Постанова № 72795339, 07.03.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2018 р. Справа № 907/632/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича б/н від 14 грудня 2017 року (вх. № ЛАГС 01-05/7/18 від 02 січня 2018 року)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 жовтня 2017 року (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст рішення виготовлено 13.11.2017 р.)

у справі № 907/632/17

порушеній за позовом

позивача: Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, м. Мукачево, Закарпатської області,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича, м. Мукачево, Закарпатської області,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мукачівська міська рада Закарпатської області, м. Мукачево, Закарпатської області,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатський обласний театр драми та комедії, м. Мукачево, Закарпатської області,

про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та Фізичною особою-підприємцем Ревицьким Юрієм Юрієвичем; зобов'язання повернути нежитлові вбудовані приміщення та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: Ільтьо І.І.;

від третьої особи-1: не прибув;

від третьої особи-2: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області 18.08.2017 р. за вх. № 02.3.1-13/677/17 (позовна заява надіслана через поштове відділення зв'язку - 08.08.2017 р.) подано до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мукачівська міська рада Закарпатської області, про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та Фізичною особою-підприємцем Ревицьким Юрієм Юрієвичем, зобов'язання повернути нежитлові вбудовані приміщення та стягнення судових витрат.

Ухвалою місцевого господарського суду від 21.08.2017 порушено провадження у справі № 907/632/17, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача визначено Мукачівську міську раду Закарпатської області, ухвалою місцевого суду від 12.09.2017 р. у даній справі залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатський обласний театр драми та комедії (том І, а. с. 101-102).

З матеріалів справи вбачається, що Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області, 25.04.2017 р. за вх. № 02.3.1.11/11383/17 (том І, а. с. 106-107), в порядку ст. 22 ГПК України, до прийняття судом рішення у даній справі, на розгляд суду першої інстанції, подано заяву про часткову зміну предмета позову № 352/19 від 21.09.2017 р. (том І, а. с. 106-107), у якій позивач просить позовну вимогу в частині повернення предмету оренди розглядати в наступній редакції, а саме: «Зобов'язати фізичну особу-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича повернути Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради нежитлові вбудовані приміщення, що розміщені за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1, м. Мукачево, Закарпатська область, у належному стані за відповідним актом приймання-передачі». В іншій частині позовні вимоги залишити без змін.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач покликався на те, що ним формулюючи зазначену позовну вимогу, помилково, було зазначено, що нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою: пл. Духновича, 1, м. Мукачево, однак, матеріалами справи та відповідними письмовими доказами, що подані в обґрунтування позовних вимог вбачається, що нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою пл. Кирила і Мефодія, 1, м. Мукачево, а тому позивач просить суд прийняти заяву про часткову зміну предмету позову та подав докази надсилання цієї заяви всім учасникам судового процесу (том І, а. с. 108-113).

Колегією суддів встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 25.09.2017 р. у справі № 907632/17 відмовлено позивачу у прийнятті заяви про зміну предмета позову з тих підстав, що подана представником позивача заява про часткову зміну предмету позову є по-суті заявою про виправлення описки (помилки) в тексті позовної заяви. З урахуванням наведеного, місцевий суд, виправив описку, допущену в описовій та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2017 р. по справі № 907632/17, де адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатського обласного театру драми та комедії, м. Мукачево, вул. Духновича, 1, замінено на адресу: м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 1, в решта частині ухвалу суду від 12.09.2017 р. по даній справі залишено без змін ( п. 2, п. 2.1. резолютивної частини ухвали від 25.09.2017 р.)(том І, а. с. 126-127).

За наслідками розгляду даної справи, місцевий господарський суд, 26.10.2017р. постановив рішення у справі № 907/632/17, яким позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди майна № 2/1, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, розміщене за адресою: м. Мукачево, пл. Миру (пл. Кирила і Мефодія), 1 площею 107,7 кв. м. укладений 01.01.2013 між Закарпатським обласним державним російським драматичним театром (Правонаступником якого є Закарпатський обласний театр драми та комедії та Фізичною особою - підприємцем Ревицьким Юрієм Юрійовичем. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця Ревицького Юрія Юрійовича (89600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області нежитлові вбудовані приміщення, що розміщені за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1, м. Мукачево, у належному стані за відповідним актом приймання - передачі. Також стягнуто з фізичної особи - підприємця Ревицького Юрія Юрійовича на користь Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області суму 3200, 00 грн. судового збору (том І, а. с. 170-171, 172-176).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, скаржник (Фізична особа-підприємець Ревицький Юрій Юрійович) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14 грудня 2017 року (вх. № ЛАГС 01-05/7/18 від 02 січня 2018 року), просить рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/632/17 від 26.10.2017 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у позові повністю (том ІІ, а. с. 11-18).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Так, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції, ухвалою суду на вимогу суду апелянта, було зобов'язано позивача надати оригінал договору оренди від 05.01.2017 року, копія якого подана позивачем до позовної заяви, однак така вимога суду позивачем не була виконана, натомість суд відхилив оригінал договору, який був поданий відповідачем/апелянтом, та, поклав в основу свого рішення, як стверджує апелянт в апеляційній скарзі «нікчемний доказ позивача у спотвореній останнім копії, про що свідчить оскаржуване рішення суду», не надав належної оцінки договору наданого відповідачем, в сукупності з іншими важливими обставинами справи та доказами, покликається на те, що місцевий суд «обмежився лише наведенням вибірково супутних абсолютно другорядних в більшості обставин справи, на які апелянт у своїх запереченнях взагалі не посилався, чим, на думку скаржника «проявив свою необ'єктивність через таку упередженість схилянням на бік позивача», «надав перевагу у спорі останньому», «чим порушив вимоги закону, яким гарантовано, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом». Апелянт в апеляційній скарзі, серед іншого, зазначає, що «Вважає та переконаний в тому, що якби судом належно були розглянуті та належним чином досліджені в повному обсязі й враховані важливі доводи скаржника в запереченнях на обгрунтування позову» ..., а не так вибірково як суд зробив, рішення у справі було б протилежне за змістом - на користь скаржника.

Також апелянт в апеляційній скарзі вказує на те, що позивач як на підставу позовних вимог, які давали йому виключно формальні підстави визнавати діючий договір оренди неукладеним (нікчемним), тобто укладений між СПД-ФО Ревицьким Ю.Ю. /мною - за текстом апеляційної скарги/ та попереднім орендодавцем 05.01.2017 р., позивач вважав на свій розсуд неукладеним, посилаючись на те, що закарпатський театр драми та комедії на підставі рішення 33 сесії Мукачівської міської ради 6-го скликання від 27.09.2012 р. за № 638 «Про надання Закарпатському обласному російському драматичному театру дозволу на переукладення договорів оренди приміщення будівлі на пл. Миру, 1, не маючи на це відповідних повноважень, переуклав з апелянтом договір оренди, при цьому уклав його нібито не на три роки, а на чотири роки й нотаріально не посвідчив.

Таке твердження позивача апелянт вважає «суто власне суб'єктивним та абсолютно явно помилковим», з чим безпідставно, на думку заявника, погодився місцевий суд, «всупереч змісту заявлених ним до мене письмових претензій щодо зміни та доповнення діючого вказаного договору оренди від 05.01.2017 року, який він визнав, після моєї відмови підписати, дало йому можливість пред'явити до мене штучно підготовлений та надуманий ним до мене позов з допомогою жонглювання фактами та нормами закону - про розірвання договору оренди майна», що укладений між Закарпатським театром драми та комедії та СПД-ФО Ревицьким Ю.Ю., який у 2014 р. змінив назву на Закарпатський обласний театр драми та комедії, хоча сам в обгрунтування цієї вимоги посилався на те, що з урахуванням рішення Мукачівської міської ради від 27.09.2012 р. № 638 між Закарпатським державним російським драматичним театром та ПП Ревицьким Ю.Ю. 25.01.2013 року переукладено договір оренди комунального майна, що був укладений між скаржником та відділом культури 01.11.2011 року, дія якого протягом 2014 р. - 2016 років поновлювалась на раніш встановлений строк. Однак у предметі позову вимагав без його зміни про розірвання договору оренди майна, у т.ч. вимагав зобов'язати апелянта повернути позивачу орендовані орендарем приміщення.

З огляду на вищенаведене (абзац четвертий зверху на сторінці другій описової частини апеляційної скарги)(том ІІ, а. с. 12), на думку апелянта, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі заявлених позивачем вимог та ухвалив в рішенні про розірвання договору оренди між ФОП Ревицьким Ю.Ю. та Закарпатським обласним державним російським драматичним театром, хоча позивач у своїх позовних вимогах вимагав розірвати договір оренди комунального майна, що укладений 01.01.2013 року між ФОП Ревицьким Ю.Ю. та Закарпатським театром драми та комедії, про що позивач подібних вимог не заявляв.

Далі, за текстом апеляційної скарги, скаржник покликаючись на приписи ст. 36, 34, 30 ГПК України зазначає, що позивач підтверджував позовні вимоги «нікчемним доказом», «спотвореним позивачем доказом» копією договору оренди від 01.05.2017 р., при цьому, останній не надав суду, на вимогу суду, оригіналу тексту цього договору, що на думку останнього вплинуло на прийняття судом помилкового рішення, яке в «системному випадку дотримання вимог закону було б протилежним за своїм змістом».

Апелянт в своїй апеляційній скарзі також покликається на те, що ним під час розгляду справи в суді першої інстанції було подано заперечення (відзив) на позовну заяву, однак, такі заперечення місцевим господарським судом залишено поза увагою та не надано юридичної оцінки в оскаржуваному рішенні, щодо спростування мною безпідставних вимог позивача.

Також апелянт в апеляцій скарзі зазначає, що наданий апелянтом/відповідачем суду справжній оригінал вказаного договору для огляду, копію якого також долучено до заперечення на позов, безпідставно відхилено, лише на тій підставі, що в ньому строк дії договору виправлений кульковою ручкою, хоча він в оригіналі є справжнім єдиним збереженим доказом на день розгляду судом справи, який підписаний уповноваженими сторонами договору, скріпленими мокрими печатками, який і тільки який повинен був суд взяти до уваги під час вирішення спору, але суд такий оригінал оцінив критично та до уваги безпідставно не взяв, мовляв дописане в ньому про строк його дії не посвідчено підписами сторін.

Апелянт також в апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем в порушення вимог ст. 56 ГПК України, на адресу відповідача/апелянта не було надіслано копії позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами, які станом на час подання апеляційної скарги так і не отримані, а також і не отримана ухвала місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, що позбавили апелянта можливості та права скористатися наданими останньому вчасно (ст. 59 ГПК) та виконати вимоги такої ухвали у визначений судом строк.

Крім того, апелянт вважає, що згідно імперативних вимог Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний був створити рівні умови для сторін та учасників процесу, тобто в практичній площині забезпечити однакову можливість користуватися передбаченими законом правами, що повинно мати не тільки формальне вираження у вигляду нібито дотримання вимог нормативно - правових актів (що мало місце в даному випадку), але й повинно бути ефективним, що реально забезпечує особам змогу користуватися засобами судового захисту своїх інтересів, чого апелянта судом було позбавлено.

Враховуючи викладене в апеляційній скарзі, апелянт вважає, що неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, є підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу (том ІІ, а. с. 33-36), у якій останній заперечує доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі, покликаючись на те, що поданий для огляду в судовому засіданні відповідачем примірник договору оренди від 05.01.2017 року містив виправлення ручкою в даті строку на який було укладено такий договір та не був посвідчений сторонами договору. Тоді, як в матеріалах справи міститься копія договору оренди комунального майна від 05.01.2017 року, у якому, як зазначено самими сторонами, його укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 р. по 31.12.2020 р. та діє з 17 січня 2017 року до 20 грудня 2020 року, що дані обставини не були спростовані ні ФОП Ревицьким Ю.Ю. ні Закарпатським обласним театром драми та комедії, який також був залучений до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача.

У відзиві позивач зазначає, що посилання Відповідача на трирічний строк дії договору оренди спростовується також тим, що сторони договору мають право досягти згоди про зміну (розірвання) договору, однак така домовленість також за своєю правовою природою являє собою договір, у зв'язку із чим на нього поширюються як загальні правила про умову дійсності правочинів (ст. 203 ЦК), так і положення про порядок укладення договору (статті 638-647 ЦК України). Так само, як і при укладанні договору, є порядок його зміни або розірвання - він вважається таким з моменту вчинення відповідного правочину (укладення договору про внесення змін до договору). Проте, ні відповідачем, ні Закарпатським обласним театром драми та комедії не було подано до суду жодної укладеної між ними додаткової угоди, якою б сторони внесли зміни до договору оренди. При цьому пунктом 11.3. договору оренди від 05.01.2017 року визначено, що зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються Сторонами протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу в частині посилань апелянта щодо виходу судом за межі позовних вимог заперечує покликаючись на те, що оскільки пункт перший прохальної частини позовної заяви містить в собі позовну вимогу відносно розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що був укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та ФОП Ревицьким Ю.Ю., Закарпатський обласний державний російський драматичний театр у 2014 році змінив свою назву на Закарпатський обласний театр драми та комедії, про що вказується у позовній заяві самим позивачем. Крім того, у змісті позовної заяви позивачем вказується, що «Таким чином, зважаючи на те, що питання перегляду розміру орендної плати не вирішено, а відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради вжив вичерпних заходів щодо врегулювання спору (приведення положень договору оренди до вимог закону) в позасудовому порядку, просимо Суд договір оренди № 2/1, що підписаний 25.01.2013 року між Закарпатським обласним державним російським драматичним театром та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. розірвати та зобов'язати приватного підприємця Ревицького Юрія Юрійовича усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом звільнення займаних ним нежитлових вбудованих приміщень за адресою пл. Духновича Олександра, 1, м. Мукачево, Закарпатська область, повернути їх відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради у належному стані за відповідним актом приймання-передачі», що спростовує посилання апелянта на так званий «вихід суду за межі позовних вимог».

Також позивач заперечує, про ти доводів апелянта, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду, щодо подання до суду оригіналу договору оренди комунального майна від 05.01.2017 року, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції, судом було винесено 4 процесуальні ухвали, зокрема, від 21.08.2017 року, від 12.09.2017 року, від 25.09.2017 року та від 11.10.2017 року, і в жодній з цих ухвал суд не зобов'язував позивача надавати примірник або оригінал договору оренди комунального майна від 05.01.2017 року, натомість такі документи витребовувались у Закарпатського обласного театру драми та комедії, який був залучений до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відтак, посилання апелянта на невиконанні позивачем вимог ухвал суду є надуманими та необґрунтованими.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу додатково зазначив, що копію договору оренди комунального майна від 05.01.2017 року у редакції наданій місцевому господарському суду, було передано до відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради самим Закарпатським обласним театром драми та комедії.

Крім того, позивач також заперечує доводи апелянта, що ним не виконано вимоги ст. 56 ГПК України, а саме, не було надіслано на адресу відповідача копії позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки зазначена обставина спростовується наявним у справі описом поштового вкладення до цінного листа на ім'я ФОП Ревицького Ю.Ю. до якого додано 24 документи на 71 аркуші та які вміщують в собі копію позовної заяви та усіх без винятку додатків до неї, при цьому, відповідачем, повторно, одержано позовну заяву та всі додатки до неї 03.10.2017 року, про що свідчить копія першого аркушу позовної заяви з підписом відповідача про їх отримання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи апелянта щодо належного виконання ним своїх обов'язків згідно договору оренди, при цьому позивач зазначив, що станом на 01.01.2018 року за ФОП Ревицьким Ю.Ю. рахується заборгованість у розмірі 27 383,62 грн., яка була нарахована за період з червня 2017 року по грудень 2017 року включно, тобто останній упродовж останніх семи місяців не виконує взяті на себе зобов'язання по договору оренди в частині сплати орендної плати, відтак, сторонами при укладанні спірного договору було дотримано всіх істотних умов, однак, відповідачем в порушення умов договору в частині оплати не було здійснено жодного платежу, що є істотним порушенням спірного договору.

Позивач по даній справі, відповідно до наведеного у відзиві на апеляційну скаргу, вважає, що Господарським судом Закарпатської області вірно визначено характер спірних правовідносин, всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, а також зважаючи на те, що під час вирішення справи судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, відтак, просить судове рішення у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

09.01.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 25.01.2018 р. призначено справу № 907/632/17 до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2018 року, про що сторони та треті особи по даній справі були належним чином повідомлені рекомендованою поштою під розписку про отримання ухвал Львівського апеляційного господарського суду (том ІІ, а. с. 6, 7, 8, 9, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56).

29.01.2018 р. від позивача на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшов (по-пошті)(том ІІ, а. с. 46) Відзив на апеляційну скаргу (вх. №ЛАГС 01-04/665/18) з доказами його надсилання всім учасникам процесу (том ІІ, а. с. 37, 38 39, 40, 41, 42).

05.02.2018 р. за вх. № ЛАГС 01-04/7/18 на адресу Львівського апеляційного господарського суду від апелянта по факсу NO. : + НОМЕР_2 фев. 05.2018 10:30, надійшла заява (у адміністративній справі № 907/632/17) б/н датована 03.02.2018 р., 07.02.2018 р. на адресу суду за вхідним №ЛАГС 01-04/1047/18 (том ІІ, а. с. 59) по-пошті (том ІІ, а. с. 60) поступив оригінал вищевказаної заяви апелянта б/н від 03.02.2018 р., з тексту якої слід розуміти, що зазначена заява є поясненням на відзив позивача поданий на апеляційну скаргу, при цьому апелянт не долучив до вказаної заяви доказів про її надсилання та/або вручення іншим учасникам судового процесу по даній справі.

У судове засідання, яке відбулося 07.02.2018 р. представник апелянта не прибув, на адресу суду останній по-факсу подав заяву б/н від 03.02.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-04/7/18 від 05.02.2018 р.), у якій апелянт заперечує відзив позивача та просить розглядати справу у відсутності апелянта згідно вимог закону та на підставі наявних у справі матеріалів. Ідентична заява поступила на адресу суду 07.02.2018 р. за вхідним №ЛАГС 01-04/1047/18 (том ІІ, а. с. 59).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення господарського суду Закарпатської області у вищезгаданій господарській справі від 26 жовтня 2017 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у позові повністю.

Представник позивача прибув, 29.01.2018 р. подав відзив на апеляційну скаргу (вх. №ЛАГС 01-04/665/18) з доказами його надсилання всім учасникам процесу (том ІІ, а. с. 37, 38 39, 40, 41, 42), проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, заперечив проти викладеного у заяві апелянта б/н від 03.02.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-04/7/18 від 05.02.2018 р. та вх. № ЛАГС 01-04/1047/18 від 07.02.2018 р.), пояснив, що така заява на його адресу не надходила, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мукачівської міської ради Закарпатської області, представник не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

Від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закарпатського обласного театру драми та комедії, представник не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 07.02.2018 р. розгляд справи відкладено на 07.03.2018 р., про що сторони учасники по справі були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 65-70).

Апелянт/відповідач в судове засідання 07.03.2018р., повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, яке отримано апелянтом (ФОП Ревицький Ю.Ю.) за адресою: 89600, Закарпатська обл., АДРЕСА_1 - 14.02.2018 р. за № 89600 05695336 (том ІІ, а. с .65).

Як вбачається з апеляційної скарги (том ІІ, а. с. 11-18), апелянт просить рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/632/17 від 26.10.2017 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у позові повністю.

Від позивача в судове засідання представник прибув, проти доводів апеляційної скарги з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу заперечив, доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2017 р. по справі № 907/632/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП Ревицького Юрія Юрійовича - без задоволення.

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, представник в судове засідання, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано третьою особою-1 - 14.02.2018 р. за № 89600 05644049 (том ІІ, а. с .70).

Від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представник в судове засідання, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано третьою особою-2 за двома адресами (Закарпатський обласний театр драми та комедії): 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 1 - 14.02.2018 р. за № 89600 05695328 та за адресою: 89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, пл. Духновича, 1 - 14.02.2018р. за № 89600 05695344 (том ІІ, а. с. 67-68).

Колегією суддів у зв'язку з неявкою в судове засідання апелянта, третіх осіб-1 та 2 без самостійних вимог на предмет спору, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

09.01.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 25.01.2018 р. призначено справу № 907/632/17 до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2018 року, про що учасники по справі були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 6-9, 52-56).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 р. розгляд справи відкладався, про що учасники по справі були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 65-70).

Відтак останнім днем розгляду справи в суді апеляційної інстанції є 10.03.2018 р.

Згідно ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

З відмітки суду на ухвалі про відкладення розгляду справи від 07.02.2018 р. вбачається, що дана ухвала суду надіслана на адресу сторін та третіх осіб-1 та 2, завчасно, а саме: 09.02.2018 р.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 р. у справі № 907/632/17 участь уповноважених учасників по справі обов'язковою не визнавалась.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Крім того, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача по справі, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.10.2017 р. у справі № 907/632/17, виходячи з наступного.

Як уже було вищезазанчено у цій постанові, Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області 18.08.2017 р. за вх. № 02.3.1-13/677/17 (позовна заява надіслана через поштове відділення зв'язку - 08.08.2017 р.) подано до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мукачівської міської ради Закарпатської області, про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та Фізичною особою-підприємцем Ревицьким Юрієм Юрієвичем, зобов'язання повернути нежитлові вбудовані приміщення та стягнення судових витрат.

Ухвалами місцевого господарського суду від 21.08.2017 р. та від 12.09.2017 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Мукачівську міську раду Закарпатської області (третя особа-1) та третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатський обласний театр драми та комедії (третя особа-2).

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем, до прийняття судового рішення 25.04.2017 р. за вх. № 02.3.1.11/11383/17 на розгляд суду першої інстанції подано заяву № 352/19 від 21.09.2017 р. про часткову зміну предмета позову, у якій позивач просив суд позовну вимогу в частині повернення предмету оренди розглядати в наступній редакції, а саме: «Зобов'язати фізичну особу-підприємця Ревицького Юрія Юрійовича повернути відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради нежитлові вбудовані приміщення, що розміщені за адресою пл. Кирила і Мефодія, 1, м. Мукачево, Закарпатська область, у належному стані за відповідним актом приймання-передачі». В іншій частині предмет позову залишити без змін (том І, а. с. 106-107).

Ухвалою місцевого господарського суду від 25.09.2017 р. у прийнятті заяви позивача № 352/19 від 21.09.2017 р. (вх. № 02.3.1.11/11383/17 від 25.04.2017 р.) про часткову зміну предмета позову було відмовлено, мотивуючи тим, що подана заява про часткову зміну предмету позову є заявою про виправлення помилки в тексті позовної заяви.

Колегія суддів, проаналізувавши заяву позивача № 352/19 від 21.09.2017 р. (вх. № 02.3.1.11/11383/17 від 25.04.2017 р.) про часткову зміну предмета позову встановлено, що така заява є дійсно заявою про виправлення описки, виходячи з наступного.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач покликався на те, що ним формулюючи зазначену позовну вимогу, помилково було зазначено, що нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою пл. Духновича, 1, м. Мукачево, однак, матеріалами справи та відповідними письмовими доказами, що подані в обґрунтування позовних вимог вбачається, що нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою пл. Кирила і Мефодія, 1, м. Мукачево, а тому позивач просить суд прийняти заяву про часткову зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України (в редакції закону до 15.12.2017р.) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Згідно з п. 3.11 Постанови збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку (п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В даному випадку, позивачем у заяві про зміну предмету спору зазначено ту ж вимогу, що і у позовній заяві, однак, із уточненням адреси, де знаходяться нежитлові приміщення, оскільки формулюючи зазначену позовну вимогу, помилково було зазначено, що нежитлові вбудовані приміщення розміщуються за адресою пл. Духновича, 1, м. Мукачево.

Отже, враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що подана заява позивача про часткову зміну предмету позову є заявою про виправлення помилки в тексті позовної заяви, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд правомірно відмовив у її прийнятті зазначивши, що позовні вимоги підлягають викладенню у відповідності до заяви позивача щодо зазначення належної адреси спірного орендованого майна.

Також судом першої інстанції правомірно було виправлено допущену в описовій та резолютивній частинах ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.09.2017 по справі № 907/632/17, де адресу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закарпатського обласного театру драми та комедії, м. Мукачево, вул. Духновича, 1, було замінено на адресу: м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 1. В решті й частині ухвалу суду від 12.09.2017 по справі № 907/632/17 було залишено без змін.

Слід також зазначити, що апелянтом/відповідачем ухвалу місцевого господарського суду від 25.09.2017р. у встановленому законом порядку згідно норм Господарського процесуального кодексу України не оскаржено, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Щодо покликань апелянта, які викладені в апеляційній скарзі в частині порушення судом першої інстанції та позивачем при поданні позовної заяви норм процесуального права, які полягають в тому що: позивачем в порушення вимог ст. 56 ГПК України, на адресу відповідача/апелянта не було надіслано копії позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами, які станом на час подання апеляційної скарги так і не отримані, а також і не отримана ухвала місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, що позбавили апелянта можливості та права скористатися наданими останньому вчасно (ст.59 ГПК) та виконати вимоги такої ухвали у визначений судом строк, колегія суддів вважає надуманими та такими які не заслуговують на увагу колегії суддів та спростовуються наступними доказами, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, подаючи позовну заяву до місцевого господарського суду, долучив до матеріалів справи та зазначив про це у позовній заяві в розділі «Додатки» докази надсилання копії позовної заяви з усіма додатками на адресу сторін у справі, в т.ч. на адресу (місцезнаходження ФОП Ревицького Ю.Ю.): фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист (24 документа на 71 арк.)(том І, а. с. 19, 20-21, 22, 23-24) - як доказ надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу ФОП Ревицького Юрія Юрійовича (89600, Закарпатська обл., АДРЕСА_1) (том І, а. с. 22, 23-24), тобто на ту адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 90-92), свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 92383 (том І, а. с. 150) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том І, а. с. 151).

Слід зазначити, що апелянтом/відповідачем у заяві (том І, а. с. 103), поштовому конверті (том І, а. с. 104, 199, том ІІ, а. с. 29), запереченнях (том І, а. с. 133-143, 162-163) та апеляційній скарзі (том І, а. с. 184-191, том ІІ, а. с. 11-18) зазначено адресу: 89600, Закарпатська обл., АДРЕСА_1, тобто ту адресу на яку позивачем скеровувалась позовна заява з додатками та процесуальні документи Господарського суду Закарпатської області.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, яка останнім була скерована на адресу відповідача ФОП Ревицького Юрія Юрійовича (89600, Закарпатська обл., АДРЕСА_1) та повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою працівника ПАТ «Укрпошта»: «За закінченням терміну зберігання» (том І, а. с. 5, 6, 7).

Слід зазначити, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача/апелянта будь-якого іншого місцезнаходження ФОП Ревицького Ю.Ю. - не зазначено, тому не отримання апелянтом поштової кореспонденції з процесуальними документами суду за вказаною вище юридичною адресою - не може відноситися на вину суду.

Отже, за наведених вище обставин, які встановлені судом апеляційної інстанції в процесі розгляду даної справи, є безпідставними покликання апелянта/відповідача на те, що він не був повідомлений про розгляд даної справи місцевим судом, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Аналогічно не заслуговують на увагу суду твердження апелянта/відповідача, щодо недотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України, оскільки такі доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище у цій постанові та підтверджується матеріалами справи.

Також не заслуговують на увагу колегії суддів покликання апелянта, про порушення судом першої інстанції імперативних вимог Господарського процесуального кодексу України, не створенням для сторін, зокрема, апелянту рівних умов та можливості користуватися передбаченими законом правами, що повинно мати не тільки формальне вираження у вигляду нібито дотримання вимог нормативно - правових актів (що мало місце в даному випадку), але й повинно бути ефективним, що реально забезпечує особам змогу користуватися засобами судового захисту своїх інтересів, чого апелянта судом було позбавлено, виходячи з наступного.

21.08.2017 р. ухвалою Господарського суду Закарпатської області порушено провадження у справі № 907/632/17 та прийнято до розгляду позовну заяву, яка надсилалася рекомендованою поштою сторонам по даній справі (том І, а. с. 3, 4, 5, 6,7). Як зазначено вище у цій постанові, в матеріалах справи міститься копія ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, яка останнім була скерована на адресу відповідача ФОП Ревицького Юрія Юрійовича (89600, Закарпатська обл., АДРЕСА_1) та повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою працівника ПАТ «Укрпошта»: «За закінченням терміну зберігання» (том І, а. с. 5, 6, 7). В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідними ухвалами суду від 12.09.2017 р., від 25.09.2017 р. та від 11.10.2017 р. розгляд справи, неодноразово, відкладався, про що сторони були належним чином повідомлені в порядку та у спосіб передбачений Інструкцією з діловодства в господарських судах України (том І, а. с. 102/зворот, 127/зворот, 156/зворот).

Також за період розгляду справи в суді першої інстанції апелянтом/відповідачем на розгляд суду було надіслано заяву б/н від 20.09.2017р. (вх. № 02.3.111/11325/17 від 22/09.2017р.)(том І, а. с. 103), в якій останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що не отримував ухвалу місцевого господарського суду про порушення провадження у справі та копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачем по справі суду першої інстанції подавались заперечення на позовну заяву (том І, а. с. 133-143, 162-163) та клопотання (том І, а. с. 153), отже відповідач/апелянт був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, не був позбавлений місцевим господарським судом доступу до правосуддя, права приймати участь у судових засіданнях, надавати усні та письмові пояснення, доводи та міркування з усіх питань, що виникають в ході розгляду справи, та, на їх обгрунтування, подавати належні та допустимі докази в розумінні статей 33-34 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017 р., отримувати копії документів, що є у справі, в межах строку визначеного законодавцем для вирішення спору (ст. 69 ГПК України у редакції чинній згідно Закону № 2453-VІ від 07.07.2010 р.). Апелянт в апеляційній скарзі не довів, що був позбавлений судом доступу до інформації, наявної у даній справі, та/або позбавлений однакової з позивачем можливості представити суду власні аргументи і докази, отримати документи та докази подані іншою стороною, мати захисника, заявник не був позбавлений під час розгляду даної справи права бути присутнім на розгляді справи, що є складовою права на справедливий судовий розгляд згідно зі статтею 6 Конвенції та права ефективно брати участь у слуханні, дослідженні доказів, доводів та подань сторін, які мають значення для вирішення спору згідно приписів національного законодавства.

Щодо заяви апелянта/відповідача б/н від 20.09.2017р. (вх. № 02.3.111/11325/17 від 22/09.2017р.) в якій останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що не отримував ухвалу місцевого господарського суду про порушення провадження у справі та копію позовної заяви з додатками (том І, а. с. 103), колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що апелянт/відповідач відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України вправі був скористатись положенням ст. 22 ГПК України (в редакції Закону чинній до 15.12.2017 р.).

З огляду на вище наведене, колегія суду апеляційної інстанції вважає, що судом було дотримано норми процесуального права, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, відтак не можуть слугувати підставою для скасування судового рішення відповідно до частини третьої статті 104 ГПК України (в редакції Закону чинній до 15.12.2017 р.).

Розглянувши апеляційну скаргу по суті колегією суддів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням Мукачівської міської ради від 28.10.2004 № 231 «Про оренду приміщень на пл. Миру,1/2» було надано дозвіл управлінню комунальної власності на укладення договору оренди на приміщення в будинку 1, на площі Миру, в м. Мукачеві, загальною площею 107,7 кв. м. з Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. для комерційної діяльності (організація закладу громадського харчування) строком до 01.11.2009 р. (том І, а. с. 26).

На виконання даного рішення між Управлінням комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ряди та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. було укладено договір оренди комунального майна за № 6/2004 (том І, а. с. 27-32).

14.12.2004 р. актом прийому-передачі нежитлових приміщень за адресою: м. Мукачево, пл. Миру, 1/2 від 14, Управління комунальної власності виконавчого комітету Мукачівської міської ради передало, а Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. прийнято у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме: вбудовані нежилі приміщення загальною площею 107,7 кв. м., розташовані в будинку 1/2 по пл. Миру, м. Мукачево, Закарпатської області (том І, а. с. 33).

В подальшому, з врахуванням рішення Мукачівської міської ради від 27.10.2011 року № 342 «Про зміну сторін договорів оренди та впорядкування надходжень орендної плати та вбудованих нежилих приміщень комунальної власності за адресою: пл. Миру, 1/2 м. Мукачево», Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради 01.11.2011 року та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. було переукладено договір оренди комунального майна № 6/2004 від 14.12.2004 року, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Мукачева (том І, а. с. 34-35, 36-40).

Відповідно до умов вказаного договору Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради передав, а Приватний підприємець Ревицький Ю.Ю. прийняв у строкове платне користування вбудовані нежилі приміщення загальною площею 107,7 кв. м. за адресою: площа Миру, 1/2 в м. Мукачево з метою здійснення підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вищезазначеного договору, між сторонами за договором 21.11.2011 р. було укладено та підписано акт приймання-передачі (том І, а. с. 41).

26.04.2012 р. Мукачівською міською радою було прийнято рішення № 525, відповідно до якого орган місцевого самоврядування передав Закарпатському обласному державному російському драматичному театру в оперативне управління з постановкою на баланс комунальне майно - будівлю, що знаходиться в м. Мукачеві, на площі Миру, 1 (том І, а. с. 44-45).

20.07.2012 р. між Мукачівською міською радою (Уповноважений орган) та Закарпатським обласним державним російським драматичним театром (Користувач) було укладено договір на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачево, на праві оперативного управління, згідно умов якого (п. 1.1. Договору), предметом договору є передача Уповноваженим органом Користувачеві на підставі рішення Мукачівської міської ради № 526 від 26 квітня 2012 - будівлі на площі Миру, 1, місто Мукачево, Закарпатської області, в оперативне управління майно, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачево для здійснення своєї статутної діяльності. Уповноважений орган передає Користувачеві в оперативне управління майно, а саме: будівлю по пл. Миру, 1 ( п. 1.1. Договору). Об'єкт передається згідно з актом приймання-передачі від 13 липня 2012 року (п. 1.3. Договору). Термін дії договору з моменту його підписання становить 2 роки 11 місяців із правом пролонгації (п. 8.1. Договору)(том І, а. с. 46-49).

В наступному, 26.07.2012 року Мукачівська міська рада 29-а сесії 6-го скликання прийняла рішенням № 591 «Про затвердження договору на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачева на праві оперативного управління та акту приймання-передавання нерухомого майна» затвердила вказаний вище договір та відповідний акт приймання-передавання нерухомого майна до нього (том І, а. с. 50).

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2012 року Мукачівська міська рада 33-а сесія 6-го скликання прийняла рішенням № 638 «Про надання Закарпатському державному обласному російському драматичному театру дозволу на переукладення договорів оренди приміщень будівлі на площі Миру, 1» стороною договору оренди (орендодавцем) вбудованих нежилих приміщень комунальної власності, що укладений з Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю., визначила Закарпатський державний обласний російський драматичний театр (попередній орендодавець - відділ культури) (п. 1 рішення № 638 від 27.09.2012 р.)(том І, а. с. 51-52).

На виконання зазначеного вище рішення органу місцевого самоврядування, 01.10.2012 року між Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. укладено додаток №1 до договору оренди комунального майна № 6/2004 від 14.12.2004 року з ПП Ревицьким Юрієм Юрійовичем від 01 жовтня 2012 року (том І, а. с. 42).

Судом встановлено, що згідно вказаного Додатку №1 до договору оренди комунального майна № 6/2004 від 14.12.2004 року, сторони дійшли спільної згоди щодо розірвання з 01.10.2012 року договору оренди комунального майна № 6/2004 від 14.12.2004 року. Претензій в орендодавця до орендаря та в орендаря до орендодавця немає (п. 2 Додатку № 1). Сторони у Додатку № 1 погодили, що приймання-передавання орендованого майна провести 01 жовтня 2012 року про що скласти відповідний акт (п. 3 Додатку № 1).

Згідно акту прийому-передачі приміщення комунального майна/будівля на площі Миру, 1/2/ від 01 жовтня 2012 року (том І, а. с. 43) вбачається, що Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради (Орендодавець) з однієї сторони та ПП Ревицький Юрій Юрійович (Орендар) з іншої сторони склали цей акт приймання-передавання про те, що «Орендар» здав приміщення будівлі на площі Миру, 1/2, а «Орендодавець» їх прийняв 01 жовтня 2012 року. Зазначений Акт підписаний уповноваженими особами Орендодавця (Відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради) та Орендарем Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю.

З врахуванням вищенаведених обставин та рішення Мукачівської міської ради від 27.09.2012 року № 638 «Про надання Закарпатському державному обласному російському драматичному театру дозволу на переукладення договорів оренди приміщень будівлі на площі Миру, 1», 01.01.2013 р. між Закарпатським обласним державним російським драматичним театром (Орендодавець за договором) та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. (Орендар за договором) було укладено Договір оренди № 211 майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до умов цього Договору (п. 1.1.), Орендар на основі рішення Мукачівської міської ради № 638 від 27.09.2012 року, переукладає Договір оренди комунального майна № б/н від 01 листопада 2011 року укладеного між Відділом культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради та ПП Ревицьким Ю.Ю. (том І, а. с. 53-58).

Місцевим судом встановлено, що п. 11.1. договору оренди, сторони погодили строк його дії на 1 (один) рік з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, та діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013 р.

Крім того, дія вказаного договору протягом 2014-2016 років поновлювалась на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 Цивільного кодексу України), що і не заперечується сторонами за договором.

У 2014 році Закарпатський обласний державний російський драматичний театр змінив своє найменування на Закарпатський обласний театр драми та комедії.

05.01.2017 року Закарпатський обласний театр драми та комедії, посилаючись на рішення Мукачівської міської ради № 638 від 27.09.2012 року, у зв'язку з закінченням строку дії попереднього договору оренди, було укладено з Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. договір оренди комунального майна № б/н від 05.01.2017 року (том І, а. с. 59-64). При цьому, як зазначено самими сторонами, договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року та діє з 17 січня 2017 року до 20 грудня 2020 року (том І, а. с. 59-64).

З поданого зі сторони позивача договору оренди від 05.01.2017 року вбачається, що такий договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 рік та діє з 17 січня 2017 року до 20 грудня 2020 року.

Зазначений вище договір укладено між сторонами у формі єдиного документа без будь-яких виправлень, дописувань, викреслювань у п. 11.1. Договору, лише, змінено дату його укладення, цифри « 01» виправлено на цифри « 05», у п. 3.1. договору вказано розмір орендної плати « 4800» грн. та прописом «Чотири тисячі вісімсот» і в розділі 13 договору =- реквізити сторін та підписи осіб, які уклали даний договір. Підписи осіб, які уклали цей договір посвідчено печатками сторін.

Колегією суддів дослідивши вищезазначений договір встановлено, що такий договір не відповідає вимогам статей 203 Цивільного кодексу України, яким чітко визначено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Так п. 11.1. договору оренди № б/н від 05.01.2017 року визначено, що цей договір оренди укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року та діє з « 17» січня 2017 року по « 20» грудня 2020 року.

У відповідності до ст. 793 Цивільного кодексу України, угоди, укладені на строк три роки і більше підлягають нотаріальному посвідченню. Проте, як вбачається із договору оренди, він нотаріально посвідченим не являється.

Із поданого апелянтом/відповідачем на адресу суду свого примірника договору оренди від 05.01.2017 року (том І, а. с. 144-149) вбачається, що такий договір укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 рік та діє з 17 січня 2017 року до 20 грудня 2020 року однак, пункт 11.1. Договору містить виправлення ручкою в даті строку на який було укладено такий договір. Крім того, дані виправлення не посвідчені сторонами договору, відтак, колегія суду такий примірник договору в редакції поданій апелянтом/відповідачем до уваги не приймає.

Як уже було вищезазанчено, в матеріалах справи міститься копія договору оренди позивача від 05.01.2017 року, у якому, як зазначено самими сторонами, його укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 рік та діє з 17 січня 2017 року до 20 грудня 2020 року. Дані обставини не були спростовані ні ФОП Ревицьким Ю.Ю., ні Закарпатським обласним театром драми та комедії, який також був залучений до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що посилання апелянта/відповідача на трирічний строк дії договору оренди також спростовується тим, що оскільки сторони договору мають право досягти згоди про зміну (розірвання) договору, однак така домовленість за своєю правовою природою являє собою договір, у зв'язку із чим на нього поширюються як загальні правила про умови дійсності правочинів (ст. 203 ЦК), так і положення про порядок укладення договору (статті 638-647 ЦК України).

Так само, як і при укладанні договору, є порядок його зміни або розірвання - він уважається таким з моменту вчинення відповідного правочину (укладення договору про внесення змін до договору). Проте, ні відповідачем, ні Закарпатським обласним театром драми та комедії не було подано до суду жодної укладеної між ними додаткової угоди, якою б сторони внесли зміни в п. 11.1. до договору оренди від 05.01.2017 р., що має відношення до такої істотної умови договору найму, як строк його дії (чинності).

При цьому пунктом 11.3. договору оренди від 05.01.2017 року визначено, що зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються сторонами протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. При цьому, як вказано у ч. 3 зазначеної статті, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Так переукладаючи договір оренди, директор Закарпатського обласного театру драми та комедії перевищив свої повноваження та допустив порушення пункту 4.6. Розділу 4 Договору на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачево на праві оперативного управління.

Частиною 1 статті 137 ГК України передбачено, що правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

У відповідності до ст. 137 ГК України, пункту 4.6. Розділу 4 Договору на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачево на праві оперативного управління, Закарпатський обласний театр драми та комедії перед укладенням договору оренди мав одержати погодження власника спірного майна: Мукачівської міської ради на передачу зазначеного майна в оренду з відповідними розрахунками розміру орендної плати. Цього вчинено не було.

Крім того, як уже було вищезазанчено судом апеляційної інстанції, положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Так п. 11.1. договору оренди № б/н від 05.01.2017 року визначено, що цей договір оренди укладено строком на чотири роки з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року та діє з « 17» січня 2017 року по « 20» грудня 2020 року.

У відповідності до ст. 793 Цивільного кодексу України, угоди, укладені на строк три роки і більше підлягають нотаріальному посвідченню. Проте, як вбачається із договору оренди, він нотаріально посвідченим не являється.

Враховуючи той факт, що договір оренди укладений строком на чотири роки (п. 11.1. Розділу 11 договору оренди) право приватного підприємця Ревицького Ю.Ю. на користування нерухомим майном підлягало нотаріальному посвідченню.

Колегія суддів також вважає, що твердження апелянта в частині подання ним оригіналу вказаного договору для огляду, копію якого також долучено до заперечення на позов, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу суду, так як спростовуються вищенаведеними обставинами справи.

Разом з тим, є помилковими твердження апелянта, що договір оренди комунального майна від 05.01.2017 року між ним та Закарпатським обласним театром драми та комедії, був укладений строком на три роки, а не на чотири й нотаріально не посвідчив, як про це зазначає позивач.

Щодо тверджень апелянта, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі заявлених позивачем вимог та ухвалив в рішенні про розірвання договору оренди між ФОП Ревицьким Ю.Ю. та Закарпатським обласним державним російським драматичним театром, хоча позивач у своїх позовних вимогах вимагав розірвати договір оренди комунального майна, що укладений 01.01.2013 року між ФОП Ревицьким Ю.Ю. та Закарпатським театром драми та комедії, колегія суддів вважає надуманим та перекрученим в розумінні апелянта/відповідача, виходячи з наступного.

В першу чергу належить зазначити, що враховуючи вищенаведені обставини справи, в т.ч. враховуючи роз'яснення пленуму Вищого господарського суду України викладені у постанові від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», що якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК України, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній його частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (ст. 216 ЦК України).

Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони.

Вищенаведене право суду передбачено частиною другою статті 216 ЦК України.

Разом з тим, як вбачається з пункту першого прохальної частини позовної заяви, позивач просить розірвати договір оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що був укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та ФОП Ревицьким Ю.Ю., поскільки у 2014 році Закарпатський обласний державний російський драматичний театр змінив свою назву на Закарпатський обласний театр драми та комедії, про що і вказується у позовній заяві самим позивачем.

Крім того, у змісті позовної заяви позивачем вказується наступне «Таким чином, зважаючи на те, що питання перегляду розміру орендної плати не вирішено, а відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради вжив вичерпних заходів щодо врегулювання спору (приведення положень договору оренди до вимог закону) в позасудовому порядку, просимо суд договір оренди № 2/1, що підписаний 25.01.2013 року між Закарпатським обласним державним російським драматичним театром та приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. розірвати та зобов'язати приватного підприємця Ревицького Юрія Юрійовича усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом звільнення займаних ним нежитлових вбудованих приміщень за адресою пл. Духновича Олександра, 1, м. Мукачево, Закарпатська область, повернути їх відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради у належному стані за відповідним актом приймання-передачі».

У процесі вирішення спору сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним, зокрема, шляхом: вчинення нового правочину; погодження правочину з відповідним державним органом, якщо це необхідно було для даного правочину, а таке погодження не було раніше здійснено тощо. Сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внести зміни до договору з метою приведення його у відповідність до закону (крім зміни ціни в договорі після його виконання, оскільки згідно з частиною третьою статті 632 ЦК України така зміна не допускається).

Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину.

Станом на дату постановлення судового рішення у даній справі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази самостійного усунення сторонами у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним.

З огляду на наведене покликання апелянта в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог у даній справі є надуманим.

Крім того, як уже було вищезазанчено у цій постанові, Закарпатський обласний театр драми та комедії є правонаступником Закарпатського обласного державного російського драматичного театру, так як знаходиться за тією ж адресою, не змінюючи місцезнаходження.

З наявного в матеріалах справи рішення № 545 від 09.02.2017р. Мукачівської міської ради «Про припинення права оперативного управління та розірвання договору на закріплення майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Мукачева, на праві оперативного управління від 20.07.2012 року», вбачається, що згідно прийнятого нею рішення припинено Закарпатському обласному театру драми та комедії право оперативного управління комунальним майном - будівлею, що знаходиться за адресою: м. Мукачево, пл. Кирила і Мефодія, 1, та передано її на баланс Відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради (том І, а. с. 65-66).

Вказаним рішенням, за згодою сторін, розірвано договір на закріплення майна на праві оперативного управління за Закарпатським обласним державним драматичним театром, що перебуває у власності територіальної громади міста Мукачева від 20.07.2012 (затверджений рішенням 29 сесії 6 скликання Мукачівської міської ради № 591 від 26.07.2012 року).

В подальшому, Мукачівською міською радою, з врахуванням прийнятого нею рішення № 545 від 16.03.2017р., прийнято рішення № 603 «Про заміну сторін у договорах оренди нежилих приміщень комунальної власності за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 та впорядкування надходжень орендної плати», згідно якого відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради надано дозвіл на укладення договору про заміну сторони у договорі оренди № б/н від 05.01.2017, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. щодо строкового платного користування вбудованого приміщення загальною площею 107,7 кв. м. за адресою, пл. Кирила і Мефодія, 1 з функціональним призначенням: діяльність інтернет - кафе (том І, а. с. 67-68).

Крім цього, зважаючи на ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішенням 27 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання від 01.06.2017р. № 700 затверджено звіти про оцінку орендованого Відповідачем майна, а також затверджено розрахункову орендну ставку та місячну орендну плату, Приватний підприємець Ревицький Ю.Ю. своїм листом повідомляв відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради про те, що не заперечує щодо приведення договору оренди у відповідність до умов законодавства, шляхом проведення експертної оцінки приміщення (том І, а. с. 70, 71-72, 77-80).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було приведено договір оренди у відповідність до умов законодавства, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду, про розірвання договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 року, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та Фізичною особою-підприємцем Ревицьким Юрієм Юрієвичем; зобов'язання повернути нежитлові вбудовані приміщення.

Щодо укладеного між відповідачем та третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Закарпатський обласний театр драми та комедії) договору оренди від 05.01.2017 року, позивач вважає таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та є нікчемним в силу вимог закону, оскільки останній укладений строком на 4 роки, а відтак в силу ст. 209 Цивільного кодексу України, підлягав нотаріальному посвідченню.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд розірвати договір оренди № 2/1 від 01.01.2013 р. та зобов'язати повернути нежитлові вбудовані приміщення.

Згідно зі ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із передачею права оперативного управління від попереднього користувача до Закарпатського обласного театру драми та комедії, між даною особою та Приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. 05.01.2017 було укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності із строком його дії до 20.12.2020р, однак, позивач вважає такий договір нікчемним в силу її невідповідності вимогам закону, а відтак, вважає таким, що не припинилося зобов'язання сторін з приводу договору оренди майна, що належить до комунальної власності № 2/1 від 01.01.2013 р.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а в разі укладення вказаного договору строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса (ст. 45 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору передбачені ст. 220 ЦК України. За приписами вказаної норми, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

На підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Як уже було вищезазанчено у цій постанові, в матеріалах справи наявний примірник договору оренди від 05.01.2017 р., який поданий позивачем, з якого вбачається зазначення строку дії договору чотири роки з 17.01.2017 р. по 17.12.2020 р. Даний договір не посвідчено нотаріально в порядку приписів ст. 793 ЦК України.

Поданий відповідачем примірник такого ж договору (том І, а. с. 144-145) , в якому зроблено виправлення кульковою ручкою дат строку (п. 11.1.), на який укладено цей договір оренди, на який апелянт покликається, як на єдино правомочний доказ у даній справі, колегія суду до уваги не приймає, оскільки строк дії договору є однією із істотних умов договору найму (оренди), внесення виправлень до договору оренди щодо строку його дії, не посвідчено відповідною особою, якою таку угоду укладено, не вказано особу, яка вчинила зазначені виправлення в п. 11.1 договору у редакції відповідача та її посаду, повноваження на вчинення дій щодо виправлення дат строку дії договору; виправлення строку дії договору в п. 11.1. не містить напису: «Виправленому вірити», в матеріалах справи відсутні докази, апелянтом суду не представлено, про внесення таких же виправлень в п. 11.1. цього договору у примірник договору орендодавця, в матеріалах справи такі докази - відсутні. Колегією суддів також врахована та обставина, що умовами зазначеного договору не передбачено внесення змін до договору шляхом дописування.

Разом з тим, суд не вважає новацією укладення договору оренди від 05.01.2017 р., а відтак, припинення дії договору оренди майна, що належить до комунальної власності №2/1 від 01.01.2013 з огляду на таке.

Статтею 604 Цивільного кодексу України унормовано, що домовленість сторін також може служити підставою припинення зобов'язання. Однією з видів підстав такого типу є новація. Новація - це угода сторін, про те, що первісне зобов'язання припиняється, а між його учасниками виникає нове зобов'язальне правовідношення. Як правило, воно відрізняється від попереднього своїм змістом. Для того, щоб новація відбулася, сторони повинні обумовити в своїй угоді припинення зобов'язання, що діяло, і заміну його новим зобов'язанням.

Разом з тим, якщо недійсним є тільки нове зобов'язання, новація визнається такою, що не здійснилася, і відповідна сторона залишається зв'язаною первісним зобов'язанням.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що враховуючи те, що договором оренди від 05.01.2017 р. сторони не передбачили припинення відносин оренди згідно договору оренди від 01.01.2013 р. та не замінили їх новими зобов'язаннями, суд вбачає відсутність новації в спірних відносинах.

Умовами договору оренди № 2/1 від 01.01.2013 р., а саме, пунктом 3.8. договору було визначено право орендодавця у випадку відмови орендаря переглянути розмір орендної плати вимагати розірвання договору оренди.

16.03.2017 Мукачівською міською радою, з врахуванням прийнятого нею рішення № 545, було прийнято рішення № 603 «Про заміну сторін у договорах оренди нежилих приміщень комунальної власності за адресою: пл. Кирила і Мефодія, 1 та впорядкування надходжень орендної плати», згідно якого відділу культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради надано дозвіл на укладення договору про заміну сторони у договорі оренди № б/н, що укладений між Закарпатським обласним театром драми та комедії та приватним підприємцем Ревицьким Ю.Ю. щодо строкового платного користування вбудованого приміщення загальною площею 107,7 кв. м. за адресою, пл. Кирила і Мефодія, 1 з функціональним призначенням: діяльність інтернет-кафе.

Крім цього, виходячи із приписів ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», рішенням 27 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання від 01.06.2017 № 70 затверджено надані ПП «Експерт-центр» звіти про оцінку орендованого Відповідачем майна, а також затверджено розрахункову орендну ставку та місячну орендну плату.

З метою врегулювання питання внесення змін до договору оренди № 2/1 від 01.01.2013 р., позивачем було направлено відповідачу листи з пропозицією змінити розмір орендної плати, відповідно до якого, апелянт/відповідач листом повідомляв відділ культури виконавчого комітету Мукачівської міської ради про те, що не заперечує щодо приведення договору оренди у відповідність до умов законодавства, шляхом проведення експертної оцінки приміщення (том І, а. с. 70). Однак, в подальшому відмовився від здійснення таких дій, про що письмово повідомив орендодавця.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи встановлену законом імперативну заборону на односторонню відмову від договору оренди комунального/державного майна, умови, викладені у п. 3.8 та 11.5 Договору оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 р. щодо підстав дострокового припинення дії договору (зокрема, відмови орендаря переглянути розмір орендної плати на вимогу орендодавця), слід розуміти як передбачені договором випадки, за наявності яких у сторони виникає право на розірвання договору на її вимогу за рішенням суду, що кореспондується з нормами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, договір оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 р. з підстав, встановлених у договорі (відмови орендаря переглянути розмір орендної плати на вимогу орендодавця) або Законі України «Про оренду державного та комунального майна» (у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань) може бути розірваний за рішенням суду відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, зважаючи на заявлені позивачем підстави для розірвання Договору оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 (відмови орендаря переглянути розмір орендної плати на вимогу орендодавця), встановленню підлягає наявність вказаних підстав для розірвання договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 11.7 та 11.8 Договору оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 р. орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору оренди в п'ятнадцятиденний термін повернути орендодавцеві орендоване майно за актом здачі-приймання.

За таких обставин, враховуючи, що у випадку розірвання договору у судовому порядку, договір є розірваним (зобов'язання сторін припиненими) з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України), беручи до уваги положення п. 11.7 та 11.8 Договору оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 р. про обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди у випадку розірвання договору в п'ятнадцятиденний термін, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку - виселити відповідача з об'єкту оренди за Договором оренди комунального майна № 2/1 від 01.01.2013 протягом 15 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо покликань апелянта, що судом першої інстанції ухвалою суду на вимогу суду апелянта, було зобов'язано позивача надати оригінал договору оренди копія якого подана позивачем до позовної заяви, однак така вимога суду не була виконана, натомість суд відхилив оригінал договору, який поданий відповідачем/апелянтом, та поклав в основу свого рішення нікчемний доказ позивача у спотвореній останнім копії, про що свідчить оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає надуманими та необґрунтованими, оскільки, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції, Господарським судом Закарпатської області було винесено ухвали від 21.08.2017 року, 12.09.2017 року, 25.09.2017 року та від 11.10.2017 року, в яких суд не зобов'язував позивача надавати примірник або оригінал договору оренди комунального майна від 05.01.2017 року. Натомість такі документи витребовувались у Закарпатського обласного театру драми та комедії, який був залучений до участі у справі в статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Відтак, посилання апелянта на невиконанні позивачем вимог ухвал суду є необґрунтованими.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, дослідивши наявні в справі матеріали, враховуючи всі викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підтверджені належними та допустимими доказами.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26 жовтня 2017 р. у справі № 907/632/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 15.03.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин