Рішення № 72799113, 12.03.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3874/17

Провадження № 2/344/759/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт”, ОСОБА_3 про стягнення 16 659,74 грн. шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 20 000,00 грн. моральної шкоди та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт”, ОСОБА_3 про стягнення 16 659,74 грн. шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 20 000,00 грн. моральної шкоди та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору, посилаючись на те, що 09.06.2016 року о 17:45 год. відбулася ДТП, в результаті якої автомобілем ВАЗ 21100, д.н.з.АТ 9643 ВК, було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, а позивачка користується ним відповідно до генеральної довіреності. Постановою Івано-Франківського міського суду від 21.06.2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності на ТЗ, яким керував винуватець ДТП, укладено з ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт”, представником якого складено ремонтну калькуляцію №6849, відповідно до якої сума страхового відшкодування повинна становити 32 618,71 грн. 05.08.2016 року ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” позивачці виплачена частина страхового відшкодування в сумі 26 182,26 грн. та листом №2052 від 31.10.2016 року роз’яснено, що залишок страхового відшкодування в сумі 6 436,45 грн. буде їй виплачено після надання документів, що підтверджуватимуть оплату проведеного ремонту. Позивачкою було надіслано ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” квитанції до прибуткового касового ордера про оплату ремонту ТЗ на суму 42 842,00 грн., однак відповіді не отримала. Крім матеріальної шкоди, їй завдана моральна шкода, яка полягає у моральних та фізичних стражданнях, так як відсутність коштів для ремонту автомобіля призвела до стресу, вона змушена була користуватись громадським транспортом, що негативно впливало на її здоров’я. Просить стягнути з відповідачів 16 659,74 грн. шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 20 000,00 грн. моральної шкоди та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив задоволити в повному обсязі, проводити розгляд справи без його участі та без участі позивачки (а.с. 82).

Представник відповідача ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” в судове засідання не з’явився, в прохальній частині попердньо поданого до суду заперечення просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог та проводити розгляд справи без його участі (а.с. 16, 17).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідовим, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.79-81).

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

09 червня 2016 року о 17:45 годині ОСОБА_3 в м.Івано-Франківську по вул.Сагайдачного, 12 керував автомобілем НОМЕР_2, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_6, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненому правопорушенні визнав в повному обсязі, відповідно до викладеного.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21.06.2016 року, яка набрала законної сили 01.07.2016 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. (а.с. 4).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з копії ремонтної калькуляції №6849 від 26.07.2016 року, копії розрахунку суми страхового відшкодування ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” від 26.07.2016 року вартість матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінюються) складає 32 618,71 грн. Безумовна франшиза — 1 000,00 грн. Сума страхового відшкодування з ПДВ складає 31 618,71 грн., з яких: 5 436,45 грн. - ПДВ, 26 182,26 грн. сума страхового відшкодування без ПДВ (а.с. 5, 6, 36).

Відповідно до копії страхового акта ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” від 02.08.2016 року №6849 розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 за пошкоджений ТЗ марки “ZAZ FORZA” д.н.з. НОМЕР_4 складає 26 182,26 грн. (а.с. 37).

Згідно платіжного доручення №25183 від 05.08.2016 року ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” виплачено ОСОБА_1 26 182,26 грн. Призначення платежу: відшкодування згідно акту №6849 від 02.08.2016 року до полісу №АЕ/6956093 від 18.01.2016 року. Отримувач: ОСОБА_1, к/р 4627081205420941, без ПДВ (а.с. 48).

31.10.2016 року ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” листом №2052 повідомлено ОСОБА_1, що Страховик не має змоги відшкодувати розмір податку на додану вартість за ремонт автомобіля НОМЕР_5, оскільки Страховик не отримував будь-яких документів, які підтверджують факт оплати проведеного ремонту (а.с. 38).

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 від 02.12.2016 року, Акта про виконані послуги №00073 від 11.08.2016 року, копій квитанцій до прибуткових касових ордерів: №1344 від 25.07.2016 року, №1350 від 29.07.2016 року, №1349 від 29.07.2016 року ОСОБА_1 оплачено вартість запчастин та використаних матеріалів, фарбування та ремонтних робіт ТЗ ЗАЗ Forza АТ7697ВС на загальну суму 42 842,00 грн. (а.с. 39-42).

Згідно копії страхового акта ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” від 20.12.2016 року №6849Д розмір страхового відшкодування ОСОБА_1 за пошкоджений ТЗ марки “ZAZ FORZA” д.н.з. НОМЕР_6 складає 5 436,45 грн. (а.с. 44).

Як вбачається з платіжного доручення №6737 від 06.01.2017 року ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” виплачено ОСОБА_1 5 436,45 грн. Призначення платежу: відшкодування згідно акту №6849 від 02.08.2016 року до полісу №АЕ/6956093 від 18.01.2016 року. Отримувач: ОСОБА_1, к/р 4627081205420941 (а.с. 49).

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до п.2 Постанови пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

П.4 вищезазначеної постанови передбачено, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до копії полісу №АЕ/6956093 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 18.01.2016 року до 17.01.2017 року, передбачено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров”ю - 100 000 грн.; за шкоду заподіяну майну — 50 000 грн; розмір франшизи — 1 000 грн. (а.с.18).

Факт виконання зобов’язань ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” як страховика підтверджується платіжними дорученнями №25183 від 05.08.2016 року, №6737 від 06.01.2017 року, з яких вбачається ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” було сплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 26 182,26 грн. та 5 436,00 грн. відповідно, що в загальній сумі складає 31 618,26 грн.(а.с.45), тобто без врахування безумовної франшизи в розмірі 1 000,00 грн.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 9 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996 року №85/96-ВР визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Враховуючи те, що сума матеріального збитку (з врахуванням зносу деталей, що замінювались), визначена розрахунком суми страхового відшкодування ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт” від 26.07.2016 року, позивачці відшкодовано в повному обсязі, а тому, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 слід стягнути франшизу у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується копією полісу №АЕ/6956093 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 18).

Що стосується стягнення моральної шкоди то відповідно до п.3 постанови Пленуму ВС України N 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 5 даної постанови передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи те, що доводи позивачки про порушення її особистих немайнових прав не знайшли свого підтвердження, оскільки, позивачкою не надано доказів завдання їй такої шкоди, вимоги в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, а тому, виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності суд прийшов до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів завданої моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки слід стягнути 640,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі вищенаведеного, відповідно до постанови пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постанови пленуму ВС України №4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 15, 23, 280, 1166, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-266, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “СК “Український страховий стандарт”, ОСОБА_3 про стягнення 16 659,74 грн. шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 20 000,00 грн. моральної шкоди та 640,00 грн. витрат по оплаті судового збору — задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_8, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 - 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля марки “ZAZ FORZA”, реєстраційний номер НОМЕР_4 та 640 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 19.03.2018 року.

Суддя Пастернак І.А.