Ухвала суду № 72790212, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/803/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Волинського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Волинського обласного військового комісаріату про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга, що надійшла до адміністративного суду, передана складу колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду – Глушко І.В., Большакова О.О., Макарик В.Я., визначеному в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв’язку з перебуванням судді Большакової О.О. у відпустці проведено автоматичну зміну складу колегії у порядку, встановленому ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, визначивши склад колегії: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

На електронну адресу Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу Міністерства оборони України вх.№К-3175/18 від 21 лютого 2018 року, переданий судді-доповідачу 14 березня 2018 року, в якому позивачем заявлено відвід колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у адміністративній справі № 803/1182/17.

Згідно з ч.8 ст.40 КАС України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву про відвід, колегія суддів виходить з наступного.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36, 37 КАС України.

Ст.2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об’єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Веттштайн проти Швейцарії” та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Білуха проти України”.

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Аналізуючи доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що заявник, подаючи клопотання про відвід колегії суддів, не навів обґрунтованості сумнівів у неупередженості та об’єктивності суддів, а обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість суддів у наслідках розгляду цієї справи і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів, не виявлено.

Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Глушко І.В., Макарик В.Я., Судова-Хомюк Н.М. брати участь у розгляді цієї справи чи свідчили про неупередженість.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у адміністративній справі №803/1182/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І.Мікула

Судді: А.Р.Курилець

ОСОБА_5