Постанова № 72795097, 14.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2018 року Справа № 904/9032/17

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

учасники справи

Позивач Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз», м. Полтава

представник Пономаренко В.В., ордер №033203 від 04.01.2018, адвокат

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», м. Дніпро

представник Васільєв В.О., довіреність №007.1Др-90-2017 від 01.12.2017, адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобув-ного управління «Полтаванафтогаз» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/9032/17 (ухвалено судом у складі судді Юзікова С.Г., повне рішення складено 20.12.2017)

у справі

про стягнення 304 590,01 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та відзиву на позов:

1. Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» (надалі позивач) звернулось із позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу за період з серпня 2016 року по серпень 2017 року в загальній сумі 255 152,06 грн, 3% річних - 4 435,84 грн, інфляційні втрати -14 453,53 грн, пеню - 30 548,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 30.06.2015- 08.07.2015 за №493/15/тг на транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами (надалі Договір), в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

2. Відповідач проти вимог заперечував, посилаючись на припинення дії спірного договору, на недоведеність належними доказами обсягів протранспортованого природного газу та відсутність правових підстав для стягнення такої плати, з огляду на те, що вартість таких послуг не включена до тарифу на природний газ.

Зміст рішення суду першої інстанції.

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/9032/17 (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково. Стягнено з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» на користь ПАТ Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року включно в загальній сумі 132251,54 грн, 3% річних - 2359,59 грн, інфляційні втрати - 20167,17 грн, пеню - 13 830,38 грн, витрати по сплаті судового збору - 2455,50 грн. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що договір діяв до 31.12.2016 та зобов'язання за договором повинні виконуватися належним чином. У зв'язку з припиненням дії договору 31.12.2016 він не може бути підставою для виникнення прав та обов'язків сторін після 01.01.2017.

Доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

4. Не погодившись із зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення від 14.12.2017 у справі №904/9032/17 в частині відмови в позові скасувати та в цій частині прийняти нове рішення про повне задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на наступне:

- суд дійшов помилкового висновку щодо продовження дії договору лише до 31.12.2016, не навів обґрунтування свого висновку щодо поняття календарного року та не врахував положення ст.252-254 Цивільного кодексу України щодо визначення та обчислення строків;

- відповідач не висловлював свого волевиявлення про закінчення строку дії договору та його дії свідчили про фактичне отримання послуг, що підтверджується звітами ПАТ «Дніпропетровськгаз»;

- суд не надав оцінки умовам договору про його дію до повного здійснення розрахунків, тобто договір діяв і протягом всього спірного періоду;

- суд не прийняв до уваги преюдиційне значення судових рішень у справі №917/1244/16, якими стягнено борг на підставі цього ж договору за період з липня 2015 року по липень 2016 року.

5. 15.12.2017 набрав чинності Закон "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VІІІ та відповідно до п.9 ч.1 ст.1 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

6. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 апеляційна скарга ПАТ Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

Письмових заяв щодо відводу колегії суддів не надійшло, відповідач надав відзив на апеляційну скаргу від 09.02.2018, пояснення по справі від 12.03.2018 та заяву від 13.03.2018, позивач надав заперечення на відзив від 14.02.2018.

7. Відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на його законність і обґрунтованість, та зазначає, що відповідно до умов договору листом від 22.11.2016 відмовився від договору, тому позивач безпідставно продовжував надсилати йому акти про транспортування природного газу, які ним не підписувалися, а також на відсутність правових та фактичних підстав для оплати транспортування газу внутрішньопромисловими газопроводами позивача. Щодо строку дії договору посилається на висновки Верховного Суду, викладені у Постанові від 28.02.2018 у справі №917/1243/16.

8. Позивач проти доводів відповідача заперечив, вказуючи на те, що вірно визначив обсяги газу, який було транспортовано відповідачу у спірний період та щодо продовження дії договору.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 14.02.2018 до 14.03.2018.

У судовому засіданні 14.03.2018 повноважні представники сторін свої позиції підтримали.

9. Обставини справи.

9.1. Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обґоворивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір від 30.06.2015-08.07.2015 за №493/15/тг на транспортування природного газу внутрішньо-промисловими трубопроводами, відповідно до п. 1.1. якого Газотранспортне підприємство (Позивач) зобов'язується надати Замовнику (Відповідачеві) послуги з транспортування внутрішньопромисловими трубопроводами природного газу Замовника до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі ГРС) для задоволення потреб населення, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), а Замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу внутрішньопромисловими трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбаченими умовами договору.

Відповідно до п.3.1. договору послуги з транспортування газу оформлюються Газотранспортним підприємством і Замовником актами наданих послуг з транспортування газу внутрішньопромисловими трубопроводами (далі акти наданих послуг). У випадку, якщо Замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до внутрішньопромислового трубопроводу Газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого Газотранспортним підприємством газу Замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу (далі вузли обліку), установлених на ГРС (п. 3.1.1. договору). Порядок складання та підписання актів узгоджені сторонами в п. 3.2.-3.5. договору, а в п. 5.1. договору визначено вартість послуг з транспортування газу.

У п. 5.5. договору сторони визначили, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється Замовником у місяці, в якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газотранспортного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За порушення умов договору щодо розрахунків договором встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.3. договору).

Строк дії договору визначено у п.11.1., 11.2., відповідно до яких Договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 липня 2015р. та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із Сторін не буду заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Сторонами було укладено до договору ряд додаткових угод, зокрема, щодо зміни ціни (додаткові угоди №1 від 30.09.2015, №2 від 30.11.2015, №3 від 31.12.2015 та №4 від 01.04.2016) та строку дії договору - додаткова угода №2 від 30.11.2015, якою сторони виклали в новій редакції п. 11.1 договору, а саме «Договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 липня 2015р. та діє до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення».

9.2. На виконання умов договору позивач складав та направляв відповідачу акти фактично протранспортованих обсягів газу за спірний період з серпня 2016 по серпень 2017 включно на загальну суму наданих послуг за договором №493/15/тг - 255152,06 грн, які були отримані останнім, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.23-46 т.1). Також позивач на підтвердження надання послуг надав акти приймання-передачі газу, складені між ним та ПАТ «Дніпропетровськгаз» (а.с.47-58 т.1), звіт про обсяги протранспортованого відповідачу газу в розрізі категорій споживачів (а.с.85 т.1) та звіти за спірний період, складені програмою СоnCor (а.с.86-110 т.1).

Відповідач вказані акти не підписав та повернув кожний акт з відповідними листами, посилаючись на роз'яснення НКРЕКП щодо законодавчої зміни умов функціонування ринку газу, відсутність фактичних та правових підстав для такої оплати (а.с.159-200 т.1).

9.3. Листом №2912вих-6495 від 22.11.2016 відповідач, посилаючись на п.11.1 та 11.2. договору, повідомив позивача про припинення дії договору з 01.01.2017. Отримання позивачем цього листа 28.11.2016 підтверджується поштовим повідомленням про вручення та не заперечується останнім (а.с.156-157 т.1).

9.4. Крім того, у серпні 2016р. ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПАТ "УКРНАФТА" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" про розірвання договору №493/15/тг в зв'язку із істотною зміною обставин. В свою чергу, ПАТ "УКРНАФТА" в особі НГВУ "Полтаванафтогаз" звернулося із зустрічним позовом про стягнення боргу - 24174,99 грн за період з квітня 2016 року по липень 2016 року включно та пені -2173,11 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.10.2016 у справі №917/1244/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 в задоволені первісного позову відмовлено, зустрічний позов про стягнення заборгованості - 26 348,10 грн за період з липня 2015р. по липень 2016р. включно задоволено в повному обсязі. Суди вказали на відсутність істотних обставин, які можуть бути підставою для розірвання договору.

10. Висновки апеляційного суду.

10.1. Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням обставин справи в їх сукупності апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга безпідставна та задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, зокрема, з транспортування природного газу та регулюється загальними нормами Цивільного Кодексу України про послуги та спеціальним законодавством: Законами України "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу; газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

10.2. Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг може бути розірваний, в тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін (ст. 907 ЦК).

Відповідач скористався своїм правом на відмову від договору в порядку, визначеному п.11.1. та 11.2. договору, направивши письмове повідомлення про це позивачу (лист від 22.11.2016).

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про припинення дії договору з 01.01.2017. Вказана позиція суду узгоджується також з висновком Верховного Суду, що викладений у Постанові від 28.02.2018 у справі №917/1243/16.

10.3. Доводи апеляційної скарги про те, що в зв'язку з пролонгацією договору двічі він є чинним до 01.04.2018 та суд не врахував фактів, встановлених у справі №917/1244/16, є безпідставними, оскільки не враховують положення норм чинного законодавства щодо можливості замовника відмовитися від послуги в будь-який час. В той же час рішенням суду у справі №917/1244/16 встановлено лише факт дії договору в спірний період (а.с.136 т.1). Водночас, спірним періодом у тій справі був період заборгованості з липня 2015р. по липень 2016р. включно. Заява про припинення договору від 22.11.2016 була подана відповідачем після звернення до суду у справі №917/1244/16 та не оцінювалася судом.

10.4.Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тому доводи відповідача про відсутність підстав для сплати за послуги транспортування за період дії договору до 31.12.2016 не відповідають обставинам справи, обов'язковість сплати за надані послуги в період дії договору була встановлена також Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.10.2016 у справі №917/1244/16. Щодо обсягів природного газу, то, в зв'язку з відмовою відповідача узгодити ці обсяги шляхом підписання двосторонніх актів, позивачем надані належні докази електронного обліку газу та акти, складені з ПАТ «Дніпропетровськгаз». Повертаючи акти, відповідач не посилався на невірно визначені позивачем обсяги, вказані в актах обсяги відповідають загальним обсягам, зазначеним ПАТ «Дніпропетровськгаз», розбивка їх по категоріях споживачів та відповідно - договорах з відповідачем відповідає Звіту про обсяги протранспортованого відповідачу газу в розрізі категорій споживачів (а.с.85 т.1)

10.5. Як вірно визначено судом першої інстанції вартість послуг з транспортування природного газу за період з серпня по грудень 2016 включно становить 132 251,54 грн, обов'язок щодо сплати виникає у відповідача 20-го числа місяця, наступного за звітним, тобто відповідно з 20.09.2016 по 20.01.2017. Доказів сплати цього боргу відповідачем не надано, тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення боргу за період з січня по липень 2017 включно судом першої інстанції правомірно відмовлено, враховуючи встановлений судом факт припинення дії спірного договору.

10.6. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У п. 7.3. договору сторони обумовили сплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення строків оплати послуг. Пеня за прострочення платежів з 21.10.2016 по 20.07.2017 з врахуванням періодів виникнення та сум заборгованості в загальній сумі становить 13830,38 грн. В решті вимог про стягнення пені слід відмовити, як нарахованої на заборгованість за межами дії договору.

10.7. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунки Позивача, суд приходить до висновку, що 3% річних за загальний період прострочення з 21.09.2016 по 19.09.2017 становлять 2 359,59 грн, інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за вересень 2016 -липень 2017 - 20 167,17 грн. В решти вимоги про стягнення річних та інфляційних правомірно відхилено судом з вище наведених підстав.

На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення боргу - 132 251,54 грн, 3% річних - 2 359,59 грн та інфляційних втрат - 20 167,17 грн. У решті позову правомірно відмовлено.

Відтак, підстав для скасування або зміни цього рішення, передбачених статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, немає. Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за апеляційною скаргою - покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2017 у справі №904/9032/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» - без задоволення.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 19.03.2018.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна