Ухвала суду № 72797168, 07.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2363/18

Провадження № 1-кс/201/2571/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2018 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – слідчого судді Трещова В.В.

з секретарем – Ткаченко К.О.

за участю:

прокурора – Малишко О.М.

слідчого – Кузнецової О.С.

захисника – ОСОБА_1

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро клопотання слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що ОСОБА_2 06.03.2018, близько 03.00 години, прибув до будинку №4, розташованого на вулиці Космодромна в м. Дніпро, де побачив колодязь, в якому знаходилась кабельна продукція ліній зв’язку, яка належить ПАТ «Фарлеп-Інвест», та яку визначив як об`єкт свого злочинного посягання. Далі, ОСОБА_2 вступив у попередню змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, після чого, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, шляхом злому кришки люку за допомогою невстановленого предмету, ОСОБА_4 проник до колодязю, розташованого біля будинку №4, на вул. Космодромна в м. Дніпро, де діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб, взяв своєю правою рукою невстановлений інструмент, який мав при собі, та від’єднав кабельний провід моделі ТПП100*2*04, довжиною 45 метрів, вартістю 4008 гривень 50 копійок, чим заподіяв потерпілому ПАТ «Фарлеп-Інвест» майнову шкоду на загальну суму 4008 гривень 50 копійок, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 знаходилися біля колодязя та спостерігали за навколишнім оточенням, з метою попередження ОСОБА_4 про можливу появу сторонніх осіб. Після чого, ОСОБА_4, знаходячись в середині колодязя, в якому знаходилась кабельна продукція ліній зв’язку, передав провід ОСОБА_2 та ОСОБА_5, котрі відповідно до відведеної їм ролі у вчиненні злочину, почали витягувати кабельний провід з колодязя.

Після чого, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 намагалися залишити місце вчинення злочину з викраденим майном, а саме: кабельним проводом моделі ТПП100*2*04, довжиною 45 метрів, вартістю 4008 гривень 50 копійок, чим заподіяв потерпілому ПАТ «Фарлеп-Інвест» майнову шкоду на вказану суму, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений біля колодязю разом зі співучасниками злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 співробітниками поліції, у зв’язку з чим, не зміг розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Умисні дії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

06.03.2018 року ОСОБА_2, 04.11.1978 повідомлено про підозру.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, на його задоволенні наполягали.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження №12018040650000574, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на його процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 06.03.2018 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040650000574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Суд у даній справі приходить до висновку про доведенність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст.177 КПК України, такі як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворювання всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання. При цьому суд враховує, що підозрюваний не проживає за місцем своєї реєстрації, постійно змінює фактичне місце свого проживання, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв’язків.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри. Крім того, підозрюваний перебуваючи на волі може, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання, а також знищити, пошкодити ти спотворити речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Разом з тим, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 суд вважає необхідним визначити заставу в сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. В даній частині прокурор просила визначити максимально можливий за законом розмір застави, тобто у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вирішуючи дане питання суд приходить до висновку про те, що прокурором не доведено належними та достатніми доказами необхідність застосування саме максимального розміру застави. Суд в даній частині приходить до висновку про те, що для даного підозрюваного у цьому кримінальному провадженні буде необхідним і достатнім встановлення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 х 1762 = 105 720 гривень. Обираючи заставу у середньому розмірі, передбаченому діючим КПК України за даним складом злочину, суд враховує, як матеріальне становище підозрюваного, який не працює та не має офіційного джерела доходу, так і невеликий розмір шкоди, який йому інкримінується у даному кримінальному провадженні.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177-, 197, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 06 травня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУГКСУ в Дніпропетровській області, МФО 820172, застави у розмірі 105 720 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов