Ухвала суду № 72800438, 14.03.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/3517/17 Головуючий у І інстанції Слободян Н. П.Провадження № 11-кп/780/179/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 18 14.03.2018

УХВАЛА

Іменем України

« 14 » березня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Ященко І.Ю.

суддів – Сливи Ю.М., Капічон О.М.

секретаря – Чорнобривця В.В.

з участю прокурора - Стаховської Н.О.

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року яким

ОСОБА_2, 6.01.1992р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та засуджено на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки, зобов'язано періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

У відповідності до ч.5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано у строк відбування покарання час тримання під вартою з 2.11.2017 р. до 11.12.2017 р.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

в с т а н о в и л а:

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.

23.08.2017р. приблизно о 17 год., ОСОБА_2, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, з метою таємного викрадення чужого майна прибули до господарства № 33 по вул. Соборній в с. Феневичі, де шляхом пошкодження скла і віконної рами проникли до житлового будинку звідки таємно викрали чотири металеві радіатори опалення на 7 секцій кожна на загальну суму 1157,24 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на зазначену суму.

9.10.2017р., близько 21 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, зайшовши на територію господарства по вул. Шевченка, 27-а в с. Феневичі Іванківського району Київської області та відчинивши двері проник до господарської споруди, де не виявивши будь-яких речей, які б представляли для нього матеріальну цінність, ОСОБА_2 через отвір у стіні господарської споруди проник до житла звідки умисно таємно викрав ноутбук марки «Packard bell» вартістю 3931,67грн., кутову шліфувальну машинку марки «Интерскол» УШМ-180/1800М вартістю 1100грн., будівельний фен марки STEINEL HL1610S вартістю 681грн., ударний дриль марки Phiolent HD-13 - 2 RE вартістю 430грн., електродриль марки ТО 12000/13 ОСОБА_4 вартість якого не встановлена, ліхтарик вартість якого не встановлена, велосипед марки «Формула» вартістю 2400грн., велосипед марки «Форвард» вартістю 3716,67грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 12 259,34 грн.

В апеляційній скарзі прокурор, просив вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м’якості та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 засудити за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що судом І інстанції належним чином не враховано особу обвинуваченого, який вчинив два тяжкі злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України, перебуваючи під слідством вчинив ряд нових кримінальних правопорушень у з»язку з чим йому було повідомлено про підозру у вчиненні вказаних злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та оголошений у розшук, вказані обставини, на думку апелянта, вказують на небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення та неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Стаховської Н.О., яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням у житло.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до ст. 349 КПК України, суд за погодженням з учасниками судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та щиро розкаявся.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо м’якості призначеного ОСОБА_2 покарання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Як вбачається з вироку, призначаючи покарання ОСОБА_2, суд дотримався вказаних вимог закону.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом І інстанції враховано тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на покарання, те що обвинувачений раніше не судимий, являється внутрішньо переміщеною особою з території, де ведуться бойові дії, є сиротою, за місцем тимчасово проживання характеризується задовільно, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, відсутність тяжких наслідків заподіяних злочином, позицію потерпілого, який просив призначити покарання без позбавлення волі, висновки органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі, наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання, а також обставину, що обтяжує покарання та обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України, яке відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України і є домірним скоєному.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд І інстанції призначив ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3В - залишити без задоволення.

Вирок Іванківського районного суду Київської області від 11 грудня 2017 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Судді