Рішення № 72794010, 13.03.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018м. ДніпроСправа № 904/681/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго"

до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області

про стягнення 9070,29грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 2967,71грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії; 1723,82грн. пені за прострочення оплати за активну електричну енергію; 175,27грн. трьої відсотків річних за активну електричну енергію; 633,73грн. інфляційних втрат за активну електричну енергію (договір про постачання електричної енергії №05357-00 від 23.03.2017)

Представники:

від позивача Денисенко Н.М. довіреність №622/4 від 18.12.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути з відповідача 9070,29грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 2967,71грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії; 1723,82грн. пені за прострочення оплати за активну електричну енергію; 175,27грн. трьох відсотків річних за активну електричну енергію; 633,73грн. інфляційних втрат за активну електричну енергію.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з лютого 2017 року по липень 2017 відповідач не сплачував виставлені позивачем рахунки за спожиту активну електроенергію та не оплатив виставлені рахунки за перевищення договірної величини споживання електроенергії за лютий та грудень 2017 року.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 справу №904/681/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами огляду позовної заяви від 16.02.2018 за вих.№10539/1001 ухвалою суду від 21.02.2018 прийнято її до розгляду; відкрито провадження у справі; сторін повідомлено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 13.03.2018.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 28.02.2018 та явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 13.03.2018.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.03.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.03.2017 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач, постачальник) та Управлінням державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, споживач) укладено договір №05357-00 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Цим договором визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6,0кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з одинадцятого числа розрахункового місяця по останній день місяця (п. 1. додатку 3 до договору).

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору, здійснюються на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом десяти операційних днів з дня їх отримання (п. 2.2. додатку 3 до договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач належним чином виконував свої зобов'язання, що підтверджується актами про використану електричну енергію з лютого по липень 2017 року.

Також, позивачем надавалися відповідачу рахунки на оплату за поставлену активну електроенергію за період з лютого по липень 2017 року, на яких стоїть підпис відповідача.

Проте, відповідач виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію не сплачував, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем за поставлену з лютого по липень 2017 року активну електроенергію у розмірі 9070,29грн.

Крім того, відповідач скористався у лютому та березні 2017 року своїм правом та звернуся до позивача з заявами про збільшення обсягів споживання електричної енергії.

Так, відповідачу скориговано договірні величини споживання електричної енергії до обсягів фактичного електроспоживання, але не більше величин, розташованих за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання, а саме на лютий та на грудень 2017 до 1248кВт.

Згідно з наданими позивачу Актами про використану електричну енергію, відповідачем перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії у лютому 2017 року, березні 2017 року, травні 2017 року та червні 2017 року на загальну суму 2967,71грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині внесення плати за спожиту активну електричну енергію позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 28.02.2017 по 25.01.2018 у розмірі 1723,82грн.;

- три відсотки річних за загальний період прострочення з 28.02.2017 по 31.01.2018 у розмірі 175,27грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 01.04.2017 по 31.12.2017 у розмірі 633,73грн.;

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Між сторонами укладено договір №05357-00 від 23.03.2017 про постачання електричної енергії.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі укладеного між сторонами договору, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання укладеного між сторонами договору в період з лютого по липень 2017 позивач поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 9070,29грн., що підтверджується:

- актом про використану електричне енергію за лютий 2017 року;

- актом про використану електричне енергію за березень 2017 року;

- актом про використану електричне енергію за квітень 2017 року;

- актом про використану електричне енергію за травень 2017 року;

- актом про використану електричне енергію за червень 2017 року;

- актом про використану електричне енергію за липень 2017 року;

Підписання відповідачем зазначених актів, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману електричну енергію.

Термін сплати отриманої від позивача активної електричної енергії вказано у рахунках, а саме:

- термін сплати рахунку №301/112/2/1 від 11.02.2017 на суму 3815,27грн. до 27.02.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/3/1 від 22.03.2017 на суму 2756,24грн. до 05.04.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/4/1 від 11.04.2017 на суму 891,85грн. до 03.05.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/5/1 від 11.05.2017 на суму 875,22грн. до 29.05.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/6/1 від 11.06.2017 на суму 508,73грн. до 30.06.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/7/1 від 04.07.2017 на суму 222,98грн. до 20.07.2017;

- термін сплати рахунку №301/112/7/1 від 04.07.2017 на суму 222,98грн. до 27.02.2017.

Отже, строк оплати активної електричної енергії у загальному розмірі 9070,29грн. є таким, що настав.

Доказів оплати активної електричної енергії в сумі 9070,29грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору, здійснюються на рахунки постачальника, вказані у розділі 10 договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом десяти операційних днів з дня їх отримання (п. 2.2. додатку 3 до договору).

За перевищення договірної величини споживання електричної енергії позивач виставив відповідачу рахунки, а саме:

- рахунок №301/112/2/5 від 01.03.2017 виданий 13.02.2017 на суму 1293,31грн. за перевищення договірної виличини споживання електричної енергії у лютому 2017 року. Строк оплати до 27.02.2017;

- рахунок №301/112/3/5 від 22.03.2017 на суму 290,45грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у березні 2017 року. Строк оплати до 05.04.2017;

- рахунок №301/112/5/5 від 01.06.2017 на суму 875,22грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у травні 2017 року. Строк оплати до 29.05.2017;

- рахунок №301/112/6/5 від 01.07.2017 на суму 508,73грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2017 року. Строк оплати до 30.05.2017.

Отже, строк оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у загальному розмірі 2967,71грн. є таким, що настав.

Доказів оплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у загальному розмірі 2967,71грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у загальному розмірі 2967,71грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачу постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, отже вимога є такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1156,03грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1693,28грн. (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ГУМВС УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШИРШОВА, будинок 9; ідентифікаційний код 08683263) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ШОСЕ ЗАПОРІЗЬКЕ, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 9070,29грн. (дев'ять тисяч сімдесят грн. 29 коп.) заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 2967,71грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім грн. 71 коп.) заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії; 1156,03грн. (одна тисяча сто п'ятдесят шість грн. 03 коп.) пені за прострочення оплати за активну електричну енергію; 175,27грн. (сто сімдесят п'ять грн. 27 коп.) трьох відсотків річних за активну електричну енергію; 633,73грн. (шістсот тридцять три грн. 73 коп.) інфляційних втрат за активну електричну енергію; 1693,28грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто три грн. 28 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 19.03.2018.

Суддя І.В. Петренко