Рішення № 72792059, 14.03.2018, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/1612/17

Провадження № 2/392/161/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Мала Виска.

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Вдовіченка М.М., при секретарі Касьян З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудіту про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказанним позовом, посилаючись на те, що з 01.08.2012 року по 28.08.2017 року вона працювала в Кіровоградському коледжі статистики який є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи Національної академії статистики , обліку та аудиту на посаді заступника директора з фінансів -головного бухгалтера. Згідно наказу № 39/К від 21.08.2017 року її було звільнено з посади за згодою сторін з 28.08.2017 року. Станом на день звільнення позивача ОСОБА_1 відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі загальною сумою 15713.04 гр,н, що підтверджується довідкою № 87/01-04 від 31.08.2017 року. При звільнені з нею не було проведено повного розрахунку, не виплачена заробітна плата. У зв'язку з тим, що позивачу при розрахунку не була виплачена заробітна плата вона змушений звернутися до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість з заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні. В судове засідання позивач та його представник не з"явилися , про час ,місце розгляду справи повідомлени належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з"явився про час , місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав відзив на позовну заяву , в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу ОСОБА_1, повністю. На підставі викладеного суд вважає за можливе розгляд справи без участі , позивача та її представника та представника відповідача. Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши письмові матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив обставини та відповідні правовідносини. Судом встановлено, що позивач працювала на посаді заступника- директора з фінансів - головним бухгалтером Кіровоградського коледжу статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту. Наказм № 39/К від 21.08.2017 року її було звільнено з посади за згодою сторін з 28.08.2017 року. Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Судом встановлено, що в день звільнення позивачу в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати. Відповідно до довідки № 87/01/-04 від 31.08.2017 року виданої Кіровоградським коледжом статистики Національної академії статистики, обліку та аудиту, заборгованість по заробітній платі позивача становить 15713.04 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Але відповідно до заяви представника позивача ОСОБА_2, від 21.12.2017 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, виплачена відповідачем добровільно після звернення з позовом до суду. Таким чином , суд приходить до висновку , що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1, задоволенню не підлягають. Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Крім того твердження відповідача про те , що саме позивачка в порушення своїх обов"язків не повідомила керівника коледжу про його фінансовий стан та не зазначила про те, що при її звільненні виникне заборгованість з виплати заробітної плати а відтак вина Академії у не проведенні розрахунків із ОСОБА_1, у день звільнення відсутня ,суд не приймає, оскільки із них не можливо зробити висновку про наявність вини позивача у зазначених порушеннях. Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995р. Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 ,середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов"язана відповідна виплата. Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Позивачем наданий розрахунок за час затримки розрахунку при звільнені з яким суд погоджується. Отже, суд відповідно до позовних вимог вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 23 дні, виходячи з розрахунку відповідно до Постанови КМ України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Таким чином середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 становить :( 4417.50 +4417.50): (21+20) =215.49 х23=4956.27 грн., де 4417.50 грн.-заробітна плата за червень, липень; 21,20 -кількість робочих днів; 215.49 грн.- сума заробітку за 1 день, 23 - кількість днів затримки розрахунку при звільненні). Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 258,259,263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Національної академії статистики, обліку та аудиту про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовільнити частково. Стягнути із Національної академії статистики, обліку та аудиту на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в суму 4956 грн.27 коп. В іншій частині позову- відмовити. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Маловисківський районний суд Кіровоградської області). Відомості про учасників справи: позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; відповідач: Національна академія статистики, обліку та аудиту, місце знаходження: вул. Підгірна, 1 в м. Києві, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04837462.

Суддя М.М. Вдовіченко.