Рішення № 72798082, 05.03.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4385/17

Провадження № 2/206/98/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, -

ОСОБА_3 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

12.11.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПАТ "СК "УСГ"/позивач) та ПП ВІП-Рент було укладено договір добровільного страхування № 28-0199-2700/15/2767, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля Skoda, д/р номер НОМЕР_1 (далі - транспортний засіб). 25.05.2016 у м. Дніпропетровську на перехресті вул. 25 Партз'їзду та Відпочинку сталась дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного транспортного засобу та ВАЗ 21013, н/з НОМЕР_2, який знаходився під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП транспортний засіб потерпілого отримав механічні ушкодження. 31.05.2016 потерпілий звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП на підставі страхового акту № ДККА-50921 від 04.08.2016 з відповідним розрахунком страхового відшкодування склала 117240,52 грн. Позивачем було сплачено суму шкоди потерпілій особі. В зв’язку із тим, що відповідач є винним в завданні потерпілому збитків, позивач просив стягнути з останнього суму, що відповідає розміру відшкодування (а.с.1-2). Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що не погоджується із сумою визначеною позивачем до стягнення, оскільки він був відсутнім безпосередньо під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, докази підтверджуючі належне повідомлення про дату проведення огляду в матеріалах відсутні. Крім того, позивачем не було надано підтвердження факту оплати (платіжне доручення, тощо) виконаних робіт на суму 13835,47 грн. та 103405,05 грн. – придбання запчастин, та висновку експертного авто товарознавчого дослідження з огляду на ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Також, позивач посилався на незрозумілий правовий статус ТВК «Автолайф», що здійснювало ремонтні роботи, оскільки в матеріалах справи відсутні право установчі та дозвільні документи на проведення ремонтних робіт. Крім вищевикладеного відповідач посилався на інформацію, що автомобіль потерпілого потрапляв у ДТП, та вже мав механічні пошкодження до зіткнення 25.05.2016 транспортних засобів (а.с.76-78, 156-157).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

31.08.2017 у даній справі відкрито провадження та призначено судове засідання. 05.02.2018 ухвалою суду за клопотанням відповідача з УПП у м. Дніпрі витребувано інформацію (а.с.179-180). Представником позивача на електронну адресу суду було направлено клопотання про розгляд справи у її відсутність. Розгляд справи було неодноразово відкладено на підставі заяви відповідача. Під час розгляду справи судом досліджені всі письмові докази та диск з фотоматеріалами, що містяться в матеріалах справи, заслухано пояснення представника відповідача. 05.03.2018 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27.12.2011 між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) було укладено Генеральний договір страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-2700-АVIS. Відповідно до укладеного вище договору сторони погодили між собою, що предметом укладеного правочину є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать чинному законодавству України, пов’язані - з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими транспортними засобами (ТЗ), зазначених у Додатку № 1 до цього договору, що є невід’ємною складовою частиною цього договору (список застрахованих ТЗ); - відшкодуванням страхувальником або експлуатантом шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну третіх осіб внаслідок експлуатації застрахованого ТЗ, під час керування застрахованими ТЗ страхувальником або експлуатантом, якщо відповідно до чинного законодавства, відповідальність за спричинення такої шкоди несе страхувальник або експлуатант (п. п. 2.1., 2.1.1., 2.1.2. Генерального договору). Пунктом 2.5. зазначеного вище договору сторони встановили, що застраховані ТЗ чітко визначаються сторонами згідно процедур даного договору і відображаються в списку застрахованих ТЗ (із змінами та доповненнями внесеними шляхом укладення сторонами відповідних додаткових угод, які є невід’ємною складовою частиною даного договору). Також, сторони визначили, що нові (додаткові) ТЗ приймаються на страхування страховиком до 31.12.2013 включно, якщо іншого не буде погоджено сторонами шляхом внесення відповідних змін та доповнень (п. 3.8., п. 9.2. Генерального договору). Пунктом 12.3.10., також, передбачено, що страховик має право після виплати страхового відшкодування пред’явити позов до третьої особи, що несе відповідальність за нанесений збиток. Розділами 14 та 18 договору погоджено порядок і умови страхового відшкодування. Пунктом 21.1. договору передбачено, що до страховика, в межах фактичних витрат (суми сплаченого страхового відшкодування) переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в тому числі, до експлуатанта (водія ТЗ) у випадку виплати страхового відшкодування по страхуванню ДЦВ з урахуванням умов зазначених в п. 6.2.7.4. цього договору (а.с.4-25). 26.12.2014 між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) було укладено Додаткову угоду № 6 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-2700\14-АVIS від 29.10.2013, якою сторони правочину дійшли згоди з 05.01.2015 внести зміни до номеру Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку, та викласти його у наступній редакції № 28-0199-2700\15- АVIS (а.с.26). З встановленого вище вбачається, що між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) 27.12.2011 та 26.12.2014 було укладено 2 правочини, зі змісту яких вбачається, що такі правочини не є одним договором. Представником позивача не долучено доказу в підтвердження зміни назви Генерального договору з № 28-0199-2700-АVIS від 27.12.2011 на № 28-0199-2700\14-АVIS від 29.10.2013, реквізити якого містились у відповідній Додатковій угоді № 6. Відповідно до Додатку № 1 Генерального договору добровільного страхування № 28-0199-2700\15-АVIS від 29.10.2013 (списку застрахованих ТЗ) останній не містись інформацію про легковий автомобіль - Skoda, д/р номер НОМЕР_1 (а.с.27-42). В той же час, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ 591556, Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3, 2015 року випуску, власником ТЗ значиться - ПІІ "ВІП-РЕНТ" (а.с.47-48). Так, 22.06.2016 відповідно до постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. Постанова набрала законної сили 05.07.2016. При ухваленні постанови судом було встановлено, що 25.05.2016 водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_4, виїхав на рівностороннє перехрестя вул. 25 Партз’їзду та Відпочинку у м. Дніпрі та не надав переваги в русі автомобілю Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3, який рухався з правого боку під керуванням ОСОБА_4, внаслідок даного ДТП автомобілям завдані механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушив п.16.12. Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Вказані обставини, також, підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 92387589 від 25.05.2016 (а.с.43, 44-45). Після чого, 31.05.2016 ПІІ "ВІП-РЕНТ" звернулось до ПАТ "СК "УСГ" з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування 28-0199-2700\15-АVIS від 29.10.2013, у зв’язку із ДТП, за наслідком якої ТЗ Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3 отримало пошкодження (а.с.46-47). 08.06.2016 ПАТ "СК "УСГ" складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу (а.с.51-52). Згідно рахунку 3178/1 від 10.06.2016 ПІІ "ВІП-РЕНТ" мало придбати послуги/товар у ТОВ ТВК «АВТОЛАЙФ» на суму 103405,05 грн. (а.с.53). Згідно акту виконаних робіт № 00000179/1 від 29.07.2016 ТОВ ТВК «АВТОЛАЙФ» на замовлення ПІІ "ВІП-РЕНТ" виконано роботи з ремонту автомобіля Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3 на загальну суму 13835,47 грн. (а.с.54). Згідно видаткової накладної № РН-0000032 від 29.07.2016 ТОВ ТВК «АВТОЛАЙФ» поставив, а ПІІ "ВІП-РЕНТ" прийняв товар на суму 103405,05 грн. (а.с.95). 04.08.2016 ПАТ "СК "УСГ" затверджено Страховий акт № ДККА-50921, яким визначило – перерахувати страхове відшкодування в розмірі 117240,52 грн., одержувачу - ПІІ "ВІП-РЕНТ" (а.с.55). Того ж дня, ПАТ "СК "УСГ", також, затверджено розрахунок суми страхового відшкодування, згідно якого сума страхового відшкодування, за страховим випадком – ДТП, за участю Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3, склала 117240,52 грн., договір страхування на підставі якого має бути проведене відповідна сплата страхового платежу - №28-0199-2700\15-2767 від 12.11.2015 (а.с.56). 05.08.2016 ПАТ "СК "УСГ" здійснено перерахування ПІІ "ВІП-РЕНТ" у сумі 117240,52 грн., призначення платежу – страхове відшкодування 28-0199-2700\15-2767 від 12.11.2015, стр. акт ДККА 50921 від 04.08.2016 (а.с.57). Відповідно до листа ДПП УПП в Дніпропетровській області № 2201с/41/19/2018-01 від 14.02.2018 відповідно до наявних комп’ютерних обліків у період з 01.04.2016 по 25.05.2016 на території м. Дніпра, а саме 25.05.2016 у м. Дніпро за участю автомобілів Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, н/з НОМЕР_2 (а.с.183). Відповідно до листа ДПП УПП в Запорізькій області № 2521/41/32/03-2018 від 14.02.2018 згідно до наявних комп’ютерних обліків у період з 01.04.2016 по 25.05.2016 на території м. Запоріжжя, дорожньо-транспортних пригод за участю автомобілів Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3 та ВАЗ 21013, н/з НОМЕР_2 не зареєстровано (а.с.194).

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 901 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі статтею 16 цього Закону договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до частини першої статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 – 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов’язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов’язанням.

Саме до таких грошових зобов’язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору – страхову суму.

Сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором страхування. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так, позивачись до суду із даним позовом, представник позивача посилалась на укладений 27.12.2011 між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) Генеральний договір страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-2700-АVIS, як на підставу перерахування страхової виплати у відповідному розмірі. В той же час, як було встановлено судом безпосередньо із документів, що містяться у матеріалах справи, у тому числі, при детальному вивченні Генерального договору страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-2700-АVIS від 27.12.2011, Додаткової угоди № 6 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 28-0199-2700\14-АVIS від 29.10.2013 укладеного 26.12.2014 між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник), останні не містять інформації про страхування Skoda Spaceback, д.н.з. АА7581ОХ. Окрім того, як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Skoda Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3, рік випуску автомобіля – 2015, між тим, як вбачається із умов Генерального договору нові (додаткові) ТЗ приймаються на страхування страховиком до 31.12.2013 включно (п.3.8., п. 9.2. Генерального договору), будь-яких інших документів, які б свідчили про внесення змін Генерального договору у даній частині, представником позивача не надано та не зазначено про наявність таких документів. Таким чином, з наведеного, очевидно, вбачається, що транспортний засіб Spaceback, д.н.з. НОМЕР_3, який було випущено у 2015 році не міг бути прийнятий на страхування відповідно до даного Генерального договору у такій редакції, що підтверджується Додатком № 1 до Генерального договору добровільного страхування № 28-0199-2700\15-АVIS від 29.10.2013 (список застрахованих ТЗ). Окрім того, як вже було встановлено судом представником позивача долучено копії договору та угоди, укладені між ПАТ "СК "УСГ" (страховик) та ПІІ "ВІП-РЕНТ" (страхувальник) 27.12.2011 та 26.12.2014, зі змісту яких вбачається, що такі правочини не є одним договором (Розділ ІІІ даного рішення). Таким чином, враховуючи, що представником позивача не надано жодного доказу, який би містив умови/право/обов’язок позивача відшкодовувати страхову виплату у відповідному розмірі, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки таке відшкодування страхових виплат здійснюється за умови наявності відповідного договору. Крім того, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підтверджень здійснення ПІІ "ВІП-РЕНТ" оплати вартості деталей у відповідній сумі, що в свою чергу, ставить під сумнів розмір та підставу виплати позивачем на користь ПІІ "ВІП-РЕНТ" грошових коштів у відповідній сумі. Вирішуючи даний спір, суд, не може погодитись із мотивами заперечень/відзиву, які відповідач визначив як підставу для відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. Так, посилання відповідача на його відсутність під час проведення огляду пошкодженого транспортного засобу, як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд відхиляє, з огляду на відсутність у законодавчому просторі інструкцій /норм/законів/постанов/наказів, чинних на момент проведення відповідного огляду, про обов’язкову участь винуватця ДТП при проведенні огляду. Посилання відповідача на відсутність висновку експертного авто товарознавчого дослідження виходячи із положень ст. 7 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», також, судом відхиляється, оскільки наведена стаття не містить в собі обов’язку щодо проведення авто товарознавчого дослідження у випадку, що став передумовою даного позову. Доводи відповідача, що автомобіль потерпілого потрапляв у ДТП, та вже мав механічні ушкодження до ДТП, яка сталась 25.05.2016, спростовуються отриманими судом відомостями з ДПП УПП в Дніпропетровській області та ДПП УПП в Запорізькій області. Окрім того, також, суд звертає увагу, що не погоджуючись з розміром шкоди/суми за позовною заявою, яку представник позивача просила стягнути, відповідачем не надано жодного доказу необґрунтованості заявленої суми (висновок експерта, спеціаліста, тощо). Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 510, 511, 526, 524, 533-535, 625, 901, 979 ЦК України, ст. ст. 8, 16 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А), ідентифікаційний код 30859524 до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) РНОКПП НОМЕР_5 про стягнення страхового відшкодування - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15.03.2018.

Головуючий суддя: К.С. Маштак