Ухвала суду № 72794759, 19.03.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19 березня 2018 року Справа № 915/210/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали зави

за позивовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт" (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 8, кв. 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Скат" (54015, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 1)

про: стягнення 438477,36 грн.,

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н і б/д (вх. № 3195/18) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія Скат" заборгованості за договором в розмірі 438477,36 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Однак позовна заява б/н і б/д (вх. № 3195/18 від 14.03.2018) не відповідає вимогам ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: в ній вказано невірний поштовий індекс відповідача (п. 2 ч. 3 ст. 162) (вказано 54051, у той час як згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним є індекс 54015); в ній: відсутній обґрунтований розрахунок суми основного боргу, що стягується (п. 3 ч. 3 ст. 162); в ній відсутні відомості щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 162); до неї не додано документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 1 ч. 1 ст. 164); неї не додано документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 1 ст. 164); до неї не додано всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 164) (зокрема, не надано акту звірки від 27.12.2017, на який міститься посилання на стор. 2 позовної заяви).

Щодо недоліку позовної заяви у вигляді ненадання документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 1 ч. 1 ст. 164), суд зазначає наступне:

В якості такого документау позивачем додано до позовної заяви «Опис документів, що додаються» до експр. відпр. 5402805572190.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Факт надання відділенням поштового зв'язку послуги по надісланню поштових відправлень підтверджується відповідним розрахунковим документом (квитанцією або чеком), який містить відомості про: дату і час надання відповідної послуги відділенням поштового зв'язку, адресу адресата (поштовий індекс) та штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення.

Такого розрахункового документа позивачем суду не надано.

Крім того, у вищевказаному «Описі документів, що додаються» взагалі на вказано адреси отримувача поштового відправлення, що об'єктивно унеможливлює перевірку та встановлення судом факту відправлення позивачем вказаних в описі документів саме на адресу відповідача.

Щодо недоліку позовної заяви у вигляді ненадання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 1 ст. 164), суд зазначає наступне:

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до ст. 2 вказаного закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

Ціна позову позивачем зазначена 438477,36 грн., виходячи з якої судовий збір повинен складати 6577,16 грн., оскільки 438477,36 грн. х 1,5% = 6577,16 грн.

Позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 102 від 12.03.2018 на суму 6577,16 грн., яка, однак, не засвідчена належним чином, з огляду на що суд вважає за необхідне звернути увагу позивача:

По-перше, на вимоги процесуального закону щодо оформлення письмових доказів, які подаються до суду.

У відповідності до приписів ч. ч. 2, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог п. 5.27 "Національного стандарту України. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

При цьому, не тільки докази сплати судового збору, а взагалі усі додані позивачем до позовної заяви документи засвідчені неналежним чином, тому не можуть бути прийняті судом у якості належних та допустимих доказів.

По-друге, копія платіжного доручення № 102 від 12.03.2018 на суму 6577,16 грн. не може вважатись документом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у розумінні чинного процесуального законодавства.

В пункті 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу" (із змінами) зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт" б/н і б/д (вх. № 3195/18 від 14.03.2018) залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт" усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається заявнику.

4. Надіслати на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнефтепродукт" акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Додаток (лише на адресу позивача): акт Відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2018 на 1-ому арк.

Суддя О.Г. Смородінова