Постанова № 72790499, 06.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Рубан В.В.

06 березня 2018 р. Справа № 820/4390/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

26 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 12/ просить зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру) ЄДРОПУ 39792822 в особі начальника ГУ Оберемок Євгена Анатолійовича прийняти рішення, а саме: надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що є вільною земельною ділянкою із земель запасу розміром 2,0 га із подальшою безоплатною передачею у власність, яка знаходиться на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області за межами населених пунктів поблизу села Максимівка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач листом № 29-20-14-13667/0/19-17 від 12 вересня 2017 року за результатами повторного розгляду заяви позивача на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року протиправно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу розміром 2,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Дар-Надежинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (повний текст постанови виготовлений 18 грудня 2017 року) у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком суду про те, що положеннями Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Водночас, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку. Отже, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що подібна підстава повністю узгоджується із приписами частини 7 статті 118 ЗК України щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів. Крім цього, відмова відповідача не позбавляє позивача права обрати іншу, вільну земельну ділянку, місце розташування якої буде відповідати вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планівнаселених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених в установленому законом порядку. У зв'язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам ЗК України (така включена до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону), суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що відмова відповідача видати йому дозвіл на розроблення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв'язку із нібито не відповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам ЗК України (як такої, що включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягають продажу на земельних торгах, згідно з вимогами ч. 3 ст. 136 Кодексу), - є протиправною. З посиланням на ст.ст. 116-122 ЗК України, просить захистити його інтереси щодо одержання обраної земельної ділянки із земель державної комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами населеного пункту с. Масимівка на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Судом установлено, що 17 березня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу орієнтовною площею 2,0 га, що розташована за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району харківської області для ведення особистого селянського господарства /а.с. 38/.

Листом від 27 березня 2017 року № П-6766/0/6-5995/0/21-17 ГУ Держгеокадастру відмовив позивачу у задоволенні заяви /а.с. 43-44/.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, яка набрала законної сили 23 червня 2017 року, по справі № 820/1396/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру, - визнано неправомірним рішення ГУ Держгеокадастру щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, що розташована за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства, яке викладено в листі від 27 березня 2017 № П-6766/0/6-5995/0/21-17, зобов'язано ГУ Держгеокадастру повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га, що розташована за межами населеного пункту на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області у власність для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду у даній справі /а.с. 14-17/.

31 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу розміром 2,0 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Дар-Надежинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області /а.с. 54-55/.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 11 вересня 2017 року № 177 «Про включення земельних ділянок до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах», до переліку включено дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Дар-Надеждинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: ділянка площею 20,8352 га ( кадастровий номер - НОМЕР_1) та ділянка площею 2,4600 га, право на яку підлягає продажу на земельних торгах /а.с. 59, зворот а.с. 59/.

Листом від 12 вересня 2017 року № 29-20-14-13667/0/19-17 ГУ Держгеокадастру відмовив позивачу у задоволенні заяви з тих підстав, що місце розташування зазначеної земельної ділянки не відповідає вимогам ЗК України, земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягають продажу на земельних торгах, згідно з вимогами ч. 3 ст. 136 ЗК України /а.с. 6/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції , колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 151 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених ЗК України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 встановлено , що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 31 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308 Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством на території Харківської області.

На підставі ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 цього Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 ЗК України).

Частинами 1-4 ст. 136 ЗК України установлено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно з ч. 3 ст. 135 ЗК України організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, або державний виконавець у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Системно аналізуючи наведені норми земельного законодавства, колегія суддів зазначає, що положеннями ЗК України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Разом з цим, виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забезпечує саме організатор земельних торгів, яким у спірних відносинах є відповідач, що здійснює реалізацію права державної власності на спірну земельну ділянку.

Таким чином, включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що подібна підстава повністю узгоджується із приписами частини 7 статті 118 ЗК України щодо невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів.

За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність відмови ГУ Держгеокадастру у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки з підстав невідповідності місця її розташування.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Постанова у повному обсязі складена і підписана 15 березня 2018 року.