Постанова № 72790295, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1765/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Багрія В. М., Мікули О. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 819/2142/17 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Подлісної І. М. об 11 год. 35 хв. у м. Тернополі, повний текст якого виготовлено 24 січня 2018 року) за адміністративним позовом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося в суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року в сумі 177421,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач не здійснив відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 177421,03 грн, яка підлягає стягненню.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об`єднання "Текстерно" подало апеляційну скаргу на нього, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на введення щодо нього процедури санації, а також на те, що на даний час товариство позбавлене можливості сплатити заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до поліпшення фінансового становища на підприємстві.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство "Тернопільське об'єднання "Текстерно" зареєстроване як юридична особа та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Органами пенсійного фонду направлялись відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року.

Вищезазначені витрати відповідачем не були відшкодовані, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 177421,03 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що суми, вказані у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, є узгодженими та підлягають стягненню.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, (далі - Інструкція) згідно з яким відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», покриваються підприємствами та організаціями.

Суд зазначає, що суми заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно" підтверджуються представленими Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року.

Відповідні розрахунки надсилались органами Пенсійного фонду України на адресу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно", яке в свою чергу зобов'язане було щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Такий обов'язок відповідачем не виконано, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 177421,03 грн.

При цьому доказів оскарження дій органів Пенсійного фонду щодо визначення розміру сум вказаних витрат до відшкодування у відповідних розрахунках відповідачем суду не надано.

Таким чином, оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 жовтня 2017 року по 30 листопада 2017 року відповідачем відшкодовані не були, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 177421,03 грн.

Посилання відповідача на його перебування в процедурі санації та неможливість сплати заборгованості із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до поліпшення фінансового становища на підприємстві не заслуговують на увагу, оскільки вказані обставини не спростовують факт існування у відповідача обов'язку щодо відшкодування зазначених витрат та не звільняють відповідача від його виконання.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об`єднання "Текстерно" залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року у справі № 819/2142/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді В. М. Багрій О. І. Мікула