Рішення № 72799291, 06.03.2018, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/2111/17

Провадження № 2/349/75/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 березня 2018 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря Сірко І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Княгиницької сільської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Княгиницької сільської ради, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння, визнання власності на 1/4 частину домоволодіння, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Княгиницької сільської ради про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Княгиницької сільської ради від 26 листопада 1999 р. № 60 в частині визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку за ОСОБА_3, визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння в частині надання права власності на 1/4 частини житлового будинку ОСОБА_3, визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом.

У позовній заяві зазначено, що 13 червня 1996 року померла бабуся позивачки ОСОБА_3, якій на праві власності належала 1/4 частка будинковолодіння в с. Загір’я по вул. Джичка, буд.2 Рогатинського району Івано-Франківської області. За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила. Спадкоємцем за законом після її смерті був батько позивачки ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. ОСОБА_4 помер 20 квітня 2017 року. Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_5, подала заяву в Рогатинську районну державну нотаріальну контору про прийняття спадщини. Інші спадкоємці за законом першої черги, матір позивачки – ОСОБА_6 та брат ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини, про що подали заяви до нотаріальної контори. Оформити у нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину як спадкоємець за законом після смерті батька позивачка не може у зв’язку з тим, що документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину домоволодіння виданий 25 грудня 1999 року – після смерті спадкодавця 13 червня 1996 року, а згідно п.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

У судове засідання позивачка, представник позивачки не прибули, направили на адресу суду письмове клопотання про слухання справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задовольнити.

Княгиницька сільська рада позовні вимоги визнала, направила на адресу суду письмове клопотання про слухання справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до вимог ст.43 ЦПК України, участь у судових засіданнях – це право, а не обов’язок сторін по справі.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 13 червня 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ № 007771, виданим виконавчим комітетом Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

ОСОБА_4 помер 20 квітня 2017 року що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-НМ № 248878, виданим виконавчим комітетом Княгиницької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області.

Факт родинних відносин між позивачкою ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_5 документально підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 серія І-НМ № 259372, де в графі батько зазначений ОСОБА_9; свідоцтвом про одруження між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 серія ІI-НМ № 264961, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10.

Відповідно до довідки № 759, виданої 09.11.2017 р. виконавчим комітетом Княгиницької сільської ради, ОСОБА_4 який помер 20.04.2017 р. постійно, до дня смерті проживав в ІНФОРМАЦІЯ_2. Заповіт від імені ОСОБА_5 у виконкомі Княгиницької сільської ради не реєструвався і не посвідчувався. У домоволодінні на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживали: дружина ОСОБА_6, син ОСОБА_7, дочка ОСОБА_1, зять ОСОБА_10, онука ОСОБА_11, онук ОСОБА_12

ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовилися від спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, на спадкове майно не претендують, що підтверджується їхніми заявами, посвідченими 11.07.2017 року секретарем виконавчого комітету Помонятівської сільської ради Рогатинського району.

Державним нотаріусом Рогатинської районної нотаріальної контори 04 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її батька ОСОБА_5, який помер 20 квітня 2017 року, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 13 червня 1996 року у зв’язку з тим, що документ, що посвідчує право власності ОСОБА_3 на 1/4 частину домоволодіння – свідоцтво про право власності на будинковолодіння в с. Загір’я видане Княгиницькою сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області 25 грудня 1999 р., після смерті спадкодавця – 13 червня 1996 року. У постанові зазначено, що згідно документів спадкової справи № 238/2017 р., єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_5 є його донька ОСОБА_1, яка 15 липня 2017 року подала заяву про прийняття спадщини за законом.

Згідно свідоцтва про право власності на будинковолодіння в с. Загір’я Рогатинського району Івано-Франківської області, виданого 25 грудня 1999 року за реєстровим № 12 на підставі рішення виконавчого комітету Княгиницької сільської ради № 60 від 26 листопада 1999 року будинковолодіння на праві приватної власності належить: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8.

Відповідно до довідки № 282 виданої 25 липня 2017 р. Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, станом на 25.07.2017 р. дане домоволодіння має наступні технічні характеристики: “А” житловий будинок загальною площею 129,7 м2, житловою площею 74,0 м2, “Б” літня кухня загальною площею 56,4 м2, "В" комора загальною площею 20,7 м2, "Г" стайня-стодола загальною площею 51,8 м2, № 1 ворота загальною площею 6.7 м2, № 2 огорожа загальною площею 33,0 м2.

Згідно висновку про вартість об’єкта оцінки від 10.08.2017 р. ринкова вартість домоволодіння по вул. Джичка, буд. 2 в с. Загір’я Рогатинського району Івано-Франківської області становить 200000 грн.

Стаття 1 протоколу до Конвенції “Про захист прав людини та основоположних свобод”1950 року (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 25 ЦК України, здатність фізичної особи мати цивільні права та нести цивільні обов’язки є правоздатністю. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов’язків, які можуть мати фізичні особи. Цивільна правоздатність є невіддільною від самого існування людини, виникає в момент народження і припиняється зі смертю.

Відповідно дост.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України спеціальне визнання судом права власності на майно необхідне тоді, коли щодо його належності у позивача відсутні відповідні правовстановлюючі документи.

Спадкуванням за ст.1216 ЦК України є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) .

За статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,259,263-265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Княгиницької сільської ради № 60 від 26 листопада 1999 року в частині визнання права власності на 1/4 частини домоволодіння в с. Загір’я Рогатинського району Івано-Франківської області за ОСОБА_3.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності за реєстровим номером 12 від 25 грудня 1999 року в частині визнання права власності на 1/4 частини домоволодіння в с. Загір’я Рогатинського району Івано-Франківської області за ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителькою с. Загір’я вул. Джичка, буд. № 2 Рогатинського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/4 частину домоволодіння загальною вартістю 200000 грн., що розташоване по вул. Джичка, буд. № 2 в с. Загір’я Рогатинського району Івано-Франківської області - житловий будинок загальною площею 129,7 м2, житловою площею 74,0 м2, літню кухню загальною площею 56,4 м2, комору загальною площею 20,7 м2, стайню-стодолу загальною площею 51,8 м2, ворота загальною площею 6.7 м2, огорожу загальною площею 33,0 м2., які на день смерті належали ОСОБА_13, який помер 20 квітня 2017 року, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 13 червня 1996 року, в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 16.03.2018.

Суддя: О.О.Лошак