Постанова № 72790253, 13.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 рокум. Львів№ 876/467/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Ланкевич А.З.,

час ухвалення рішення - 12:04:53 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 22.12.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Львівській області (яку суд першої інстанції замінив на правонаступника Західний офіс Держаудитслужби), яким просив визнати протиправними та скасувати вимоги відповідача, викладені у формі листа від 05.08.2016 року № 08-15м/4249, в частинах: усунення порушень законодавства щодо спричинення збитків Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова на суму 1391106,40 грн. внаслідок невжиття заходів до своєчасного стягнення дебіторської заборгованості з Будинкоуправління № 4 військового містечка «Липники» в сумі 614544,80 грн., мешканців Будинкоуправління № 6 в сумі 541212,66 грн. та Будинкоуправління № 4 в сумі 235348,94 грн.; усунення порушень законодавства щодо недоотриманої спеціальним фондом державного бюджету та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова орендної плати у розмірі 77852,79 грн., внаслідок зменшення вартості майна та невірного встановлення розміру орендної плати згідно договору оренди, укладеного з ПП «Інтертайле», від 29.11.2014 року № 10 та додаткового договору оренди від 09.04.2010 року № 7-2/2010/КЕВ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що спірне рішення відповідача не впливає на реалізацію прав позивача та не призводить до виникнення у нього додаткових обов'язків, оскільки не являє собою остаточне волевиявлення суб'єкта владних повноважень в даних правовідносинах. При цьому, суд зазначив, що в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржено лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. А оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Також суд послався на правову позицію Верховного суду України в аналогічних спорах.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати і прийняти нову, якою позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що спірні вимоги відповідача суперечать ст. 19 Конституції України, є незаконними і необґрунтованими та порушують його інтереси. Зокрема, позивач наголошує, що, вказуючи про наявність збитків, відповідач не встановив обставин, які конкретно посадові особи допустили порушення вимог законодавства, вимоги яких нормативно-правових актів порушено, спосіб порушення, дати подій, що спричинили заподіяння збитків. На думку позивача, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. ст. 2, 7-11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України не перевірив правомірності та обґрунтованості оскаржених вимог відповідача.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встанови суд, в період з 25.04.2016 року до 22.06.2016 року посадові особи Державної фінансової інспекції у Львівській області провели ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова за період з 01.05.2013 року до 31.03.2016 року, за результатами якої складено акт від 01.07.2016 року № 08-21/14, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства.

10.08.2016 року Державна фінансова інспекція у Львівській області надіслала Квартирно-експлуатаційному відділу м. Львова вимогу про усунення порушень законодавства № 08-15м/4249, в якій вказала, зокрема (в частині, що є предметом спору у справі): невжиття Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова заходів щодо своєчасного стягнення дебіторської заборгованості з Будинкоуправління № 4 військового містечка «Липники» в сумі 614544,80 грн., мешканців Будинкоуправління № 6 в сумі 541212,66 грн. та Будинкоуправління №4 в сумі 235348,94 грн., що призвело до спливу строків її стягнення, тобто допущення втрати боржника у зобов'язанні, і є порушенням вимог ст. 527 Цивільного кодексу України та як наслідок проведено зменшення активів бюджетної установи, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) КЕВ м. Львова на суму 1391106,40 грн. Комісією Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова всупереч абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ та п. п. 4.4, 6.3, 7 додаткового договору оренди № 2/2010/КЕВ від 09.04.2010 року до договору оренди від 29.11.2004 року № 10 проведено зменшення вартості майна, встановленої за результатами незалежної оцінки на суму 624370,99 грн., яке передано в оренду ПП «Інтертайле», що призвело до невірного встановлення розміру орендної плати та як наслідок недоотримано орендної плати спеціальним фондом державного бюджету та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова в загальній сумі 155705,58 грн. Позивача було зобов'язано усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку в строк до 30 календарних днів.

Не погодившись із зазначеними вимогами відповідача, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до «Положення про Державну фінансову інспекцію України», затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Державна фінансова інспекція України (далі Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п. п. 4, 6 цього Положення Держфінінспекція України, відповідно до покладених на неї завдань, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, предявляти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обовязкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. п. 7, 8, 10 якої передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

А відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм органи державного фінансового контролю здійснюють державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства мають право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. А при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, ці органи мають право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

На підставі аналізу зазначених вище положень нормативно-правових актів колегія суддів дійшла висновку, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Разом з тим, про наявність збитків, завданих державі чи об'єкту контролю може бути зазначено у вимозі, проте вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом надіслання вимоги, а відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

В адміністративній справі, що розглядається, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова оскаржує вимогу Державної фінансової інспекції у Львівській області про усунення порушень, виявлених під час ревізії позивача і оскаржувана вимога відповідача вказує на виявлені збитки та їх розмір.

Отже, збитки відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Таку ж правову позицію зазначив Верховний Суд України у справах цієї категорії, зокрема, у постанові від 14.10.2014 року у справі № 21-453а14.

Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 813/2952/16 за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. Я. Макарик М. А. Пліш Повне судове рішення складено 15.03.2018 року