Рішення № 72800867, 16.03.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8572/15-ц

Номер провадження 2/404/72/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря - Муравйової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя , -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 в якому, з урахуванням її заяви від 07 червня 2017 року про уточнення позовних вимог та проведених судових експертиз ( т.1 а. с. 243), просила суд поділити між нею і відповідачем їх спільне майно, придбане в період зареєстрованого шлюбу, виділивши відповідачу в натурі автомобіль марки GEELY MR 7151А, комплект Basic 1.5 МТ, об»єм двигуна 1498 см. куб., з додатково встановленим газовим обладнанням 4-го покоління в 2015 році, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію СРБ 960765, видане ДАІ ГУ УМВС України м. Кіровограда від 26.06.2007 року , вартість якого складає 84 083,13 грн. та будівельні матеріали, використані при будівництві гаража під №370 в кооперативі «Авіатор 1» по вул.Леваневського в м. Кропивницький вартістю заміщення (гаража, оглядової ями, погребу під частиною гаража) 58 388,84 грн. , стягнувши з ОСОБА_2 на її користь компенсацію ? частки вартості майна в сумі 71 236 грн. ; визнати за нею право власності на ? частину квартири №38, по вулиці Червонозорівській, 21б , в м. Кропивницький та стягнути на її користь всі понесені нею судові витрати.

В обґрунтування вимог позивачка посилається на те, що зазначене майно було придбано в період зареєстрованого шлюбу за спільні їх кошти , та оформлено все на відповідача. Оскільки, автомобіль являється неподільною річчю, перебуває у володінні та користуванні відповідача, домовленості між ними, як співвласниками цього майна, щодо його використання або поділу не досягнуто, вона згодна отримати від відповідача компенсації вартості своєї частки. Крім того, ними також було придбано будівельні матеріали , для використання при будівництві гаража під №370 в кооперативі »Авіатор 1», яким на даний час також і користується відповідач, тому бажає отримати компенсацію вартості своєї частки. Зазначає, що в 2015 році відповідач встановив на автомобіль газове обладнання 4-го покоління, тому компенсація має бути сплачена з врахуванням і даного обладнання. Щодо квартири, то бажає, щоб судом в порядку поділу майна подружжя, за нею було визнано право власності на ? частину квартири №38, по вулиці Червонозорівській, 21б , в м. Кропивницький.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, на 15 березня 2018 року не з»явилися, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач, зокрема його представник в суді позовні вимоги визнав у частині поділу квартири , а щодо автомобіля та гаражу просив суд відмовити , оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач є власником гаража, на сьогодні не є членом кооперативу та відмовився від будь-яких прав на нього на користь позивача . Щодо компенсації та виділення в натурі спірного автомобіля , наголошує, що його оцінка була проведена з урахуванням наявності на ньому газового обладнання, без огляду самого автомобіля.

В судове засідання 15.03.2018 року представник відповідача також подав клопотання про продовження розгляду справи у його відсутності .

В судове засідання , за клопотанням сторони відповідача, викликалися судові експерти ОСОБА_3 , який пояснив, що ним проводилася судово автотоварознавча експертиза на вирішення якої було поставлено питання щодо визначення ринкової вартості спірного автомобіля , з додатково встановленим газовим обладнанням. Вирішував питання без представлення до огляду об»єкта дослідження, що регламентовано п.3.5 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», виходячи із запропонованих судом вихідних даних стосовно об»єкту та матеріалів справи. Експерт ОСОБА_4, який проводив судову будівельно-технічну експертизу по визначенню ринкової вартості фактично використаних робіт з будівництва гаража під №370 в кооперативі «Авіатор1» в суді пояснив, що обстеження гаража ним проводилося в присутності відповідача, який його відкривав своїм ключем та згідно висновку ним було визначено залишкову вартість заміщення гаража , яка становила на 27.09.2016 року - 58 388,84 грн.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, експертів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступного.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено , що сторони у справі перебували в шлюбі з 06 листопада 1998 року по 17 листопада 2014 рік.

В період шлюбу народився 30 грудня 2003 року син ОСОБА_5.

За час шлюбу сторони придбали наступне майно: 17 квітня 2013 року на ім»я відповідача була оформлена квартира №38, по вулиці Червонозорівській, 21б , в м. Кропивницький згідно договору-купівлі продажу , вартістю відповідно до оціночного висновку станом на 19.10.2015 року 384 600,00 грн. Під час розгляду справи ця оцінка не є спірною та визнається відповідачем .

Крім того, сторонами придбано автомобіль марки GEELY MR 7151А, комплект Basic 1.5 МТ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію СРБ 960765, видане ДАІ ГУ УМВС України м. Кіровограда від 26.06.2007 року , вартість якого з врахуванням встановленого в 2015 році газовим обладнанням 4-го покоління - 84 083,13 грн.

Представник відповідача в суді зазначав, що оцінка вартості спірного автомобіля була проведена з урахуванням наявності на ньому газового обладнання, та без огляду самого автомобіля .

Крім того, на ім»я відповідача 25 травня 2005 року придбано будівельні матеріали (гараж) використані при будівництві гаража під №370 в кооперативі «Авіатор1», де відповідач є членом гаражного кооперативу . Згідно довідки , виданої 26.08.2015 року головою правління гаражного кооперативу «Авіатор1», ОСОБА_2 є членом гаражного кооперативу та має в кооперативі гараж під №370, який придбаний 25.05.2005 року ( т.1 а.с. 30).

Представник відповідача в суді зазначив, що позивач не надала доказів того, що відповідач є користувачем, володільцем чи власником гаража , на сьогодні ОСОБА_2 не є членом кооперативу, на території якого знаходиться спірний гараж та відмовився від будь-яких прав на нього на користь позивача. Надав копію заяви на ім»я голови гаражного правління «Авіатор1», в якій ОСОБА_2 просить належний йому гараж переоформити на ОСОБА_1, в зв»язку з даруванням ( т.2 а.с.63).

Виходячи зі змісту ст. 60 СК України і ст. 368 ЦК України можна дійти висновку, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважних причин самостійного заробітку (доходу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об"єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

У силу ст. ст. 69, 70 СК України, ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 25 листопада 2015 року по справі № 6-2333цс15, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

Суд вважає, що спірна квартира, яка придбана за час зареєстрованого шлюбу подружжя - є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача, а тому позивач має право власності на частину спірної квартири в порядку поділу спільного майна подружжя. Зазначене також не заперечувалося і стороною відповідача.

Що стосується поділу автомобіля марки GEELY MR 7151А, комплект Basic 1.5 МТ, об»єм двигуна 1498 см. куб., з додатково встановленим газовим обладнанням 4-го покоління в 2015 році, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію СРБ 960765, виданого ДАІ ГУ УМВС України м. Кіровограда від 26.06.2007 року та будівельних матеріалів , використаних при будівництві гаража під №370 в кооперативі «Авіатор 1» по вул.Леваневського в м. Кропивницький , суд зазначає наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 26.02.2018 року №31/11-1, а також Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , ОСОБА_2 є власником автомобіля марки GEELY MR 7151А, об»єм двигуна 1498 см. куб., 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип палива бензин, дата державної реєстрації за особою 26.06.2007 року ( т. 2 а.с. 69-70).

Згідно висновку експерта №17-141 судової авто товарознавчої експертизи від 16.03.2017 року , середня ринкова ціна КТЗ автомобіля марки GEELY MR 7151А, комплектації Basic 1.5 МТ, об»єм двигуна 1498 см. куб., з додатково встановленим газовим обладнанням 4-го покоління в 2015 році, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на час проведення експертизи складає 84 083, 13 грн. , з них : 81 180,00 грн. – ціна ідентичного автомобіля + 2903,13 грн.- ціна додатково встановленого газового обладнання ).

Разом з цим, суд приймає позицію відповідача про те, що сторона позивача не надала докази встановлення на спірному автомобілі газового обладнання , а правовстановлюючі документи на нього не відображають зазначене обладнання, а відтак оцінка вартості автомобіля без газового обладання становить 81 180,00 грн.

Представник відповідача не заперечував , що спірний транспортний засіб являється спільною сумісною власністю сторін по справі. Не погоджувався із проведеною позивачем оцінкою, проте її не спростував.

Договору щодо поділу автомобіля сторони не укладали.

Щодо гаража , правовстановлюючі документи відсутні , однак голова правління гаражного кооперативу «Авіатор1» 26.02.2015 року надав довідку про те, що ОСОБА_2 є членом гаражного кооперативу та має в кооперативі гараж під №370, який придбав 25.05.2005 року ( т.1 а.с. 30). Сторона позивача уточнивши свої вимоги просила розділити між ними саме будівельні матеріали, які були використані при будівництві гаража, яким на сьогодні користується відповідач.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.09.2016 року , залишкова вартість заміщення (вартість витрат на створення нового об»єкта, подібного до об»єкта оцінки, який може бути йому рівноцінною заміною з урахуванням зносу) гаража (гаража, оглядової ями, погрібу під частиною гаража) під №370 в кооперативі «Авіатор1» по вул.Леваневського в м. Кропивницький , станом на 27.09.2016 року складає 58 388,84 грн.

При цьому, суд не приймає подану представником відповідача копію заяви про переоформлення гаража на позивача? у зв»язку з його даруванням , так як сама по собі заява не змінює факту користування відповідача цим гаражем, та не відповідає вимогам ЦК України щодо оформлення договору дарування.

Суд , відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, дійшов висновку, що частки сторін по справі у їх спільному майні (автомобілі, будівельних матеріалах) є рівними.

Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється ст. 71 СК України якою, зокрема, передбачено таке: майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Позивачка просила присудити неподільну річ (автомобіль) відповідачу, у володінні і користуванні якого він перебуває, а також і будівельні матеріали , які були використані при будівництві гаража і стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію замість належної йому частки. У зв»язку з цим, позивачка висловила свою згоду на отримання від відповідача грошової компенсації вартості його частки.

Відповідач вимог щодо поділу автомобіля не пред»являв, сам автомобіль знаходиться в його особистому володінні і користуванні, відповідач не заперечував щодо подальшого залишення автомобіля у його власності, проте коштів у розмірі вартості належної позивачу частки на депозитний рахунок суду не вніс.

Згідно висновків Верховного Суду України передбачена ч. 5 ст. 71 СК України умова присудження одному з подружжя грошової компенсації у вигляді попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення. Процедура внесення суми для відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою.

Проте, суд вважає, що об»єктивна неможливість або небажання співвласника, який не бажає поділу спільного майна чи виділення своєї частки (в тому числі другого із подружжя), внести на депозитний рахунок суду відповідну грошову суму не може бути перепоною для реалізації іншим співвласником, який фактично не володіє і не користується спільним майном чи його часткою та не може отримати відповідну його частці частину майна в натурі через неподільність останнього, в отриманні ним від іншого співвласника грошової компенсації своєї частки.

Тобто , реалізація співвласником, який бажає виділу частки, свого права не може бути обумовлена наявністю волі іншого співвласника на вчинення ним відповідних дій так, як в такому випадку гарантії співвласника, який прагне виділення досягнуті не будуть.

Судове рішення, яким формально підтверджується встановлена ч. 1 ст. 70 СК України презумпція рівності розміру часток дружини та чоловіка при поділі їх майна, не можна вважати таким, що досягає визначених ст. 2 ЦПК України (у ред. після 15 грудня 2017 року) завдань цивільного судочинства справедливого вирішення справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено, що якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Крім того , право на отримання від співвласників, які володіють і користуються спільним майном, матеріальної компенсації має інший співвласник у випадку неможливості виділення йому частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної частково власності, що передбачено ч. 2 ст. 358 ЦК України.

З урахуванням обставин цієї справи та вказаних норм права, суд дійшов висновку, що відмова у присудженні позивачу грошової компенсації замість його частки у спільному майні являтиметься порушення його права на вільне, незалежно від волі інших осіб володіння, користування і розпорядження його власністю (ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Суд також вважає, що присудження позивачу грошової компенсації за його частку у спільному майні не порушуватиме майнових гарантій сторін, передбачених ч. 5 ст. 71 СК України так, як згідно ч. 2 ст. 364 ЦК України право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. Відповідно право у іншого власника на річ в цілому виникає також з цього моменту.

Таким чином, оскільки спірний автомобіль та будівельні матеріали , використані при будівництві гаража придбані сторонами по справі у період шлюбу і являються їх спільною сумісною власністю, позивач має право вимагати поділу майна, що являється об"єктом спільної сумісної власності, але у зв»язку з неподільністю майна позивач, за своєю згодою, має право на отримання від відповідача грошової компенсації своєї частки, а відтак вимоги позивача щодо розподілу зазначеного майна підлягають задоволенню частково , зокрема виділивши ОСОБА_2 в натурі автомобіль марки GEELY MR 7151А, комплект Basic 1.5 МТ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 81 180, 13 грн. та будівельні матеріали, використані при будівництві гаража під №370 в кооперативі «Авіатор 1» по вул.Леваневського в м. Кропивницький вартістю заміщення (гаража, оглядової ями, погребу під частиною гаража) 58 388,84 грн. , стягнувши із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію ? частки вартості майна в розмірі - 69 784 грн. 50 коп. Крім того, в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №38, по вулиці Червонозорівській, 21б , в м. Кропивницький.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

На підставі ст.ст. 60, 69-72 Сімейного кодексу України ст.372 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя –задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_2 в натурі автомобіль марки GEELY MR 7151А, комплект Basic 1.5 МТ, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 81 180, 13 грн. та будівельні матеріали, використані при будівництві гаража під №370 в кооперативі «Авіатор 1» по вул.Леваневського в м. Кропивницький вартістю заміщення (гаража, оглядової ями, погребу під частиною гаража) 58 388,84 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію ? частки вартості майна в розмірі - 69 784 грн. 50 коп.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири №38, по вулиці Червонозорівській, 21б , в м. Кропивницький.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати : судовий збір 2 974,20 грн. ( за подачу позову+забезпечення доказів) , витрати на проведення судової експертизи -

3 336, 20 грн.

У задоволенні решти вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;

відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.

Повне судове рішення складено 16.03.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда