Ухвала суду № 72790494, 16.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

16 березня 2018 р.Справа № 816/85/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі

судді-доповідача: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017р. по справі № 816/1899/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017р. задоволено позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання незаконною та скасування постанови.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області 26.02.2018р. подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення в судовому засіданні проголошено не було, копію повного тексту даного рішення отримано апелянтом лише 16.01.2018 року, а тому перебіг строку для апеляційного оскарження почався лише 17.01.2018 року. Крім того вказує,, що представник апелянта у період з 05.02.2018 року по 13.02.2018 року перебував на лікарняному, а 14.02.2018 року перебував на прийомі у лікаря. Враховуючи вказане, апелянт наголошує на тому, що 30-денний строк для апеляційного оскарження необхідно рахувати з моменту оримання копії повного тексту оскаржуваного судового рішення без врахування часу пербування представника на лікарняному та прийомі у лікаря.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказані у клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване судове рішення було прийнято 27.12.2017 року, повний текст складено 04.01.2018 року, копію відповідного рішення отримано апелянтом 15.01.2018 року, а апеляційну скаргу подано лише 26.02.2018 року.

При цьому, в обґрунтування поважності причин, що обумовили пропуск строку на оскарження судового рішення, скаржник посилається на ту обставину, що представник апелянта перебував на лікарняному та на прийомі у лікаря.

Проте, із довіреності представника апелянта вбачається, що він є одним із співробітників відділу правового забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Таким чином, до штату працівників апелянта входить більше, ніж один фахівець правового забезпечення діяльності відповідача.

Крім того, навіть відсутність у всіх представників апелянта можливості направлення апеляційної скарги на відповідне судове рішення, не позбавляє начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області можливості направлення відповідної скарги у передбаченому законом порядку.

Інших доказів поважності пропуску строку звернення до суду заявником не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Положеннями ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, чинній на час подання апеляційної скарги) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч.2 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Положеннями ч.3 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

Крім того, слід враховувати, що поважними за змістом вказаних норм визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Статтею 129 Конституції України визначено рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, яке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що частина 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними ті причини, що наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, та відмовляє у його задоволенні.

Керуючись ст.ст.121, 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства, суд ,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року по справі № 816/1899/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис)Яковенко М.М. Старосуд М.І.