Постанова № 72795288, 13.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2018 р. Справа№ 910/23488/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Драчук Р.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 29.12.2017 (суддя Плотницька Н.Б.)

у справі № 910/23488/17

за заявою Дочірнього підприємства «Край Проперті»

(далі - ДП «Край Проперті»)

про забезпечення позову до пред'явлення позову

особи, які отримують статус учасника справи:

відповідач Публічне акціонерне товариство «Сбербанк»

(далі - ПАТ «Сбербанк»)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-Стейт»

(далі - ТОВ «Сіті-Стейт»)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітістейтсервіс»

(далі - ТОВ «Сітістейтсервіс»)

3) Приватне підприємство «Консалтингова фірма «Прометей»

(далі - ПП «КФ «Прометей»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 4) Комунальне підприємство «Центр реєстраційних послуг»

(далі - КП «Центр реєстраційних послуг»)

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23488/17, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.01.2018, заяву ДП «Край Проперті» про забезпечення позову задоволено повністю.

Заборонено ПАТ «Сбербанк» в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження нежилого будинку - громадського центру з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000), користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь яким іншим чином обтяжувати його (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження), передавати як внесок до статутного капіталу юридичних осіб.

Заборонено органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на нерухоме майно: нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000).

Заборонено ПАТ «Сбербанк» в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ДП «Край Проперті» у здійсненні володіння та користування нежилим будинком - громадським центром з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000).

Накладено арешт на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000).

Боржником за даною ухвалою є ПАТ «Сбербанк» (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 46, ідентифікаційний код 25959784).

Стягувачем за даною ухвалою є ДП «Край Проперті» (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 10, ідентифікаційний код 24365189).

Не погоджуючись із згаданою ухвалою, ПАТ «Сбербанк» оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати, в задоволенні заяви ДП «Край Проперті» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог (з урахуванням додаткових пояснень) зазначило, що суд першої інстанції при розгляді заяви позивача, не звернув уваги на відсутність жодної мотивації забезпечення позову. За твердженнями апелянта, накладене судом обтяженням грубо порушує права та інтереси ПАТ «Сбербанк», як законного власника спірного нерухомого майна, та завдає значних матеріальних збитків у вигляді неотриманих орендних платежів за користування орендарями майном. Крім цього, час проведення реєстраційних дій не дає підстав стверджувати про їх неправомірність. На переконання апелянта, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права, зокрема, приписів Закону України «Про Іпотеку», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції тощо.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ТОВ «Сіті-Стейт», ДП «Край Проперті» та ПП «КФ «Прометей» подали відзиви, в яких зазначили про безпідставність на необґрунтованість апеляційних вимог, просили не брати їх до уваги, відтак оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Від директора ТОВ «Сітістейтсервіс» надійшло клопотання, в якому останній проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив не брати їх до уваги, справу розглядати за відсутності представника товариства.

В судове засідання апеляційної інстанції 13.03.2018 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-3, представники третіх осіб 1, 2 та 4 не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином й апеляційний господарський вважав за необхідне справу розглядати в їх відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, в яких підтримав свою апеляційну скаргу, просив задовольнити за наведених в ній та додаткових поясненнях до неї підстав, оскаржувану ухвалу скасувати та в задоволенні заяви ДП «Край Проперті» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Представники позивача та третьої особи-3 в судовому засіданні апеляційної інстанції надали пояснення, в яких доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, відтак оскаржувану ухвалу як законну та обґрунтовану залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Так, ДП «Край Проперті» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до його пред'явлення, в якій просило:

- заборонити ПАТ «Сбербанк» в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження нежилого будинку - громадського центру з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б, користуватись ним, заходити до приміщень, укладати щодо нього договори іпотеки чи будь яким іншим чином обтяжувати його (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження), передавати як внесок до статутного капіталу юридичних осіб;

- заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, що стосуються відчуження та реєстрації прав на нерухоме майно: нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б;

- заборонити ПАТ «Сбербанк» в особі будь-яких його органів, посадових осіб, працівників та представників будь-яким чином перешкоджати ДП «Край Проперті» у здійсненні володіння та користування нежилим будинком - громадським центром з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б;

- накласти арешт на нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б.

В обґрунтування своїх вимог зазначило про недотримання ПАТ «Сбербанк» процедури задоволення вимог, передбаченої умовами іпотечного застереження за укладеним між ДП «Край-Проперті» та ПАТ «Сбербанк» іпотечним договором (реєстраційний номер 11270) від 27.09.2011 в забезпечення виконання ДП «Край-Проперті» зобов'язань за договорами про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011, а саме : щодо письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, в результаті чого банк вчинив неправомірні дії та у незаконний спосіб звернув стягнення на нерухоме майно ДП «Край Проперті». На переконання заявника, оскільки банк є фінансовою установою та не здійснює безпосередньої діяльності щодо експлуатації нерухомого майна відповідно до його цільового призначення, в подальшому згадане майно буде однозначно відчужене ПАТ «Сбербанк», що підтверджується вже розміщеною на офіційному сайті банку інформацією про реалізацію (продаж) вищезгаданого нерухомого майна.

За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ч.1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

З аналізу згаданих положень закону вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник вказував, що ДП «Край Проперті» є власником нежилого будинку - громадського центру з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого 24.12.2004 Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 6871 з реєстраційним написом про реєстрацію в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259 від 11.01.2005.

Згадане нерухоме майно з метою забезпечення виконання зобов'язань ДП «Край Проперті» за Договорами про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 року та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 було передано в іпотеку ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», яке в подальшому перейменоване на ПАТ «Сбербанк» на підставі укладеного між сторонами іпотечного договору від 27.09.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 11270.

За твердженнями заявника, 19.12.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ДП «Край Проперті» йому стало відомо, що ПАТ «Сбербанк» прийняло рішення та вчинило дії по зверненню стягнення на вказане вище майно в позасудовому порядку, в зв'язку з чим державним реєстратором Скляренко Олексієм Миколайовичем було прийнято рішення (індексний номер 38834415 від 19.12.2017 року 19:34:04) про реєстрацію права власності на нежилий будинок - громадського центру з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 629128080000) за ПАТ «Сбербанк».

Як вище згадувалось, подана ДП «Край Проперті» заява про забезпечення позову обґрунтована недотримання ПАТ «Сбербанк» передбаченої умовами іпотечного застереження процедури позасудового задоволення вимог щодо письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, в результаті чого банк вчинив неправомірні дії та у незаконний спосіб звернув стягнення на нерухоме майно ДП «Край Проперті».

Порядок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки визначено п. 6.4 іпотечного договору.

За умовами п. 6.4.1 іпотечного договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, іпотекодержатель повідомляє іпотекодавця в письмовій формі у вигляді листа-повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність. До іпотекодержателя переходить право власності на предмет іпотеки на 31 календарний день з дати, яка підтверджує вручення іпотекодавцю повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність.

Матеріалами справи встановлено, що 19.05.2017 ПАТ «Сбербанк» надіслало на адресу ДП «Край Проперті» повідомлення-вимогу від 18.05.2017 № 5245/5/28-3 про погашення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 року та договором про відкриття кредитної лінії № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011, в якому повідомило про наявність у позичальника заборгованості за кредитними договорами та запропонувало іпотекодавцю здійснити погашення повної суми заборгованості, вказавши складові цієї суми та додавши до повідомлення-вимоги детальні розрахунки заборгованості по кредитним договорам, а також банківські реквізити для сплати заборгованості.

Зокрема, банк зазначив, що у випадку невиконання або несвоєчасного виконання цієї вимоги, ПАТ «Сбербанк» буде вимушене звернути стягнення на передане в іпотеку майно з метою стягнення визначеної суми заборгованості/частини суми заборгованості за кредитними договорами шляхом прийняття у власність на підставі ст. 6.4.1 іпотечного договору в рахунок виконання основного зобов'язання у встановленому чинним законодавством України порядку.

Дослідивши зміст цього повідомлення-вимоги, можна дійти висновку, що позичальнику було направлено повідомлення про наявність заборгованості та вимогу банку здійснити сплату заборгованості, а також попередження, що у випадку несплати заборгованості банк буде змушений розпочати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, що не можна розцінювати як повідомлення про початок процедури позасудового звернення стягнення на майно, необхідність надіслання якого сторони погодили в п. 6.4.1 іпотечного договору.

Відсутність правових підстав для прийняття рішення про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, здійснення подальших дій без направлення ДП «Край Проперті» передбаченого умовами іпотечного договору листа-повідомлення та спливу тридцятиденного строку з моменту його отримання встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 910/372/18, ухваленим за результатами розгляду позову, пред'явленого після подання вищезгаданої заяви про забезпечення позову.

Згідно цього рішення позовні вимоги ДП «Край Проперті» задоволено. Визнано недійсними рішення та дії ПАТ «Сбербанк» щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на нерухоме майно ДП «Край Проперті»: нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ А) загальною площею 28 539, 50 кв. м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, яке передане в іпотеку ПАТ «Сбербанк» згідно іпотечного договору від 27.09.2011, посвідченого Морозовою С.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 11270.

З огляду на наведене та наявність спору про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття його у власність, посилання апелянта на порушення його прав та інтересів, як законного власника нерухомого майна, яке обтяжене на підставі оскаржуваної ухвали, а також завдання йому значних матеріальних збитків у вигляді неотриманих орендних платежів за користування орендарями майном, як безпідставні та обґрунтовані не заслуговують на увагу.

Крім цього, зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів вбачається, що ПАТ «Сбербанк» звернулося до державного реєстратора з заявою про реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки достовірно володіючи інформацією, що на зазначений предмет іпотеки постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 10.02.2017 в межах виконавчого провадження № 53384822 накладено арешт, правомірність якого встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі №910/372/18.

Таким чином, на момент прийняття державним реєстратором Київської філії комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг» Скляренком Олексієм Миколайовичем рішення (індексний номер 38834415 від 19.12.2017 19:34:04) про державну реєстрацію права власності на нежилий будинок-громадський центр з об'єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,5 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б за ПАТ «Сбербанк», зазначене нерухоме майно було обтяжене чинним арештом, зареєстрованим в Державному реєстрі, про що достовірно було відомо банку. Отже, на переконання заявника, банк вчинив неправомірні дії та у незаконний спосіб звернув стягнення на нерухоме майно ДП «Край Проперті».

За приписами ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна фізична та юридична особа згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

За приписами ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згадана матеріальна норма, яка передбачає право власника на превентивний захист (коли право ще не порушене, але існує реальна загроза такого порушення), зокрема, втілюється у процесуальне право, передбачене ст. 136 ГПК України, на подання заяви про забезпечення позову, яка спрямована на захист від можливого порушення права позивача (коли існує реальна загроза порушення такого права), в тому числі права на ефективний судовий захист, який полягає у реальному відновленні порушеного права.

За твердженнями заявника, враховуючи факт реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Сбербанк», яке фактично набуло всіх прав власника, існує реальна загроза відчуження цього нерухомого майна, що в свою чергу призведе до неможливості поновлення прав заявника на його майно.

На переконання заявника, оскільки банк є фінансовою установою та не здійснює безпосередньої діяльності з експлуатації нерухомого майна відповідно до його цільового призначення, згадане майно в подальшому однозначно буде відчужене ПАТ «Сбербанк», що підтверджується вже розміщеною на офіційному сайті банку інформацією про реалізацію (продаж) вищевказаного нерухомого майна.

Зі змісту заяви про забезпечення позову видно, що метою застосування згаданих заходів забезпечення позову є недопущення відчуження майна, яке є предметом іпотеки згідно іпотечного договору, чи створення інших обтяжень, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Таким чином, наведені заявником доводи та подані ним докази, зокрема, щодо недотримання ПАТ «Сбербанк» передбаченої умовами іпотечного застереження процедури позасудового задоволення вимог, що на даний час підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 910/372/18, а також факт розміщення на офіційному сайті банку інформації про реалізацію (продаж) вищевказаного нерухомого майна свідчать про існування реальної загрози відчуження цього майна, що може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

З огляду на обґрунтованість доводів заявника з приводу наслідків незастосування заходів забезпечення позову, зокрема, існуючої вірогідності відчуження нерухомого майна, право власності на яке на даний час зареєстровано за ПАТ «Сбербанк», місцевий суд дійшов правомірного висновку про задоволення заяви ДП «Край проперті» та застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, а також заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії стосовно спірного майна.

Вжиті заходи забезпечення позову відповідають вимогам ч. 1 ст. 137 ГПК України та сприяють ефективному захисту і відновленню порушених прав та інтересів заявника.

Твердження апелянта (відповідача) про необхідність скасування ухвали суду з огляду на незастосування зустрічного забезпечення, не заслуговують на увагу, оскільки відсутня необхідність забезпечувати відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, адже право власності на предмет іпотеки на даний час зареєстровано за ПАТ «Сбербанк».

Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції вимог матеріального права, зокрема приписів Закону України «Про Іпотеку», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, ухвала місцевого суду є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні (ухвалі) висновків.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269-270, 273, 275, 281-284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.12.2017 у справі № 910/23488/17 - без змін.

Матеріали справи № 910/23488/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.03.2018

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук