Ухвала суду № 72800493, 14.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 356/1203/17 Головуючий у І інстанції Капшученко І. О.Провадження № 11-кп/780/321/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 14.03.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді – Авраменка М. Г.

суддів – Гайдай Р.М., Полосенка В.С.

при секретарі – Яремі К.О.

за участю:

прокурора – Ляшенка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017110340000245 по обвинуваченню ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто прокурору,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 08 лютого 2018 року року, обвинувальний акт з додатками у кримінальному №12017110340000245 по обвинуваченню ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто прокурору для виконання вимог ст. 291 КПК України.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить даних про фактичне місце проживання обвинуваченого, що унеможливлює повідомлення його у встановлений законом спосіб про час та місце судового засідання, суд позбавлений можливості застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження. Перешкоджає повному, всебічному, об'єктивному розгляду кримінального провадження, порушує право обвинуваченого на захист, перешкоджає суду правильно роз’яснити суть обвинувачення, затягує строки судового розгляду та не дає суду підстав для призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Допущені порушення, на думку суду, свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, а тому він підлягає поверненню прокурору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На думку прокурора ухвала суду є незаконною, а також не відповідає фактичним обставинам, винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Звертає увагу на те, що судом не взято до уваги узагальнення «Про практику здійснення апеляційним судом процесуального повноваження щодо призначення нового розгляду в суді першої інстанції» Так, згідно даного узагальнення, вимога закону про обов’язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав.

Зазначає, що у випадку неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду. Однак, судом крім направлення повісток будь-яких інших заходів визначених кримінально-процесульним законодавством не вжито.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування – є обвинувальний акт, яким має відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема: містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, яке повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, це подія злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, вид і розмір шкоди, завданої злочином.

Одним із рішень, яке приймається судом за результатами підготовчого засідання, відповідно до положень п.3 ч.3 ст. 314 КПК України, є повернення прокурору обвинувального акту у випадку невідповідності його вимогам КПК України.

Мотивуючи своє рішення про необхідність повернення обвинувального акту, суд послався на те, що акт не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити у собі анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце його проживання, громадянство)

Так, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме в таємному викраденні чужого майна.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1; проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Суд першої інстанції неодноразово викликав в судове засідання обвинуваченого, проте він жодного разу не з'явився. Судові повістки, направлені за адресами місця проживання та місця реєстрації обвинуваченого, вказаними в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування поверталися до суду з відміткою в довідці ф.20 «За незапитом» та «За закінченням встановленого терміну зберігання», що свідчить про те, що обвинувачений за вказаними адресами не проживає.

Крім того, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відсутність даних про фактичне місце проживання обвинуваченого унеможливлює повідомлення його у встановлений законом спосіб про час та місце судового засідання, відтак, суд позбавлений можливості застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження. Порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті перешкоджають повному, всебічному, об'єктивному розгляду кримінального провадження, порушують право обвинуваченого на захист, перешкоджають суду правильно роз’яснити суть обвинувачення, затягують строки судового розгляду та не дають суду підстав для призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні.

Доводи прокурора про те, що суд першої інстанції незаконно виніс ухвалу про повернення прокурору обвинувального акта спростовуються матеріалами провадження, оскільки обвинувальний акт повинен містити об’єктивні відомості про обвинуваченого, а для цього він повинен бути повним та відповідати дійсності.

Таким чином, на думку колегії, суд першої інстанції вірно та обґрунтовано встановив порушення вимог ст. 291 КПК України, за наявності яких ухвалив правильне рішення про повернення обвинувального акту прокурору відповідно до вимог ст.314 КПК України.

За таких обставин, ухвала суду є законною та обґрунтованою і скасуванню не підлягає. Інших порушень закону, які б тягли за собою зміну чи скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора – залишити без задоволення, а ухвалу Березанського міського суду Київської області від 08 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017110340000245 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повернуто прокурору – без змін.

Головуючий:

Судді: