Ухвала суду № 72796095, 15.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

15 березня 2018 року

Справа № 808/2620/17

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про призначення економічної експертизи у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває вищевказана адміністративна справа.

15 березня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи на вирішення якої проси поставити наступне питання: «Надання висновку відносно вірності нарахування суми пені відповідачем?».

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про призначення економічної експертизи у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання представника позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.4 ст.73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність коригування ГУ ДФС у Запорізькій області показників податкової звітності в електронному кабінеті платника податків ПАТ «ЗАЛК» в частині нарахування пені.

При цьому, з наданого до матеріалів адміністративної справи відзиву ГУ ДФС у Запорізькій області на позовну заяву, встановлено, що контролюючим орган перед нарахуванням пені процедура камеральної/документальної перевірки не проводилась та відповідне податкове повідомлення – рішення про нарахування пені не приймалось.

Також, представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказав на те, що нарахування пені на суми сплаченого з порушенням законодавчо встановленого терміну грошового зобов’язання, визначеного платником податків здійснюється в інтегрованій картці засобами програмного забезпечення ІТС «Податковий блок» відповідно до алгоритму, розробленому згідно ст.129 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендації, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

В свою чергу, відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендації, проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь-яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

Отже, враховуючи приписи пункту 1.1 Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, питання нарахування пені платнику податків в інтегрованій картці, без проведення попередньої перевірки фінансово-господарської діяльності контролюючим органом, не відноситься до завдань економічної експертизи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про призначення економічної експертизи та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 102, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення економічної експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя М.С. Лазаренко