Рішення № 72794632, 19.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2018

Справа № 910/935/18

Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК", м. Київ

про стягнення 140 906,40 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" (відповідач) суми заборгованості за Договором про надання гарантії №4108/ЮГ-17 від 08.06.2017р. в розмірі 140 906,40 грн., з яких 132 759,00 грн. сума основного боргу, 4 455,61 грн. процентів та 3 691,79 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов’язків за договором.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

При цьому, вказаною ухвалою суду, зокрема, відповідачу було запропоновано у строк до п’ятнадцяти днів з дня її вручення подати відзив на позовну заяву, надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази чого надати суду.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, 02.02.2018р. ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.02.2018р. була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 5-В.

06.02.2018р. до суду повернулось поштове повідомлення про вручення 05.02.2018р. поштового відправлення відповідачеві (ухвали суду від 02.02.2018р.).

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення є днем вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву не подав до суду, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

08.06.2017р. між позивачем (банк-гарант) та відповідачем (принципал) укладено Договір про надання гарантії № 4108/ЮГ-17 (надалі - Договір), яким відповідно до п. 1.1. врегульовано правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору (надалі - «Гарантія» або «Гарантійне зобов’язання») з метою забезпечення належного виконання принципалом умов Договору поставки, що буде укладений між принципалом та ПАТ "Укрпошта" (бенефіціар), відповідно до повідомлення про намір укласти договір згідно проведеного тендеру, що розміщене на електронному майданчику www.рrozorro.gov.uа (tender://UA-2017-04-28-002327-b) поставити у власність: «Бензин та дизельне паливо у роздріб, через мережу АЗС (Паливо рідинне та газ; оливи мастильні», що проводились ПАТ "Укрпошта” (надалі - Основне зобов’язання). Гарантійним випадком є невиконання Принципалом перед Бенефіціаром своїх обов'язків, пов’язаних з виконанням умов Основного зобов’язання, а саме: невиконання або неналежне виконання Принципалом взятих на себе зобов’язань за договором поставки відповідно до Основного зобов’язання.

За умовами п. 1.2. Договору в редакції Додаткового договору № 1 про внесення змін та доповнень від 16.08.2017р. до Договору надана в межах цього Договору Гарантія є безумовною та безвідкличною.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору сума і валюта Гарантії : 147 510,00 (сто сорок сім тисяч п’ятсот десять гривень 00 копійок). Строк дії Гарантії - по « 28» лютого 2018 року.

В п. 2.3. Договору сторони домовились, що відповідальність Банка-Гаранта обмежується сумою Гарантії, що обумовлена у п. 2.1. цього Договору. Після кожного здійснення платежу за Гарантією на користь Бенефіціара зобов’язання за Гарантією будуть зменшуватись на суму здійсненого платежу, а у випадку сплати на користь Бенефіціара повної суми Гарантії вона вважається виконаною та припиняє свою дію.

Згідно п. 2.4. Договору гарантія надається шляхом передачі Гарантійного листа, в якому викладені умови Гарантії, після належного виконання вимог п. 3.1.-3.2. цього Договору щодо сплати комісії та розділу 4 цього Договору щодо умов забезпечення виконання Принципалом зобов’язань за Договором. Копія Гарантійного листа має бут засвідчена підписом уповноваженої особи Принципала, відбитком його печатки та є невід’ємною частиною цього Договору. Шляхом отримання оригіналу Гарантії у Банка-Гаранта Принципал підтверджує те, що він ознайомлений та згоден з її змістом.

На виконання умов Договору, позивачем надано ПАТ "Укрпошта" гарантію виконання № 4108 (№ 3303) від 08.06.2017р., в якій також міститься відмітка відповідача про ознайомлення з її умовами.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи 11.12.2017р. до нього надійшла вимога ПАТ "Укрпошта" № 421-2066 від 30.11.2017р. (вх. № 3506) про сплату суми гарантії у розмірі 147 510,00 грн.

21.12.2017р. позивачем здійснено оплату за гарантію виконання № 4108 (№ 3303) від 08.06.2017р. на суму 147 510,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1706 від 21.12.2017р. на вказану суму.

Пунктом 4.1. Договору в редакції Додаткового договору № 1 про внесення змін та доповнень від 16.08.2017р. до Договору передбачено, що виконання Принципалом зобов’язань за цим Договором (відшкодування суми Гарантійного платежу за Гарантією, сплата доходу (комісії) Банка-Гаранта за надання Гарантії, сплата комісії за підготовку та оформлення Договору про надання гарантії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених цим Договором) забезпечується грошовим покриттям від ТОВ "Техойл ТК", код ЄДРПОУ 40955753, в розмірі 14 751,00 грн., які розміщуються не пізніше 17.08.2017р. на рахунку №2602900844778 в ПАТ "КБ "Глобус".

На підставі п. 4.1. Договору ТОВ "Техойл ТК" було зараховано грошове покриття у розмірі 14 751,00 грн. на рахунок банку, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по особовому рахунку за 21.12.2017р.

Відповідно до п. 3.3. Договору у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією, принципал протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу на рахунок № 3548101344778 в ПАТ "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059 та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% (тридцять п’ять відсотків) річних.

В п. 6.1. Договору принципал взяв на себе зобов’язання належним чином виконати власні зобов’язання перед бенефіціаром за основним зобов’язанням та перед банком-гарантом за цим договором.

Як зазначає позивач, 21.12.2017 року ним направлено на адресу до відповідача вимогу вих. № 5721 про відшкодування суми гарантійного платежу в розмірі 132 759,00 грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2 ст. 200 ГК України).

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3 ст. 200 ГК України).

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004р.

Так, у пункті 2 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Наведеним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, позивачем надано ПАТ "Укрпошта" гарантію виконання № 4108 (№ 3303) від 08.06.2017р., в якій також міститься відмітка відповідача про ознайомлення з її умовами.

Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Згідно із ч. 2 ст. 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Матеріалами справи підтверджується надходження до банку вимоги ПАТ "Укрпошта" (бенефіціара) № 421-2066 від 30.11.2017р. (вх. № 3506) про сплату суми гарантії у розмірі 147 510,00 грн., оплата позивачем за гарантією виконання № 4108 (№ 3303) від 08.06.2017р. на суму 147 510,00 грн., частина з яких у розмірі 14 751,00 грн. відшкодована бенефіціару за рахунок грошового покриття в порядку п. 4.1. Договору.

З урахуванням викладеного, у відповідача на підставі п. 3.3. Договору виникло зобов’язання протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу відшкодувати банку-гаранту суму гарантійного платежу та сплатити банку-гаранту проценти із розрахунку 35% (тридцять п’ять відсотків) річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги п. 3.3. Договору та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання відповідача з відшкодування банку-гаранту суми гарантійного платежу та сплати процентів мало бути виконано відповідачем у строк протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу, тобто протягом 22.12.2017р., а прострочення виконання зобов’язання у відповідача виникло з наступного дня після спливу вказаного строку, тобто з 23.12.2017р.

Оскільки, факт порушення відповідачем своїх договірних зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати суми гарантійного платежу підтверджений матеріалами справи та не спростований останнім належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 132 759,00 грн. (147 510,00 грн. - 14 751,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 455,61 грн. процентів та 3 691,79 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, в п. 3.3. Договору сторони домовились, що у випадку здійснення банком-гарантом на користь бенефіціара платежу за гарантією, принципал протягом одного робочого дня з дати здійснення гарантійного платежу відшкодовує банку-гаранту суму гарантійного платежу та сплачує банку-гаранту проценти із розрахунку 35% (тридцять п’ять відсотків) річних.

Як передбачено в п. 3.4. Договору проценти, передбачені п. 3.3. цього Договору, нараховуються починаючи з дати здійснення гарантійного платежу до дати його відшкодування Банку-Гаранту за фактичний строк користування грошовими процентами, виходячи з фактичної календарної кількості днів у місяці та році. Нарахування Банком-Гарантом процентів здійснюється у валюті кредиту. День здійснення Гарантійного платежу та день відшкодування його суми Принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день.

Згідно п. 3.5. Договору проценти за користування грошовими коштами сплачуються Принципалом одночасно із відшкодуванням суми Гарантійного платежу на рахунок №3548101344778 в ПАТ "КБ "Глобус", МФО 380526, ідентифікаційний код 35591059.

З урахуванням положень п. п. 3.3. – 3.5. Договору, суд визнає обґрунтованим та арифметично вірним розрахунок процентів за заявлений позивачем період, в тому числі з 21.12.2017р. (дата здійснення банком гарантійного платежу на користь бенефіціара), оскільки умовами договору передбачено, що день здійснення Гарантійного платежу та день відшкодування його суми Принципалом в часовий інтервал при нарахуванні процентів рахуються як один день, при цьому матеріли справи не містять доказів відшкодування відповідачем суми гарантійного платежу, у зв’язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 455,61 грн. процентів також підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд відзначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 9.3. Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання Принципалом будь-якого грошового зобов’язання, передбаченого цим Договором, зокрема у випадку прострочення його виконання від 1 (одного) до 30 (тридцяти) календарних днів включно, Принципал сплачує Банку-Гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

В контексті встановлених судом обставин при розгляді даної справи (щодо виникнення у відповідача прострочення виконання зобов’язання з 23.12.2017р.), вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в межах заявленого позивачем періоду (23.12.2017р. – 24.01.2018р.) визнаються судом обґрунтованими на суму 3 480,83 грн.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих штрафних та фінансових санкцій за прострочення оплати суми гарантійного платежу, водночас позивачем не доведено суду наявності обставин щодо покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору понад суму, визнану судом обґрунтованою.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/935/18 позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 132 759,00 грн. суми основного боргу, 4 455,61 грн. процентів та 3 480,83 грн. пені.

Судовій збір в розмірі 2 110,43 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл ТК" (ідентифікаційний код 40955753, адреса: 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 5-В) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (ідентифікаційний код 35591059, адреса: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5) 132 759,00 грн. (сто тридцять дві тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять гривень 00 коп.) суми основного боргу, 4 455,61 грн. (чотири тисячі чотириста п’ятдесят п’ять гривень 61 коп.) процентів, 3 480,83 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят гривень 83 коп.) пені та 2 110,43 грн. (дві тисячі сто десять гривень 43 коп.) судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.03.2018р.

Суддя С.М. Морозов