Ухвала суду № 72795570, 06.03.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКУРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2018 р. Справа № 804/8244/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Боженко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Трошиної А.С.,

розглянув в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

П'ятихатське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» (далі - відповідач), в якому просило стягнути з ТОВ «Восток-Руда» на користь П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичний витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2017 року на загальну суму 394 383,61 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з несвоєчасністю відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2 у відповідача виникла заборгованість перед П'ятихатським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за серпень 2017 року в розмірі 394 383,61 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.12.2017 року розгляд справи було відкладено, у зв'язку з не повідомленням сторін по справі.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання призначене на 06.03.2018 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов не надав.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» зареєстроване в П'ятихатському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за № 0420040213.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ТОВ «Восток-Руда» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2017 року у сумі 394 383,61 грн.

У зв'язку з тим, що зазначена сума відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При цьому, суд зазначає, що дана справа підлягає розгляду господарським судом в порядку визначеному господарським процесуальним кодексом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України від 14 травня 1992 року за № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон № 2343-XII).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону № 2343-XII, відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно з абзацом четвертим частини восьмої статті 23 Закону № 2343-XII поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відтак, із моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Зазначена правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 826/7317/14 (К/9901/1171/18).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що розгляд позовних вимог майнового характеру, заявлених органом Пенсійного фонду України до юридичної особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, повинен здійснюватись господарським судом, у провадженні якого перебуває відповідна справа про банкрутство.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 року порушено провадження у справі № 904/31/16 про банкрутство ТОВ «Восток-Руда», введено процедуру розпорядження майном боржника. Розгляд справи на теперішній час не закінчено.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги, заявлені у справі, що розглядається, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі з адміністративним позовом П'ятихатського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток-Руда» про стягнення заборгованості - закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до господарського суду в порядку господарського судочинства.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя Н.В. Боженко