Постанова № 72790438, 15.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4804/17

Категорія: 5 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

за участі секретаря – Скоріної Т.С.

апелянта – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» ОСОБА_3 (далі – уповноважена особа Фонду), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 06 червня 2016 року №15847, укладеним з ПАТ «Артем-Банк»;

- зобов’язати надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок вказаного Фонду в розмірі 150 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив про порушення уповноваженою особою положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що виразилось у безпідставному визначенні його особою, пов’язаною з банком.

Наполягаючи на задоволенні вимог, позивач зазначав, що приймати відповідне рішення надано Національному банку України з повідомленням відповідного банку.

Особа вважається пов’язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком не доведе протилежного.

Оскільки зазначена процедура щодо нього не була дотримана, є встановленою, з боку суб’єкта владних повноважень, бездіяльність щодо невключення його до реєстру вкладників, які мають право на здійснення виплат за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 був пов’язаною з банком особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних, а тому, згідно з п.4 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти за його договором банківського вкладу не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При цьому, суд підкреслив, що рішення Національного банку з цього приводу, не є обов’язковим.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове – про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на статтю 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і акцентує увагу на тому, що банк зобов’язаний подавати Національному банку України інформацію про пов’язаних із банком осіб і останній приймає відповідне рішення про пов’язаність особи з банком.

Між тим, такого рішення Національний банк України не приймав, а тому висновок суду про пов’язаність позивача з банком є необґрунтованим.

У відзиві на апеляцію уповноважена особа Фонду посилалась на законність та обґрунтованість висновків рішення суду першої інстанції та зазначала про те, що ПАТ «Артем-Банк» направило на адресу Національного банку України електронне повідомлення №19/01-3471 від 08 листопада 2016 року перелік пов’язаних з банком осіб, який містить інформацію про позивача.

До того ж, відповідач надав рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в ПАТ «Артем-Банк» та призначення на цю посаду з 07 червня 2017 року – ОСОБА_2

За клопотанням позивача, відповідно до вимог ст. 52 КАС України проведена заміна відповідача ОСОБА_3 на його правонаступника – ОСОБА_2

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягав на доводах апеляції.

Представник уповноваженої особи Фонду до суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином повідомлений про місце, день та час судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляції, з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2016 року ОСОБА_1 та ПАТ «Артем-Банк» уклали договір банківського вкладу (депозиту) №15847 з правом поповнення та виплатою процентів щомісячно (без дострокового розірвання договору).

Відповідно до умов зазначеного договору банк відкрив на ім’я ОСОБА_1 (вкладник) депозитний рахунок №26359200055301.980 та прийняв вклад у розмірі 20 000,00 грн. строком до 13 червня 2017 року під 25 відсотків річних.

06 червня 2016 року позивач поповнив депозитний рахунок на суму 20 000,00 грн., 24 червня 2016 року на суму 10 000,00 грн., а 01 липня 2016 року на суму 120 000,00 грн.

Загальна сума вкладу позивача стала складати 150 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку №26359200055301.980 та квитанціями.

27 вересня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду начальника відділення № 207 ПАТ «Артем-Банк» на підставі наказу від 26 вересня 2016 року, а 15 листопада 2016 року звільнений з вказаної посади, за угодою сторін, на підставі наказу від 09 листопада 2016 року.

Зазначені обставини підтверджуються наданою копією трудової книжки АТ-VII №5063888.

27 жовтня 2016 р. правлінням Національного банк України прийняте рішення про віднесення ПАТ «Артем-Банк» до категорії проблемних.

15 листопада 2016 року правління Національного банку України прийняло рішення №416-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі рішення правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року №492-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Артем-Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 грудня 2016 року № 2857 «Про початок процедури ліквідації АТ «Артем-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Отже, з 16 грудня 2016 року почалася процедура ліквідації ПАТ «Артем-Банк» та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою з наданням повноважень ліквідатора ПАТ «Артем-Банк», що зазначені в Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся із заявою до уповноваженої особи Фонду, про включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

20 березня 2017 року Уповноважена особа письмово відмовила позивачу в задоволенні його заяви, посилаючись на п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який передбачає, що Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

На думку Уповноваженої особи, пов’язаність позивача з банком полягає в тому, що він обіймав посаду керівника відокремленого підрозділу банку, а тому не має права на отримання відповідного відшкодування.

Суд першої інстанції, проаналізувавши наведені вище фактичні обставини справи, Закони України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та «Про банки і банківську діяльність» дійшов висновку про обґрунтованість позиції суб’єкта владних повноважень, що позивач був пов’язаною з банком особою, протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення ПАТ «Артем-Банк» до категорії неплатоспроможних та зазначив, що рішення Національного банку України з цього приводу не є обов’язковим.

Колегія суддів вважає, що висновки суду, які покладені в основу ухваленого рішення, не можна вважати законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

Виключенням із правил щодо обов'язкового відшкодування коштів по вкладах, передбачені ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, п.4 ч.4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Стаття 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин встановлювала перелік осіб, які для цілей цього Закону є пов'язаними з банком, зокрема зазначала про керівників юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб.

Далі, зазначена норма надає право Національному банку України при здійсненні банківського нагляду визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком.

Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.

Особа, визначена рішенням Національного банку України пов'язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності – оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов'язаною з банком особою.

Визначення керівників банку надає частина 1 ст. 42 даного Закону і редакція, яка діяла на момент спірних правовідносин, встановлювала, що керівниками банку є, в тому числі, керівники відокремлених підрозділів банку.

Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України «Про Національний банк України», статей 52, 66, 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з метою підвищення стійкості банківської системи України та захисту інтересів кредиторів і вкладників Правління Національного банку України своєю постановою від 12 травня 2015 року затвердило Положення про визначення пов'язаних із банком осіб за №315.

Зазначеною постановою визначено перелік ознак, які можуть бути використані Національним банком під час здійснення банківського нагляду для визначення фізичних або юридичних осіб пов’язаними з банком.

Розгорнутий перелік таких ознак поділено на дві основні групи:

- за характером взаємовідносин осіб із банком;

- за характером операцій.

Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов’язаними з банком особами приймає уповноважена особа Національного банку. Нацбанк не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення повідомляє банк про нього засобами електронного зв’язку.

Особа вважається пов’язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення НБУ про визначення пов’язаною з банком особи не доведе протилежного.

Проведений системний аналіз переліченого законодавства надає підстави зробити висновки про те, що позивач не підпадає під категорію осіб, яким заборонено відшкодування коштів за вкладами за Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за наступними підставами.

Частина 4 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов’язковими умовами для відмови Фонду у відшкодуванні вкладів встановлює дві умови:

- особа, на момент відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, є пов’язаною з ним особою;

- особа була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач працевлаштувався та попрацював в ПАТ «Артем-Банк» до моменту відкликання ліцензії – 12 робочих днів, після чого був звільнений за угодою сторін.

Отже, формально можна вважати, що він є пов’язаною особою, оскільки на момент відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку працював в цій установі.

Проте, слід погодитися з апелянтом про те, що обов’язковою умовою для визнання його пов’язаною особою є прийняття Національним банком України відповідного рішення.

Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин у главі ІІ встановлює, що особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення Національного банку про визначення пов'язаною з банком особи не доведе протилежного.

Якщо банк доведе, що особа не є пов'язаною з банком, то відповідне рішення скасовується.

Із викладеного слідує, що наявність формальних ознак, не є підставою для віднесення особи до пов’язаних з банком, адже для прийняття такого рішення повинні бути і інші ознаки, які перелічені вище.

Мету закону можна визначити із загальної спрямованості його нормативних положень, позаяк законодавець сам формулює мету закону, передусім у преамбулі.

Так, метою Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

З цього слідує, що вільне трактування відповідачем положень наведеного вище законодавства, про те, що перебування на посаді керівника відокремленого підрозділу банку автоматично визначає особу такою, яка є пов’язаною з банком без відповідного рішення Національного банку України, суперечить меті цього закону.

Як слідує з наданих відповідачем документів, електронним повідомленням на адресу Національного банку України був направлено перелік пов’язаних з банком осіб, при цьому в даному переліку є ОСОБА_1

Втім, докази про прийняття Національним банком України відповідного рішення з цього приводу та направлення його на адресу позивача відсутні.

Колегія суддів вважає таким, що не заснований на принципі юридичної визначеності довід суду першої інстанції про те, що відповідач мав право на свій власний розсуд, не спираючись на законодавчі норми, визначати позивача таким, що не має право відшкодування коштів за його вкладом.

Так, принцип визначеності вимагає також, щоби повноваження органів виконавчої влади у відносинах із громадянами та їх об'єднаннями визначалися лише законами. Ними ж мають установлюватися межі розсуду цих органів. Жоден акт органів виконавчої влади не може підміняти своїм регулюванням закон і визначати власні межі свободи розсуду в указаних відносинах.

Отже, на підставі встановлених обставин та наведених норм права, можна зробити висновок про допущену протиправну бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Артем-Банк».

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно розтлумачив закон, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове – про задоволення позову.

Також, суд апеляційної інстанції, відповідно до статті 139 КАС України, повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, здійснених позивачем.

Так, згідно частини 1 цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідачем у даній справі є уповноважена особа Фонду, яка відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452 є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що свідчить про те, що судові витрати слід присудити саме за рахунок Фонду.

Згідно з п.9 ч.1 ст.19 Закону №4452 джерелами формування коштів Фонду є кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснені судові витрати зі сплати судового збору під час подання позову та апеляційної скарги, що згідно квитанцій становить 2 688,00 грн. (а.с.4-5, 42).

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року – скасувати.

Ухвалити у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії нове рішення – про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» щодо невключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) від 06 червня 2016 року №15847, укладеним між ОСОБА_1 з ПАТ «Артем-Банк».

Зобов’язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Артем-Банк» ОСОБА_2 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів цього Фонду, зазначивши про виплату відшкодування коштів у розмірі 150 000,00 грн. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського вкладу (депозиту) від 06 червня 2016 року №15847, укладеним між ОСОБА_1 з ПАТ «Артем-Банк».

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код за ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 2 688 (дві тисячі шістсот вісімдесят вісім) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова

Повний текст судового рішення складений 16 березня 2018 року.