Постанова № 72795274, 12.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Справа№ 911/1733/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув;

за участю - ОСОБА_2;

за участю - ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/1733/17 (суддя Антонова В.М., м. Київ, повний текст складено - 08.12.2017) за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Державного авіаційного підприємства "Україна" про стягнення 685666, 41 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Державного авіаційного підприємства "Україна" 685 666,41 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/1733/17 позов задоволено частково; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 667815,20 грн. боргу; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати наданих послуг.

При цьому, з огляду на встановлення наявності підстав для звільнення відповідача від сплати аеропортного збору за надання послуг на суму 17851,21 грн., місцевим господарським судом було відмовлено у стягненні вказаної суми.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/1733/17 скасувати в частині відмови у стягненні 17851,21 грн. та прийняти в цій частині нове - про задоволення позову. В решті оскаржуване рішення апелянт просить залишити без змін.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рейси відповідача, які виконувались під літерою "А" мали документальне підтвердження, а саме відповідну телеграму Державіаслужби, та були звільнені від сплати збору за посадку-зліт повітряного судна. Інші рейси відповідача (технічні рейси, перегінні рейси, технічні перевірки з обльотом повітряних суден, тренувальні польоти), зокрема, за спірний період, виконувались без підтвердження факту, що рейси здійснюються для забезпечення рейсів під літерою "А", тому позивач вважає, що у нього не було підстав для звільнення відповідача від сплати збору.

Також, апелянт вказує, що надані відповідачем роздруківки телеграм містять загальну інформацію стосовно виконання польотів рейсами та є внутрішніми інформаційними документами, отже, на думку скаржника, вони не можуть бути підставою для звільнення відповідача від сплати збору.

Окрім наведеного, скаржник зазначає про те, що відповідач, підписавши Карти на обслуговування авіарейсу, підтвердив факт надання послуг та визначення категорії типу обслуговування ПС.

У судове засідання з'явились представник позивача - ОСОБА_2 та представник відповідача - ОСОБА_3, надавши на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Державного авіаційного підприємства "Україна" довіреності.

Проте, вказані особи не можуть бути допущені до участі в засіданні, як належні представники, з наступних підстав.

Так, 15.12.2017 набрали чинності зміни внесені Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII у Господарський процесуальний кодекс України.

Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, з 15.12.2017 представництво у суді апеляційної інстанції має здійснюватися адвокатами або керівниками.

При цьому, законом визначені винятки щодо представництва в суді адвокатом, зокрема, у малозначних спорах (ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1762 грн.

Даний спір до малозначних не належить, оскільки ціна позову (685666, 41 грн.) перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200 грн. (1762 грн. х100)).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надано доказів того, що вказані особи здійснюють адвокатську діяльність та представляють інтереси сторін як адвокати.

Отже, повноваження вказаних осіб не підтверджені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (обслуговуюча компанія) та Державним авіаційним підприємством "Україна" (перевізник) 02.06.2016 було укладено стандартну угоду IATA про наземне обслуговування (спрощена процедура) шляхом підписання Додатку В1.0/02.1-14/1-18 "Місцезнаходження обслуговування, узгоджені послуги та ціни до Стандартної угоди про наземне обслуговування (СУНО) від січня 2004 року" (далі - договір), відповідно до умов якого Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - обслуговуюча компанія) надає Державному авіаційному підприємству "Україна" (далі - перевізник) для разового наземного обслуговування, що складається з відправлення та подальшого прибуття того самого літака у встановлений час зазначені в Додатку А послуги, а саме послуги з наземного обслуговування (перонне обслуговування) при виконанні:

- технічних рейсів та тренувальних польотів (при обслуговуванні на пасажирських перонах): представництво, управління та нагляд; послуги на пероні; безпека;

- спеціальних рейсів (літерні рейси, яким присвоюється літера "А" або "К"; підконтрольні рейси, яким присвоюється позначка "ПЛ"): представництво, управління та нагляд; послуги на місцях стоянок; контроль за завантаженням, повідомлення та управління польотом; безпека.

За п. 1.2 параграфу 1 договору визначено, що загальна вартість додатку становить 2562000,00 грн., з урахуванням ПДВ, з яких: 562000,00 грн. - кошти Державного бюджету України; 2000000,00 грн. - кошти перевізника.

Загальна вартість додатку складається з окремих сум за разове наземне обслуговування, аеропортні збори, додаткові та спеціальні послуги.

Відповідно до умов договору, строк дії додатку - по 31.12.2016.

Додатковими угодами № 2 від 30.12.2016 та № 3 від 06.03.2017 до договору від 02.06.2016 було продовжено дію Додатку до 31.05.2017 включно на строк достатній для проведення процедури закупівлі у 2017 році на загальну суму 477400,00 грн з ПДВ, з яких: 400000,00 грн з ПДВ - кошти підприємства, 77400,00 грн з ПДВ - кошти Державного бюджету України.

Пунктом 2.1 параграфу 2 договору сторони погодили, що усі послуги, які не перелічені в параграфі 1 додатку, будуть надаватись обслуговуючою компанією на запит перевізника та за додаткову плату згідно з поточними місцевими тарифами, що наведені у довідниковому матеріалі № 2.

Відповідно до п. 4.1 параграфу 4 договору обслуговуюча компанія з 05 по 10 число місяця наступного за звітним виставляє перевізникові рахунок за наземне обслуговування, аеропортні збори, додаткові послуги.

Перевізник з 10 по 15 число місяця наступного за звітним самостійно отримує в бухгалтерії обслуговуючої компанії рахунок та зобов'язується до 25-го числа здійснити його оплату на рахунок в національній валюті.

Згідно з п. 4.2 параграфу 4 договору разом з рахунком перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання-здачі виконаних послуг (надалі - акт). Підписаний акт перевізник зобов'язаний повернути в бухгалтерію обслуговуючої компанії протягом 5 робочих днів з дати його отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ними повноважними особами. У разі підписання зазначених у цьому підпараграфі актів не керівниками, сторонни надають одна одній належним чином оформлені повноваження на осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5-ти калентарних днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами.

У відповідності до п. 4.3 параграфу 4 договору сторони домовились, що датою отримання рахунку та акта буде вважатися кожне 15-е число місяця наступного за звітним незалежно від дати його фактичного отримання.

За п. 4.5 параграфу 4 договору рахунки виставляються на основі складених по кожному рейсу карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль, карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС, інших облікових документів обслуговуючої компанії.

Облікові документи обслуговуючої компанії підписуються представниками обох сторін.

За доводами позивача, ним на виконання умов договору у листопаді 2016 - червні 2017 років відповідачу були надані передбачені договором послуги на загальну суму 820 567,93 грн.

Надання передбачених договором послуг на вищевказану суму підтверджується рахунками-фактури та актами приймання-здачі виконаних послуг:

- за період 21.11.2016 - 21.11.2016 (РФ № 71/673 від 21.12.2016 на суму 6606,00 грн., акт від 21.12.2016);

- за період 01.12.2016 - 26.12.2016 (РФ № 71/682 від 27.12.2016 на суму 33457,63 грн., акт від 26.12.2016, РФ № 71/684 від 27.12.2016 на суму 36313,19 грн., акт від 26.12.2016, РФ № 71/687 від 27.12.2016 на суму 12980,00 грн., акт від 26.12.2016);

- за період 27.12.2016 - 31.12.2016 (РФ № 71/20 від 05.01.2017 на суму 9472,09 грн., акт від 31.12.2016, РФ № 71/21 від 05.01.2017 на суму 47880,00 грн., акт від 31.12.2016);

- за період 01.01.2017 - 31.01.2017 (РФ № 71/50 від 03.02.2017 на суму 27220,67 грн., акт від 31.01.2017, РФ № 71/51 від 03.02.2017 на суму 331296,00 грн., акт від 31.01.2017);

- за період 01.02.2017 - 28.02.2017 (РФ № 71/121 від 03.03.2017 на суму 32065,49 грн., акт від 28.02.2017, РФ № 71/122 від 03.03.2017 на суму 144312,00 грн., акт від 28.02.2017);

- за період 01.03.2017 - 31.03.2017 (РФ № 71/170 від 05.04.2017 на суму 5280,00 грн., акт від 31.03.2017, РФ № 71/171 від 04.04.2017 на суму 26470,96 грн., акт від 31.03.2017);

- за період 01.04.2017 - 30.04.2017 (РФ № 71/196 від 04.05.2017 на суму 5900,00 грн., акт від 30.04.2017, РФ № 71/197 від 04.05.2017 на суму 24399,95 грн., акт від 30.04.2017);

- за період 01.05.2017 - 31.05.2017 (РФ № 71/262 від 01.06.2017 на суму 22653,72 грн., акт від 31.05.2017, РФ № 71/263 від 01.06.2017 на суму 9970,00 грн., акт від 31.05.2017);

- за період 01.06.2017 - 30.06.2017 (РФ № 71/285 від 07.07.2017 на суму 8790,00 грн., акт від 30.06.2017, РФ № 71/286 від 06.07.2017 на суму 30842,93 грн., акт від 30.06.2017, РФ № 71/287 від 06.07.2017 на суму 4657,30 грн., акт від 30.06.2017).

На підтвердження отримання відповідачем за спірний період рахунків-фактур та актів приймання-здачі виконаних послуг згідно з договору В1.0/02.1-14/1-18 від 02.06.2016 позивачем було надано суду реєстри виданих/отриманих оригіналів документів за період надання послуг з 15.12.2016 по 21.12.2016, з 20.12.2016 по 29.12.2016, з 31.12.2016 по 12.01.2017, з 23.01.2017 по 06.02.2017, з 20.02.2017 по 13.03.2017, з 20.03.2017 по 05.04.2017, 24.04.2017 по 05.05.2017, з 22.05.2017 по 08.06.2017, з 19.06.2017 по 07.07.2017.

Відповідач, всупереч положенням п. 4.2. параграфу 4 договору, не повернув в бухгалтерію позивача підписані акти приймання-здачі виконаних послуг протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що підписаними представниками відповідача є лише акти від 31.12.2016 на суму 478800,00 грн. та від 30.04.2017 на суму 5900,00 грн.

Оскільки, сторони погодили, що якщо протягом 5 днів акт не буде повернено до обслуговуючої компанії, він вважається підписаним сторонами, згідно з положень п. 4.2. параграфу 4 договору, враховуючи що письмових зауважень по зазначених актах відповідач позивачу не надав, а також не надав мотивованої письмової відмови від їх підписання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в перелічених вище актах приймання-здачі виконаних послуг в обсягах та за цінами, які в них вказані.

Окрім того, у відповідності до п. 4.5. параграфу 4 договору передбачено обов'язок складення по кожному рейсу перевізника карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту Бориспіль, карток обліку послуг з наземного обслуговування ПС та інших облікових документів обслуговуючої компанії.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції відповідач вказува, що з деяких наданих позивачем до матеріалів справи копій карт на обслуговування авіарейсу в аеропорту "Бориспіль" не вбачається хто саме від імені перевізника приймав послуги та на підставі чого вони були прийняті зі сторони відповідача.

Дослідивши копії карт на обслуговування авіарейсів перевізника в аеропорту "Бориспіль", які подані в обґрунтування заявлених позивачем вимог, судом встановлено, що вони підписані від імені відповідача різними особами.

За п. 4.5 параграфу 4 договору унормовано перелік підписантів облікових документів як зі сторони перевізника, так і з сторони обслуговуючої компанії.

Відповідно до умов договору, з боку перевізника облікові документи підписуються або командиром повітряного судна або представником перевізника, за умови, що він надасть до обслуговуючої компанії належним чином оформлену довіреність на підписання облікових документів.

Водночас сторони погодили, що перевізник, разом з підписанням додатку В1.0/02.1-14/1-18 від 02.06.2016, надає обслуговуючій компанії документи, що підтверджують право підписання облікових документів обслуговуючої компанії та своєчасно інформує обслуговуючу компанію про їх зміну. Сторони погодились, що у разі відсутності таких документів облікові документи вважаються належним чином підписаними сторонами.

Згідно пояснень позивача, відповідач не надав йому список, яким би обмежив осіб, що мають право підпису карт на обслуговування авіарейсів в аеропорту "Бориспіль".

З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано погодився з доводами позивача, що карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту "Бориспіль" є підписаними зі сторони відповідача за спірний період уповноваженими особами, які своїм підписом засвідчили факт надання перевізнику послуг з наземного обслуговування його повітряних суден.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідачем були надані до суду додаткові розрахунки по збору за посадку-зліт авіарейсів, який, на його думку, був безпідставно включений позивачем в рахунки на оплату послуг за спірний період, оскільки ДАП "Україна" виконувало тренувальні та перегінні польоти для забезпечення виконання рейсів під літерою "А" та посадку-зліт повітряного судна за рейсом під літерою "А".

За даними відповідача, розмір безпідставно нарахованого йому збору складає 81235,79 грн.

Так, підпунктом 1.1.3 п. 1.1 параграфу 1 договору сторони визначили, що послуги надаються обслуговуючою компанією у відповідності з вимогами "Положення про організацію, виконання та забезпечення повітряних перевезень вищих посадових осіб", затвердженого Постановою КМУ від 14.03.2012 № 270/ДСК.

За п. 2.1.2 Наказу Мінтрансзв'язку від 26.03.2008 № 337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2008 за № 349/15040, передбачено, що від сплати збору за посадку-зліт ПС звільняються рейси під літерою "А", а також польоти з метою обльоту авіаційної техніки, тренувальні, випробувальні та перегінні польоти для забезпечення виконання рейсів під літерою "А".

Як вказує позивач, на ДП Міжнародний аеропорт "Бориспіль" діє Технологічний документ Інструкція з визначення категорії та типів сервісного обслуговування рейсів, які виконуються до/з аеропорту "Бориспіль", затверджена наказом генерального директора від 18.09.2014 № 01-07-943, яка описує порядок визначення категорії та типів сервісного обслуговування рейсів, які виконуються до/з аеропорту "Бориспіль".

Так, п. 3.3 Інструкції передбачено, що типи сервісного обслуговування рейсу визначаються на підставі інформації, що вказана перевізником у відповідному запиті на обслуговування в аеропорту "Бориспіль" та телеграмі Державіаслужби або Украероцентру.

За твердженнями апелянта, рейси відповідача, які виконувались під літерою "А" мали документальне підтвердження, а саме відповідну телеграму Державіаслужби, та були звільнені від сплати збору за посадку-зліт повітряного судна. Інші рейси відповідача (технічні рейси, перегінні рейси, технічні перевірки з обльотом повітряних суден, тренувальні польоти), зокрема, за спірний період, виконувались без підтвердження факту, що рейси здійснюються для забезпечення рейсів під літерою "А", тому позивач вважає, що у нього не було підстав для звільнення відповідача від сплати збору.

В підтвердження вказаного апелянт посилається на лист Державної авіаційної служби України від 08.11.2017 вих. № 1.1.15-11999-17, в якому вона повідомила, що Державіаслужбою не присвоювався статус літер "А" для рейсів ДАП "Україна" згідно з переліку запитуваних польотів повітряних суден.

Разом з тим, за змістом п. 2.1.2 Наказу Мінтрансзв'язку від 26.03.2008 № 337 виокремлено два випадки за яких перевізник звільняється від сплати аеропортного збору за посадку-зліт ПС: по-перше, коли виконуються рейси під літерою "А"; по-друге, коли виконуються польоти з метою обльоту авіаційної техніки, тренувальні, випробувальні та перегінні польоти для забезпечення виконання рейсів під літерою "А".

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів виконання за спірний період повітряних рейсів під літерою "А".

Разом з тим, у дні польоту повітряних суден 22.02.2017 (АН-74 та Ан148), 23.03.2017 (Ан-148), 01.03.2017 (Мі-8), 04.03.2017 (Мі-8), 14.04.2017 (Мі-8), 22.04.2017 (Ан-148), 11.05.2017 (Ан-148), 16.05.2017 (Мі-8), 18.05.2017 (Мі-8), 20.05.2017 (Ан-74), 10.06.2017 (А-319), 16.06.2017 (Ан-148), 23.06.2017 (Ан-74), 25.09.2017 (Мі-8) та 27.06.2017 (Мі-8) відповідач виконував тренувальні та перегінний польоти саме з метою забезпечення виконання рейсів під літерою "А".

Вказане підтверджено заявками відповідача на виконання рейсів, поданих позивачу у межах спірного періоду, загальна сума по яким складає 17851,21 грн. (рейс Ан-148 22.02.2017 на суму 1431,09 грн., рейс Ан-74 22.02.2017 на суму 1490,86 грн., рейс Ан-148 23.03.2017 на суму 1471,98 грн., рейс Мі-8 01.03.2017 на суму 1102,03 грн., рейс Мі-8 04.03.2017 на суму 483,40 грн, рейс Мі-8 14.04.2017 на суму 467,17 грн., рейс Ан-148 22.04.2017 на суму 1651,96 грн., рейс Ан-148 11.05.2017 на суму 1633,38 грн., рейс Мі-8 16.05.2017 на суму 475,70 грн., рейс Мі-8 18.05.2017 на суму 688,97 грн., рейс Ан-74 20.05.2017 на суму 1288,79 грн., рейс А-319 10.06.2017 на суму 2073,11 грн., рейс Ан-148 16.06.2017 на суму 1146,91 грн., рейс Ан-74 23.06.2017 на суму 1434,80 грн., рейс Мі-8 25.06.2017 на суму 467,68 грн., рейс Мі-8 27.06.2017 на суму 543,38 грн.).

Апелянт в апеляційній скарзі вказує, що надані відповідачем роздруківки телеграм містять загальну інформацію стосовно виконання польотів рейсами та є внутрішніми інформаційними документами, отже, на думку скаржника, вони не можуть бути підставою для звільнення відповідача від сплати збору.

Стосовно вказаного слід зазначити, що у тексті телеграми (заявка на обслуговування) заповнюються спеціальні графи: коли буде виконуватися рейс, на якому ПС та який політ буде виконано (тренувальний, перегінний та інше). Кожна заявка була заповнена відповідачем за наданою формою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та направлена до диспетчерів аеропорту, які в подальшому підтверджують її отримання, а також проводять підготовку до виконання такого рейсу.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає вказані вище заперечення апелянта проти телеграм, наданих відповідачем, необґрунтованими.

Стосовно посилань скаржника на те, що відповідач, підписавши Карти на обслуговування авіарейсу підтвердив факт надання послуг та визначення категорії типу обслуговування ПС, слід зазначити наступне.

Так, дійсно карти на обслуговування авіарейсів в аеропорту "Бориспіль" є підписаними зі сторони відповідача за спірний період уповноваженими особами, які своїм підписом засвідчили факт надання перевізнику послуг з наземного обслуговування його повітряних суден.

Разом з тим, у таких Картах однією із граф є "категорія рейсу/тип обслуговування", з якої відповідно можна ідентифікувати, що виконані рейси були внутрішніми тренувальними польотами (DT). Факт надання додаткових послуг та виконання замовленого рейсу підтверджується підписами уповноважених осіб сторін.

Як вже вказувалося, перевізник звільняється від сплати аеропортного збору коли виконуються, зокрема, тренувальні польоти для забезпечення виконання рейсів під літерою "А".

Приймаючи вказані заявки як докази наявності підстав для звільнення відповідача від сплати аеропортного збору за надання послуг на суму 17851,21 грн., судом першої інстанції було вірно враховано часткову сплату відповідачем суми боргу у розмірі 123891,52 грн. (03.03.2017 - 96491,52 грн., 25.04.2017 - 7800,00 грн., 19.05.2017 - 6432,00 грн., 30.06.2017 - 11897,72 грн., 26.07.2017 - 1270,28 грн.), а також проведене позивачем згідно з рахунком № 71/52 від 03.02.2017 на суму 11010,00 грн. коригування акту наданих послуг від 26.12.2016, складеного на підставі рахунку-фактури № 71/687 від 27.12.2016.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором сторони погодили строк здійснення розрахунків за надані послуги - до 25-го числа місяця наступного за звітним.

Відповідачем було допущено порушення строків здійснення розрахунків за надані позивачем послуги.

Згідно з розрахунку суду першої інстанції, який перевірено апеляційним судом та визнано його обґрунтованість, борг відповідача перед позивачем по договору В1.0/02.1-14/1-18 від 02.06.2016 складає 667815,20 грн. (820567,93 грн. (сума по актам) - 17851,21 грн. (збір від якого звільнений відповідач) - 123891,52 грн. (оплати) - 11010,00 грн. (сума коригування по акту)).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 667815,20 грн.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 30.11.2017 у справі №911/1733/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 19.03.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко