Постанова № 72790188, 13.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 рокум. Львів№ 876/12513/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Макарика В.Я., Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – ОСОБА_2,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Болехів Івано-Франківської області,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача, починаючи з 13.06.2016 року провести перерахунок та виплату йому пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2017 року позовну заяву в частині позовних вимог з 13.06.2016 року до 26.03.2017 року залишено без розгляду.

Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області 27 листопада 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в провадженні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, починаючи з 27.03.2017 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що основний розмір пенсії позивача визначено відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», тому доплата за понаднормовий стаж також повинна виплачуватись згідно з цим Законом, а саме за кожен наступний рік роботи понад встановлений стаж 35 років. Також відповідач зазначає, що ОСОБА_1 належить до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому не має права на державну пенсію, передбачену ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсія була признана йому у 2007 році відповідно до ст. 55 цього Закону із зменшенням пенсійного віку, але за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

01.06.2007 року йому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», але із застосуванням пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

13.12.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, а саме здійснення доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак листом від 21.02.2017 року № 32/Р-13 відповідач відмовив позивачу у такому перерахунку, мотивуючи відмову тим, що він має право збільшення пенсії лише за понад установлений мінімальний стаж, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», тобто понад 25 років,оскільки отримує пенсію, призначену саме на підставі цього закону.

Також розпорядженням Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 03.08.2017 року № 109727 було здійснено перерахунок пенсії позивача, однак, як вбачається з цього розпорядження, доплата за понаднормовий стаж встановлена за 7 років, тобто в розмірі, встановленому Законом України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність таких дій (рішення) відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

А ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом.

Тобто даною нормою особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені як загальними законами з питань пенсійного забезпечення, так і спеціальним законом, який визначає їх статус, зокрема, пільги щодо пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до ст. 71 даного Закону дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 56 цього Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки – 20 років, жінки – 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки – 10 років і більше, жінки – 7 років 6 місяців і більше – не вище 85 процентів заробітку.

При цьому, слід зауважити, що порядок перерахунку пенсій цим Законом не визначений, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України застосувати при розгляді даної справи аналогію закону.

Так, ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», згідно з яким за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини.

Водночас для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена, як зазначено вище, в ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цією нормою стаж роботи.

Колегія суддів враховує, що п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та, зокрема, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», їй призначається одна пенсія за її вибором.

Як зазначено вище, пенсія ОСОБА_1 була призначена із застосування пільги щодо зниження пенсійного віку, передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто позивач отримує пенсію, призначену відповідно до норм цього Закону.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова Калуського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області в нарахуванні та виплаті позивачу доплати за понаднормовий стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону, є протиправною, оскільки особам, яким призначена пенсія на підставі цього Закон, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії, зокрема, 20 років для чоловіків, шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Калуського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27 листопада 2017 року у справі № 339/313/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Калуського об'єднаного управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи – протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повне судове рішення складено 15.03.2018 року