Рішення № 72791772, 14.03.2018, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5322/17

Номер провадження 2/570/504/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника прокуратури ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в ході моніторингу Здолбунівською місцевою прокуратурою Рівненської області офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України встановлено що, 12.07.2012 в Управлінні ДАБІ у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а, в м. Костопіль Рівненської області» замовником якого є ОСОБА_3. Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 04.12.2014 зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації за № №РВ 143143380558, а саме: об’єкта «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а, в м. Костопіль Рівненської області». Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Частиною 5 Закону передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. На виконання зазначених положень Закону Костопільською міською радою прийнято рішення № 476 від 11.10.2012, яким затверджено «Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Костопіль» (далі - Порядок). Дія Порядку поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території м. Костопіль, за винятком тих, що визначені у п.1.4 цього Порядку. Згідно п.3.1 Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури міста Костопіль полягає у перерахуванні, до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, замовником коштів до міського бюджету для створення і розвитку інфраструктури міста, відповідно до укладеного договору. Підпунктом 1 пункту 3.4 Порядку встановлено, що для нежитлових будівель та споруд розмір пайової участі складає 1 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта. Відповідно до п.4.1 Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації з дня реєстрації звернення замовника до міської ради про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію. Однак, всупереч вимогам законодавства, Відповідач, як замовник будівництва з заявою щодо укладення договору про пайову участь до Костопільської міської ради Рівненської області чи її виконавчого комітету не звертався та відповідний договір не укладав. Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Костопіль, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов’язкових дій щодо такого звернення та укладення договору. Таким чином, неправомірна бездіяльність Відповідача щодо його обов’язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням Відповідача до органів місцевого самоврядування із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Костопільська міська рада Рівненської області позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача. Згідно декларації про готовність об’єкта до експлуатації №РВ 143143380558 від 04.12.2014 кошторисна вартість за затвердженою проектною документацією «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а в м. Костопіль Рівненської області», здійсненого ОСОБА_3 становить 3 500 000 грн. Відповідно до розрахунку величини пайової участі по реконструкції об’єкта будівництва, розмір пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Костопіль, який мав би сплатити Відповідач, який здійснено міською радою, згідно листа № 2605/02-08 від13.09.2017 складає 35 000 грн. (1 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд). Оскільки Договір не укладено, вищезазначена сума є упущеною вигодою, яку б Костопільська міська рада Рівненської області могла отримати при укладанні відповідного договору. З огляду на вищевикладене, оскільки несплата відповідачем коштів пайової участі свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, а також те, що Костопільською міською радою не вжито заходів представницького характеру до стягнення спричинених неправомірними діями ОСОБА_3 збитків, Здолбунівська місцева прокуратура вважає за необхідне захисти інтереси держави шляхом звернення до суду з позовом в інтересах органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у даних спірних правовідносинах, в особі Костопільської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3 На підставі вищевикладеного просять суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь Костопільської міської ради Рівненської області Рівненської області 35 000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди; та судові витрати стягнути з відповідача на користь прокуратури Рівненської області

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала та пояснила суду про обставини, що описані вище.

Представник Костопільської міської ради Рівненської області Рівненської області, згідно поданої заяви, позов підтримують та просять справу розглядати без їх участі.

Відповідач повторно не з’явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи на офіційному сайті Судова влада. Така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі, відзив на позов до суду не подав, тому судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача проти такого вирішення справи не заперечує.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Судом приймається до уваги, що за положеннями статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, в ході моніторингу Здолбунівською місцевою прокуратурою Рівненської області офіційного веб-сайту Державної архітектурно - будівельної інспекції України встановлено що, 12.07.2012 в Управлінні ДАБІ у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а, в м. Костопіль Рівненської області» замовником якого є ОСОБА_3.

Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 04.12.2014 зареєстровано декларацію про готовність об’єкта до експлуатації за № №РВ 143143380558, а саме: об’єкта «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а, в м. Костопіль Рівненської області».

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон) встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 5 Закону передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

На виконання зазначених положень Закону Костопільською міською радою Рівненської області прийнято рішення №476 від 11.10.2012, яким затверджено «Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Костопіль» (далі - Порядок). Дія Порядку поширюється на всіх замовників будівництва, незалежно від форми власності, які здійснюють будівництво на території м. Костопіль, за винятком тих, що визначені у п.1.4 цього Порядку.

Згідно п.3.1 Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури міста Костопіль полягає у перерахуванні, до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, замовником коштів до міського бюджету для створення і розвитку інфраструктури міста, відповідно до укладеного договору.

Підпунктом 1 пункту 3.4 Порядку встановлено, що для нежитлових будівель та споруд розмір пайової участі складає 1 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта.

Відповідно до п.4.1 Порядку договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації з дня реєстрації звернення замовника до міської ради про його укладення, але до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно з ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Однак, всупереч вимогам законодавства, Відповідач, як замовник будівництва з заявою щодо укладення договору про пайову участь до Костопільської міської ради Рівненської області чи її виконавчого комітету не звертався та відповідний договір не укладав.

У частинах 3 та 4 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Як зазначено у ч.1 ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Костопіль, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов’язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність Відповідача щодо його обов’язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням Відповідача до органів місцевого самоврядування із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Костопільська міська рада Рівненської області Рівненської області Рівненської області позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв’язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного суду України, зокрема, викладеною у рішенні від 22.03.2017 по справі № 908/312/16.

Обов’язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов’язок пов’язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Проаналізувавши вказані норми законодавства суд дійшов висновку, що з моменту набуття особою статусу замовника будівництва він набуває й обов’язок до введення об’єкта в експлуатацію укласти відповідний договір з органом місцевого самоврядування і відповідно набуває зобов’язання фінансового характеру в частині сплати відповідної величини коштів пайової участі.

Згідно декларації про готовність об’єкта до експлуатації №РВ 143143380558 від 04.12.2014 року кошторисна вартість за затвердженою проектною документацією «Реконструкція автошколи з майстернею №1 та майстернею №3 під автосервісний комплекс на вул. Рівненській, 107а в м. Костопіль Рівненської області», здійсненого ОСОБА_3, становить 3 500 000 грн.

Відповідно до розрахунку величини пайової участі по реконструкції об’єкта будівництва, розмір пайової участі у розвитку інженерно - транспортної інфраструктури м. Костопіль, який мав би сплатити Відповідач, який здійснено міською радою, згідно листа № 2605/02-08 від13.09.2017 складає 35 000 грн. (1 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд).

Оскільки Договір не укладено, вищезазначена сума є упущеною вигодою, яку б Костопільська міська рада Рівненської області Рівненської області Рівненської області могла отримати при укладанні відповідного договору.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Звернення до суду з вказаною позовною заявою в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області обумовлено наступним.

Так, зокрема, підпунктом 5 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об’єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 16 цього ж Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, тощо.

Костопільська міська рада Рівненської області Рівненської області є органом, на який покладено повноваження у сфері пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Костопіль. Кошти у вигляді пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Костопіль є доходами міського бюджету міста Костопіль, який на основі принципу єдності поєднаний з державним бюджетом України.

Згідно з ч. 3 ст. 142 Конституції України, держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

З огляду на вищевикладене, оскільки несплата відповідачем коштів пайової участі свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади, а також те, що Костопільською міською радою Рівненської області не вжито заходів представницького характеру до стягнення спричинених неправомірними діями ОСОБА_3 збитків, то Здолбунівська місцева прокуратура вірно вважала за необхідне захисти інтереси держави шляхом звернення до суду з позовом в інтересах органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій у даних спірних правовідносинах, в особі Костопільської міської ради Рівненської області до ОСОБА_3

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 роз’яснено, що оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання.

За наведеного суд вважає, що у прокурора наявні повноваження для звернення до суду з даним позовом.

Отже, заявлений позов є обґрунтованим та доведеним, а тому підлягає до задоволення. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської областідо ОСОБА_3 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь:

-Костопільської міської ради Рівненської області (код ЄДРПОУ 04057669, вул. 1 Травня, 3, м. Костопіль Рівненської області) 35 000 (тридцять п’ять тисяч) грн. – упущена вигода;

-прокуратури Рівненської обласної (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, код 02910077, рахунок № 35214079015371, банк – Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, код класифікації – 2800) - 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судових витрат (сплата судового збору).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Красовський О.О.

Повне рішення суду складено 17.03.2018 року