Рішення № 72795523, 15.01.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року Справа № 804/8684/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути податковий борг в загальному розмірі 30996,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не сплатив самостійно визначених зобов’язань та зобов’язань визначених контролюючим органом, у зв’язку з чим виник податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 30596,31 грн., адміністративні та інші санкції в розмірі 235,35 грн., по податку на доходи в розмірі 124,42 грн., військовий збір в розмірі 10,37 грн.

Ухвалою суду від 14 грудня 2017 року за вказаним позовом відкрито скорочене провадження відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року).

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, серед інших, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, новою редакцією КАС України не передбачено скорочене провадження, а введено інший вид позовного провадження - спрощене позовне провадження без виклику сторін.

На адресу відповідача була направлена ухвала про відкриття провадження у справі, вказану ухвалу відповідач отримав 04.01.2018 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, відповідач є належно повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

Згідно ч.1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив не надав, із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не звернувся.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 обліковується у Криворізькій Північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1.

Податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 30596,31 грн. виник в результаті несплати у встановлені строки грошових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення рішення № 00001461302 від 18.04.2017р.

Податковий борг по основному платежу в сумі 134,79 грн. виник в результаті несплати в установлені строки сум грошових зобов’язань, визначених самостійно платником відповідно до податкових декларацій: № НОМЕР_2 від 09.02.2017р. граничний термін сплати 19.02.2017р. (дата виникнення боргу 20.02.2017р.) в сумі 124,42 грн. по податку на доходи фізичних осіб; в сумі 10,37 грн. по військовому збору.

Пеня в розмірі 235,35 грн. нарахована відповідно до п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України на суми несвоєчасно сплачених грошових зобов‘язань: 05.01.2017р. нараховано пені у розмірі 235,35 грн. за період з 22.11.2012р. по 04.01.2017р. на Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_3 від 15.10.2012р.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 14.08.2012 року №1315.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України При задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 кошти в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 30596,31 грн., адміністративні та інші санкції в розмірі 235,35 грн., по податку на доходи в розмірі 124,42 грн., військовий збір в розмірі 10,37 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1