Постанова № 72790455, 14.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3607/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. (м.Харків, головуючий судді І інстанції Волошин Д.А., повний текст складено 22.09.2017 року) по справі № 820/3607/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України, третя особа Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (далі – ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод"), звернувся до суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України (далі – відповідач), третя особа Державна казначейська служба України в особі Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України, з повернення ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 1500000 грн; зобов’язати відповідача підготувати та подати для виконання до відповідного органу Державної казначейської служби висновок про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 1500000 грн. (а.с.4-7)

Позовні вимоги мотивовані протиправністю бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України, з повернення надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 1500000 грн, враховуючи, що позивач має переплату з податку на прибуток підприємств у розмірі 1814637 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3607/17 задоволено в повному обсязі адміністративний позов ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод". (а.с.76-79)

Не погодившись із судовим рішенням, Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод". (а.с.110)

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з»ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають істотне значення для належного вирішення справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку. (а.с.8-14)

Станом на 06.06.2017 року. І це не заперечується сторонами, в картці особового рахунку ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" обліковується переплата в розмірі 1814637,00 грн.

Наявність переплати підтверджується податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств, актом перевірки від 17.06.17 № 326/20-40-14-01-08/32565419 та службовою запискою № 29526/28-10-50-02-59 від 06.06.2017.

Листом № 177/563 від 23.05.2017 р. ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" звернувся до відповідача із заявою про повернення та перерахування на розрахунковий рахунок переплати з податку на прибуток. (а.с15)

Листом від 06.06.2017 року №31029/10/28-10-50-07-22 відповідач повідомив позивачу, що розглядається можливість повернення з бюджету переплати з податку на прибуток у сумі 1500000 грн. (а.с.16)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.43.5 ст.43 Податкового кодексу України, з урахуванням отримання відповідачем 23.05.2017 року відповідної заяви на перерахування коштів, у відповідача виник обов'язок не пізніше 05.06.17 року підготувати та подати відповідний висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Проте, відповідач свій обов'язок не виконав, а лише листом повідомив позивачу про розгляд можливості повернення коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначені положеннями ст.43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, приписами п.43.1-43.4 та 43.5-43.6 ст.43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Отже, зважаючи на наявність на обліковому рахунку позивача достовірно встановленої переплати з податку на прибуток, яка не була повернута позивачу за його заявою, бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів, передбачених ст. 43 Податкового кодексу України, з повернення позивачу надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток за його заявою є протиправною.

В той же час, слід враховувати, що алгоритм дій державних органів та їх взаємовідносини в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань регламентовано не лише статтею 43 ПК, а також і Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 р. за № 1679/28124.

Отже, повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених податковим законодавством, є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Проте, в даному випадку правильним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача саме до виконання покладених на неї законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення зазначеної суми коштів із відповідного бюджету.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Вищого адміністративного суду України від 03.08.2016 року № К/800/33463/15, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.11.2017 року № К/800/42692/14, постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року № К/9901/4541/17 (810/4293/16).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем права позивача на повернення надмірно сплачених коштів, а доводи апеляційної скарги відповідача висновку суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/3607/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 березня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5