Постанова № 72790135, 14.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/11827/17 Суддя (судді) першої інстанції: Пересунько Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року (повний текст виготовлено 06 листопада 2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, заступника начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Очеретного С.І. про визнання протиправною та скасування постанови, визнання незаконними дій,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати неправомірними дії посадової особи управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

визнати протиправною та скасувати постанову № 39, складену заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково:

скасовано постанову № 39, складену 12 вересня 2017 року заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Очеретнім Сергієм Івановичем у справі про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції не повно досліджено обставини справи, не надано їм належної правової оцінки. Зокрема, відповідач вказує, що судом першої інстанції не встановлено всіх обставин щодо порушень, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

16 лютого 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу яким підтримує правову позицію суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібер ЛТД».

На підставі договору № 81 від 23 травня 2017 року між Приватним підприємством «ІБК «Будгарант» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібер ЛТД» (Виконавець), останнє зобов'язалося виконати роботи з розроблення проектної документації на будівництво житлової забудови з паркінгом на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра в м. Черкаси та здійснення авторського нагляду за його будівництвом відповідно до узгодженого сторонами завдання на проектування та протоколу погодження договірної ціни на створення продукції 280 000 грн. (Додаток №1).

25 травня 2017 року директором Приватного підприємства «ІБК «Будгарант» підписано наказ №11в, яким затверджено проектну документація, розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібер ЛТД».

10 серпня 2017 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 2-2314 «Про розгляд електронної петиції від 12 липня 2017 року № Чс/150-сп проти забудови берегової смуги/набережної в м. Черкаси».

Рішенням Черкаської міської ради від 10 серпня 2017 року № 2-2315 скасовано накази директора Департаменту архітектури та містобудування від 25 травня 2017 року №№ 145, 146 та від 26 травня 2017 року №№ 149, 150, 151 «Про надання ПП «Інвестиційно-будівельна компанія «Будгарант» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки на розі вул. Козацької та вул. Героїв Дніпра».

На підставі звернення мешканців прилеглих будинків та наказу № 114 від 16 серпня 2017 року та направлення для проведення з 16 серпня 2017 року по 30 серпня 2017 року планового (позапланового) заходу з метою перевірки дотримання суб'єктом містобудування законодавства в сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Будівництво житлової забудови з паркінгом на розі вулиць Козацької та Героїв Дніпра в м.Черкаси», посадовими особами відповідача проведено позаплановий захід державного нагляду.

30 серпня 2017 року за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду відповідачем складено Акт № 116 та також припис № 33 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил», в якому зазначено про порушення позивачем п.2 ст. 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 7 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2.18 ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення", п.п.4.1, 4.3, 4.8 ДБН А.2.2-36-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 9 ДБН В.1.1-7:2006 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», п. 1 абз. 1 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», строк усунення порушень - до 02 жовтня 2017 року.

30 серпня 2017 року управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради складено протокол № 43 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

12 вересня 2017 року заступником начальника управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Очеретним С.І. винесено постанову № 39 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п.2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 7 ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2.18 ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», п.п.4.1, 4.3, 4.8 ДБН А.2.2-36-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 9 ДБН В.1.1-7:2006 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги».

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив з огляду на такі обставини: відповідачем порушено порядок проведення перевірки; до адміністративної відповідальності притягнено особу, яка не є суб'єктом такої відповідальності до ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; не доведено наявність порушень, що стали підставою для притягнення до відповідальності.

Колегія суддів апеляційного суду частково не погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження категорії складності об'єкта будівництва тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від дев'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до п. 3 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року № 122) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року за № 651/19389, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Згідно з п. 4 Порядку, до основних складових вихідних даних віднесено: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», архітектурно - будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Так, доводи суду першої інстанції щодо порушення відповідачем процедури проведення перевірки є помилковими, оскільки позивач є головним інженером проекту та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібер ЛТД», а не представником забудовника (а.с.148).

Суб'єктом адміністративної відповідальності за ст.. ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є, крім інших, головний інженер проекту.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 є головним інженером проекту будівництва житлової забудови з паркінгом на розі вул. Козацької та Героїв Дніпра в м. Черкаси.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративної відповідальності за ст.. ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані не включати до завдання на проектування вимоги, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.

Згідно з п. 4.1 ДБН А 2.2-3:2014, проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Як вбачається з матеріалів справи, завдання на проектування об'єктом будівництва визначений п'ятиповерховий будинок без влаштування горища над квартирами останнього поверху.

Проектом на будівництво не передбачено будівництво технічного поверху, передбачено будівництво суміщеного покриття, що не відповідає п.2.18 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», згідно якого на дахах житлових будинків слід передбачати огорожу згідно з 6.13 ДБН В.1.1-7 і ГОСТ 25772. Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14 «Покриття будинків і споруд».

Відповідно до п.п.9.1, 9.2 ДБН В.1.1-7.2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» визначено необхідність обладнання будинків і приміщень системами: автоматичного пожежегасіння, пожежної сигналізації, протидимового захисту, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, централізованого пожежного спостерігання, а також вимоги до проектування та улаштування таких систем визначаються ДБН В.2.5-56 та іншими НД. Під улаштуванням у будинках системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей слід враховувати також вимоги НАПБ А.01.003.

Вимоги ДБН В.1.1-7.2016 не виконані: відсутні системи автоматичного пожежегасіння, пожежної сигналізації, протидимового захисту, оповіщення про пожежу, проекти таких систем, у зв'язку з чим унеможливлюється швидка локалізація та успішна ліквідація надзвичайної ситуації з мінімальними наслідками, збільшується час виявлення, гасіння пожежі та оповіщення людей.

Відповідно до Генерального плану та класифікації територіальних зон міста Черкаси земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво вказаного об'єкту, визначена як зона блокованої житлової забудови Ж-2 (Ж-2п). Зона призначена для розташування зблокованих житлових будинків з виходом з кожної квартири на земельну ділянку з поверховістю до 3 поверхів, що визначено п.8 Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Козацькій та вул. Героїв Дніпра, а саме зона відноситься до території малоповерхової житлової забудови (84%), багаторівневі гаражі (16%).

Отже, використання земельної ділянки на будівництво 5-ти поверхових житлових будинків не відповідає Генеральному плану та класифікації територіальних зон міста Черкаси.

Проектна документація позивачем розроблена з порушеннями вимог діючого містобудівного законодавства, враховуючи те, що остаточне затвердження проекту здійснював позивач, який не мав права на затвердження проекту, який розроблений із порушеннями містобудівної документації, державних норм, стандартів і правил.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, які є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Проте, відповідно до абз. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так, 25 травня 2017 року проектну документацію, розроблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Лібер ЛТД» передано замовнику та затверджено директором Приватного підприємства «ІБК «Будгарант» про що видано наказ №11в.

На переконання колегії суддів, триваючими визначаються правопорушення, які, розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно, шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Натомість, суб'єктивна сторона правопорушення, що є предметом розгляду у даній справі, виявляється у факті передачі замовнику проектної документації.

Таким чином, таке правопорушення є разовим правопорушенням і не може розглядатися як триваюче.

Тобто, датою вчинення правопорушення є 25 травня 2017 року.

Натомість, постанова № 39, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складена 12 вересня 2017 року - через більш ніж три місяця після вчинення правопорушення.

Отже, відповідачем не дотримано строк притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є безумною підставою для скасування постанови № 39 від 12 вересня 2017 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, проте з інших підстав, ніж ті, що вказані у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.. 315 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє після 15 грудня 2017 року), за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити мотивувальну частину постанови суду першої інстанції зазначивши, що підставами для часткового задоволення позовних вимог є доводи, викладеній даній постанові Київського апеляційного адміністративного суду. У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року, зазначивши, що підставами для часткового задоволення позовних вимог є доводи, викладеній даній постанові Київського апеляційного адміністративного суду.

У решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 16.03.01.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.