
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/490/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Макарика В.Я.
суддів – Большакової О.О., Гуляка В.В.
за участю секретаря судового засідання – Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрриба ЛТД” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, м. Львів) у справі №813/4016/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрриба ЛТД” до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,-
В С Т А Н О В И В:
06 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрриба ЛТД” звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 08.08.2017р. №UA209000/2017/900015/1. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2017/10465 від 08.08.2017р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що згідно з вимогами ст.52 Митного кодексу України (далі – МК України), заявив митну вартість товарів під час декларування товарів (МД №UA209180/2017/1342396 від 08.08.2017) та подав органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а відповідач безпідставно дійшов до висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів за ціною договору, у зв'язку з неподанням ним документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, передбачених ч.ч.2, 3 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України). Позивач стверджує, що надані ним до митного оформлення документи на підтвердження вартості транспортних перевезень, здійснених відповідно до умов, укладених договорів, що мають вплив на визначення числового значення митної вартості та надання яких, передбачено ч.2 ст.53 МК України, не містять жодних розбіжностей щодо вартісних показників та чітких зобов'язань сторін, дають необхідну та достатню можливість у повній мірі. Також, на думку позивача, відповідачем за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, безпідставно застосовано 2б метод визначення митної вартості товарів замість заявленого позивачем основного методу - за ціною договору, внаслідок чого неправомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, позивач вважає, що надав митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої ціни.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.01.2017 між ТзОВ “Укрриба ЛТД” (покупець) та Sogda Limited, Inc США (продавець) укладено контракт №21-01-2017, згідно з якого продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар морожену рибу, де асортимент, якість, кількість, вага та ціна вказується в Інвойсі приготовленому для відвантаження, де цей Інвойс являється невід’ємною частиною контракту (а.с.62-67).
Відповідно до умов контракту, укладеного з фірмою Sogda Limited, Inc, ТзОВ “Укрриба ЛТД” здійснив ввезення в Україну рибу морожену – хек цілий, код 03036619.
З метою розмитнення товару у відповідності до ч.1, ч.2 ст. 53 МК України ТзОВ “Укрриба ЛТД” подало Львівській митниці ДФС митну декларацію МД №UA209180/2017/134396 від 08.08.2017.в режимі ІМ 40 ДЕ, де митна вартість товару вагою 27391кг “Риба морожена: хек цілий, вид: Merluccius Productus, з головою, з хвостом, непатраний, розм. ряд: 400-600гр, упаковка: 2462 карт. кор. по 10кг, без консервантів, без харчових добавок, без теплової кулінарної обробки, несолений, без вмісту спецій(прянощів) та ароматичних речовин, без первинної упаковки, дата виробництва (заморожування): червень 2017р, термін придатності 24 міс, при температурі -18грд.С.”, торгівельна марка -немає даних, виробник- CFN 3010556, країна виробництва – США”.
Для митного оформлення ТзОВ “Укрриба ЛТД” надано наступні документи:
- копія сертифікату якості від 05.06.2017;
- копія інвойсу №SOG6340 від 05.06.2017;
- копія коносаменту №ZIMULAX0120619 від 08.06.2017;
- копія автотранспортної накладної №5517 від 05.08.2017;
- копія міжнародного ветеринарного сертифікату від 10.07.2017;
- копія сертифікату про походження товару;
- копія ветеринарного свідоцтва №666487 від 08.08.2017;
- копія платіжного доручення №112 від 11.05.2017;
- копія платіжного доручення №125 від 26.05.2017;
- копія платіжного доручення №168 від 20.07.2017;
- копія контраку від 21.01.2017.
За результатами візуальної перевірки наданих разом із МД документів та співставлення даних, поданих декларантом для здійснення митного контролю та оформлення на етапі контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих у МД, встановлено, що у документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Під час митного контролю за вищезазначеною митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених, ч.6 ст.54 МК України прийняття рішень про коригування митної вартості.
Також під час здійснення Львівською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з вищезазначеними митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, зокрема, що умови оплати за товар у інвойсі та зовнішньоекономічному договорі відрізняються.
Львівською митницею ДФС, засобами електронного зв'язку було надіслано позивачу вимогу про надання протягом 10 календарних днів документів для підтвердження складових митної вартості:
1) прейскуранти, прайс-листи виробника товару;
2) якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
3) транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення вантажу; договір на транспортно-експедиційне обслуговування);
4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями,
5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Однак, додаткових документів надано не було.
Львівською митницею ДФС України винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2017/10465 від 08.08.2017 та рішення про коригування митної вартості №UA209000/2017/900015/1від 08.08.2017.
Не погоджуючись з рішенням ТзОВ “Укрриба ЛТД” звернулося з листом від 12.10.2017 за №86 до Львівської митниці ДФС про перегляд рішення про коригування митної вартості №UA209000/2017/900015/1 від 08.08.2017 та надало до митного органу додаткові документи згідно з додатком на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.
За результатами розгляду вказаних пояснень та додаткових документів, Львівська митниця ДФС відповідно до ст. 55 МК України прийняла рішення про визначення митної вартості №UA209000/2017/900015/1 від 08.08.2017 , якою залишила без змін.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
Крім цього, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Вище наведені твердження відображаються в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15, які підлягають обов'язковому врахуванню на підставі положень ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрриба ЛТД” залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі №813/4016/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у випадку відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складений 15 березня 2018 року.
Судове рішення № 72790219, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/4016/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: