Постанова № 72790369, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/627/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року, прийняту суддею Беркещук Б.Б. у м. Коломия Івано-Франківської області о 14:31, у справі №346/4591/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, у якому просив визнати протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату оформити документи та подання про призначення пенсії та зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат оформити документи та подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV та пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакціях Законів, які діяли на час його звільнення і направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 24 липня 2016 року пенсію за вислугу років відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV в редакціях Законів, які діяли на час його звільнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 04.08.1986 по 03.07.2004 проходив службу у Збройних Силах. Згідно з наказом Міністра оборони України від 06.04.2004 №214 був звільнений в запас за п. «в» (у зв'язку з скороченням штатів) п.67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил україни, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001. Наказом командира військової частини А1501 від 03.07.2004 №163 капітана ОСОБА_2, начальника обслуги обслуговування засобів радіоелектронної боротьби інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї, з 03.07.2004 виключено із списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області.

На час звільнення в запас вислуга років складала 17 років, а тому із досягненням 45-річного віку набув право на призначення пенсії за вислугу років, передбачене п.11 ст.1 Закону №1763-VI, чинного на момент звільнення.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату підготувати подання та оформлення документів про призначення пенсії ОСОБА_2. Зобов'язано Івано-Франківський обласний військовий комісаріат підготувати подання та оформити документи про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року №1763-IV та пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_2 і направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 24 липня 2016 року відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_2.

Постанова мотивована тим, що право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв'язку з реформуванням ЗСУ, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено пунктом 11 статті 1 Закону № 1763-IV, чинного на момент звільнення позивача ОСОБА_2, та зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.

Станом на момент звернення за призначенням пенсії позивачу виповнилося 45 років (а.с.13), що в сукупності з відповідною вислугою років сформувало підстави для призначення пенсії.

Позивач право на призначення пенсії набув з 11 лютого 2014 року, звернувся до Івано-Франківського ОВК з заявою про призначення пенсії 24 липня 2017 року, а отже у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону, виплата має бути здійснена за 12 місяців до дня звернення позивача до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії, а саме з 24 липня 2016 року.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, відповідач - Івано-Франківський обласний військовий комісаріат оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, покликаючись на ст.48 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначає, що саме на позивача покладається обов»язок щодо подання відповідних документів для призначення пенсії.

Крім того вказує, що на час звернення позивача до Івано-Франківського ОВК у липні 2017 року діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у новій редакції (п. «в» ст.12 Закону із змінами, внесеними згідно з Законом №3668-VI від 08.07.2011), який не має зворотної дії, де для призначення пенсії за вислугу років передбачалось досягнення особою 45-річного віку і за умови не менше, як 20 років вислуги, а тому відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсїї за вислугу років.

Таким чином, на думку скаржника, судом першої інстанції протиправно зобов'язано Івано-Франківський ОВК оформити Подання щодо призначення пенсії ОСОБА_2 в редакціях Законів, які діяли на час його звільнення з військової служби, що вказує на порушення ст.58 Конституції України щодо прийняття рішень суб'єктами владних повноважень відповідно до вимог чинного законодавства, а не на момент виникнення спірних правовідносин.

Крім того зазначає, що судом неправомірно розраховано вислугу років ОСОБА_2, оскільки порядок підрахунку вислуги років врегульовано Наказом Міністра оборони України від 14.08.2014 №530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071) «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», згідно з яким саме на Територіальне управління оперативного командування «Захід» покладено обов'язок щодо перерахунку вислуги років. Тобто судом зобов'язано суб'єкта владних повноважень виконати постанову суду шляхом направлення в інтересах ОСОБА_2 Подання для призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області без підрахунку вислуги років.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п.18 Наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №214 від 06.04.2004 капітана ОСОБА_2, начальника обслуги обслуговування засобів радіоелектронної боротьби інженерно-авіаційної служби авіаційної ескадрильї 48 гвардійської авіаційної бригади розвідувальної звільнено з військової служби у запас за пп.«в» п. 67 (у зв'язку зі скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (а.с.29).

На підставі вказаного наказу Наказом Командира військової частини А1501 (по стройовій частині) №163 від 03.07.2004 позивача з 03.07.2004 виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення та направлено для зарахування на війський облік до Коломийського ОМВК Івано-Франківської області (а.с.11).

В зв»язку з організаційними заходами у ЗС України військова частина А1501 на підставі Директиви Міністра оборони України №115/1/013 від 18.11.2003 розформована в термін до 30.11.2004. Директивою Міністра оборони України №115/1/01 від 29.01.2004 встановлено сформувати військову частину А1858 з терміном до 01.12.2004, яка на підставі Директиви Міністра оборони України №Д-312/1/028 від 07.12.2004 розформована в термін до 30.10.2005. Правонаступником в.ч А1501 призначено в/ч А1858 згідно наказу командувача 14 АвК від 04.01.2005 №1/ДСК (а.с.30-31).

У зв»язку з досягненням 45-річного віку 02 березня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії.

Однак Коломийським об'єднаним міським військовим комісаріатом Івано-Франківської області листом №357 від 09.03.2016 роз»яснено про відсутність у позивача права на пенсію, передбачену Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 та Законом України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» у зв'язку з наявністю у позивача вислуги 17 календарних років.

24 липня 2017 року позивач звернувся за призначенням пенсії до Івано-Франківського обласного військового комісаріату та 25 липня 2017 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.11 ст.1 Закону україни «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються звійськової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей».

Листом Івано-Франківського обласного військового комісаріату №11/5146 від 28.07.2017 роз'яснено про відсутність правових підстав для оформлення документів на призначення пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що позивач не набув права на таку пенсію відповідно до вимог Закону україни «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються звійськової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» та п.«в» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», головною умовою яких є досягнення військовослужбовцем на день звільнення 45-ти річного віку та наявність вислуги 20 календарних років (а.с.9).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №590/С-15 від 31.07.2017 подану позивачем заяву про призначення пенсії повернуто та роз'яснено про відсутність правових підстав для призначення пенсії, оскільки Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом, на який покладено відповідні функції та повноваження, документів, передбачених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерсві юстиції України від 15.02.2007 за №135/13402, необхідних для призначення пенсії, не подано.

Позивач, вважаючи відмову Івано-Франківського обласного військового комісаріату в оформленні документів та подання до пенсійного органу для призначення пенсії протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до п.11 ст.1 Закону України «Про державні гарантії захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» (у редакції, що діяла на час звільнення позивача) для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років пенсія обчислюється у розмірі 40 відсотків від грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Статтею 3 цього ж Закону дію вказаної норми поширено на військовослужбовців, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформування Збройних Сил України після 01 січня 2004 року.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон 2262-ХІІ).

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено ст.12 Закону 2262-ХІІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», який набрав чинності з 29.04.2006, внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з війс якової служби, та деяких інших осіб».

Так, статтю 12 Закону 2262-ХІІ викладено в новій редакції, зокрема доповнено п. «в», а саме: пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом при досягненні 45-річного віку і за наявності в них вислуги 15 років, які звільняються з військової служби відповідно до Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей».

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 внесено зміни до п. 11 ст.1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей», відповідно до яких для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням, при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 20 календарних років пенсія обчислюється у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення.

Водночас згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року (справа №539/3872/14-а), а відповідно до ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду.

При цьому складовими принципами верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чиного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абз.3 п.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).

Таким чином, оскільки право на пенсійне забезпечення для осіб, які звільнені у зв»язку з реформуванням ЗСУ, при досягненні ними в майбутньому 45 років та наявності вислуги 15 років, було встановлено п.11 ст.1 Закону №1763-IV, чинного на момент звільнення ОСОБА_2, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідачів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові особисте суб»єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту.

З огляду на положення ст.ст.5, 21, 245 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати таке рішення, дії чи бездіяльність протиправними.

Перевірка законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо правомірності відмови Івано-Франківського обласного військового комісаріату в оформленні документів та подання про призначення пенсії ОСОБА_2

Слід зазначити, що призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, передбачених Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402.

Відповідно до п.1 зазначеного Порядку заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства транспорту та зв'язку України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони, який здійснює підготовку та подання до органу, що призначає пенсію, документів для призначення пенсій військовослужбовцям в Івано-Франківській області визначено Івано-Франківський обласний військовий комісаріат.

Згідно з п.12 вищезазначеного Порядку для призначення пенсії за вислугу років уповноваженим структурним підрозділом Міністерства у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи, перелік яких визначений п.7 Порядку, і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

З наданих на розгляд суду доказів встановлено факт звернення позивача до пенсійного органу із відповідною заявою, на яке позивачу листом №590/С-15 від 31.07.2017 надано роз'яснення щодо умов призначення пенсії за вислугу років та порядку оформлення документів для цього, відповідно до яких особі для призначення пенсії необхідно звернутись до обласного військового комісаріату з відповідною заявою.

Водночас з матеріалів справи слідує, що позивач у передбаченому законом Порядку 24.07.2017 звертався до Івано-Франківського обласного військового комісаріату з відповідною заявою.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення за призначенням пенсії позивач досягнув 45 річного віку та мав вислугу понад 15 календарних років, колегія суддів приходить до висновку про протиправність відмови обласним військовим комісаріатом в оформленні документів та подання про призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п.«в» ч.1 ст. 12 Закону 2262-ХІІ.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 право на призначення пенсії за вислугу років набув 11 лютого 2014 року (досягнення 45-річного віку).

Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 50 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, пенсії відповідно до цього Закону призначаються - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення. Пр цьому, ч.3 цієї статті визначено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяцівперед звільненням.

В контексті наведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що вірним способом відновлення порушеного права позивача в межах спірних правовідносин є зобов'язання Івано-Франківського обласного військового комісаріату підготувати подання та оформити документи про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року №1763-IV та пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_2 і направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років з 24 липня 2016 року відповідно до пункту «в» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 11 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей» від 15 червня 2004 року № 1763-IV в редакціях Законів, які діяли на час звільнення ОСОБА_2.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2017 року у справі №346/4591/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик Постанова складена в повному обсязі 16.03.2018.