Постанова № 72790572, 14.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 281/875/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Полоневич Т.Ю.,

представника позивача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "14" грудня 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Данчук В.В. в смт. Лугини Житомирської області, повний текст судового рішення складено 14.12.2017 року ) у справі за позовом ОСОБА_2 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій ,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому - позивачеві в повній сумі щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік у розмірі встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити в повному обсязі не виплачену щорічну разову грошову допомогу в розмірі 5360,00 грн., як учаснику бойових дій за 2017 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 14.12.2017р. в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та просувального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції Закону України № 367-ХІV від 25.12.1998 року, яка на даний момент є діючою і не скасованою, ч.4 ст.12 якого передбачає, що учасникам бойових дій повинна щорічно до 5 травня виплачуватися разова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги позивача з огляду на наступне.

ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії УБД №157376, виданим 11.02.2016 року та, відповідно, має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі, виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Встановлення законом того, що вказана допомога є разовою до 5 травня свідчить про те, що вона не є основним джерелом існування позивача.

Листом №02/1837 від 03.10.2017р. року відповідач повідомив позивачу, що Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Перемоги, як ветерану війни у розмірі 1200,00 грн. за 2017 рік., відповідно, підстави для перерахунку виплаченої допомоги з огляду на положення п. 26 Прикінцевих положень БК України відсутні (а.с.6).

Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким в позові відмовлено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно з ст. 17 вказаного Закону фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.

Згідно з п. 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України було установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01.01.2015.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 05.04.2017 № 223.

Відповідно до п. 1 постанови «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 05.04.2017 № 223, у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення). Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1200 гривень.

Таким чином, законодавцем було визначено розмір щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в 2017 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «;Про жертви нацистських переслідувань», яка підлягає виплаті учасникам бойових дій, що і відповідає суми грошової допомоги, яка була виплачена позивачу.

Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи має право держава змінювати порядок і розміри існуючих соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та чи є обов'язковими для застосування судами України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, видані на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012 зроблено висновок про те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про розмір допомоги, передбаченої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», необхідно керуватися постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Колегія суддів звертає увагу, що у 2017 році позивачу була виплачена щорічна разова допомога у розмірі 1 200, 00 грн.

Таким чином розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку із чим суд першої інстанції вірно відмовив позивачу в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "14" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "15" березня 2018 р.