Постанова № 72789911, 14.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року справа №805/5042/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., представника відповідача - Помалюк І.В., діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/5042/16-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.), складену в повному обсязі 02 лютого 2017 року в м. Слов'янськ Донецької області за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про:

- визнання протиправними дій податкового органу щодо винесення рішення у вигляді повідомлення від 08 листопада 2016 року № 5602/10/05-14-07-13, яким платнику податків відмовлено в зарахуванні коштів на інший рахунок та його скасування;

- зобов'язання податкову інспекцію здійснити зарахування коштів, які були перераховані на рахунок № 31415699700078 МФО 834016, отримувач УК у м. Сніжне, код отримувача 38024012 по сплаті єдиного податку на загальну суму 44 778,90 грн. на рахунок № 31415699700083 МФО 834016, отримувач УК у м. Сніжне, код отримувача 38024012 (а.с. 5-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/5042/16-а позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправними дії Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо винесення рішення у вигляді повідомлення від 08 листопада 2016 року №5602/10/05-14-07-13, яким платнику відмовлено в зарахуванні коштів на інший рахунок. Зобов'язано Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та передати до належного органу Державної казначейської служби України висновок на повернення грошових коштів у розмірі 44778,90 грн. шляхом перерахування на інший рахунок. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 42-44).

Не погодившись із судовим рішенням, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що виконання заяви ОСОБА_2 від 27 жовтня 2016 року щодо повернення помилково сплачених коштів неможливе, оскільки листом від 02.03.2016 року №02-01/20-185/1 Департамент фінансів Донецької облдержадміністрації надано пропозиції не направляти на погодження висновки по платежах, належних місцевим бюджетам територій на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Зазначає, що повернення помилково сплачених коштів можливо після вирішення на центральному рівні питання погодження висновків по платежам, належним місцевим податкам та по платежам, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень. (а.с. 69-71).

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила суд її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.13 березня 2018 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.14 березня 2018 року у судове засідання надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 22 травня 2013 року (а.с. 14).

28 травня 2013 року Сніжнянським відділенням Торезької ОДПІ видано свідоцтво платника єдиного податку згідно якого ставка єдиного податку 5%, 3 група (а.с. 15).

При цьому, єдиний податок сплачено позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок УК у м.Сніжному (банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, р/р31415699700078, МФО 834016), що підтверджується квитанціями №ps7 від 17 лютого 2016 року на суму 8 456,60 грн. (а.с. 16), №ps138 від 19 травня 2016 року на суму 12 320,30 грн. (а.с. 17), платіжними дорученнями №52 від 11серпня 2016 року на суму 11 525,95 грн. (а.с. 18), № 59 від 19 жовтня 2016 року на суму 12 476,05 грн. (а.с. 19)

На офіційному сайті "Територіальні органи ДФС у Донецькій області" зазначені наступні рахунки в органах Держказначейства України для зарахування платежів до місцевих бюджетів з єдиного податку з фізичних осіб з 09 лютого 2016 року: р/р 31415699700078 - отримувач Сніжнянське УК/м.Снiжне/18050400, р/р 31411699700083 - Сніжнянське УК/смт.Сєверне/18050400.

27 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою №1 про перерахування 44 778,90 грн. з р/р 31415699700078 на р/р 31411699700083, отримувач УК у м.Сніжному, код отримувача 38024012, МФО 834016 у зв'язку із зміною реквізитів (а.с. 10).

08 листопада 2016 року Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області надана відповідь №5602/10/05-14-07-13 з якої вбачається, що Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за поданням органу, що контролюють справляння надходжень до бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами. Вимоги статті 67-2 Бюджетного Кодексу можливо застосувати лише у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування, які розташовані на підконтрольній державній владі територіях, та/або які мають можливість виконувати свої повноваження, передбачені Конституцією та Законами України в повному обсязі (а.с. 11-12).

Фактично спірним питання даної справи є відмова відповідача у поданні органам Державної казначейської служби України висновку на перерахування суми з одного бюджетного рахунку на інший та повернення помилково сплачених сум.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку №1146 безпідставно не підготовлено та не направлено до органу Державної казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченої позивачем до Державного бюджету України суми податку на прибуток приватних підприємств. При цьому з метою належного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав податковий орган надати до належного органу Державної казначейської служби України висновок на повернення грошових коштів у розмірі 44 778,90 грн. в порядку передбаченому ст. 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 9.3. ст. 9 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно зі ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15 грудня 2015 року затверджено "Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань" (далі - Порядок №1146), який регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Згідно з п. 6 Порядку №1146 у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштiв, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету;

3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахункiв як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на не бюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Пунктом 7 Порядку №1146 встановлено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п. 8 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновкiв органи ДФС, мiсцеві фiнансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обов'язковою умовою перерахування з одного бюджетного рахунку на інший сплачених грошових коштів є наявність висновку податкового органу, який готується територіальним органом ДФС.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не підготовлено та не направлено до органів Державної казначейської служби України висновок про повернення (перерахування) сплаченої позивачем суми податку.

При цьому, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, в апеляційній скарзі, зазначила, що Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації надано пропозиції ГУ ДФС у Донецькій області про не направлення до Депаратаменту фінансів на погодження висновки по платежах, належних місцевим бюджетам, територій на яких орган державної влади тимчасово не здійснює своїх повноважень.

Відповідач наголошував, що необхідність погодження відповідного висновку зумовлена листом Департаментом фінансів Донецької облдержадміністрації від 02 березня 2016 року № 02-01/20-185/1.

Суд апеляційної інстанції не приймає вищевказані доводи апеляційної скарги, оскільки ст. 43 Податкового кодексу України та Порядком №1146 не передбачено направлення на погодження підготовленого територіальним податковим органом висновку про повернення надміру сплаченої суми податку до податкового органу вищого рівня.

Відтак, виходячи зі змісту вищенаведених положень, підготовлений відповідачем висновок мав бути направлений виключно до територіального органу державного казначейства для вчинення наступних дій щодо повернення позивачу надміру сплаченої суми податку шляхом перерахування на інший рахунок.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи відповідачем не надані належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність відмови в наданні ним висновку щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченої позивачем суми податку та відповідно, про дотримання ним порядку щодо отримання вказаного висновку.

З урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку №1146 безпідставно не підготовлено та направлено до органу Державної казначейської служби висновок про повернення надміру сплаченої позивачем до Державного бюджету України суми податку на прибуток приватних підприємств.

При цьому суд першої інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про зобов'язання контролюючого органу перерахувати з одного рахунку на інший надмірно сплачених платежів є неприпустимим оскільки така вимога порушує встановлену чинним законодавством процедуру стягнення таких коштів.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає доцільним вихід за межі позовних вимог (відповідно до положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для належного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно та зобов'язання податкового органу надати до належного органу Державної казначейської служби України висновок на повернення грошових коштів у розмірі 44778,90 грн. в порядку передбаченому ст. 43 Податкового кодексу України.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити зарахування коштів по сплаті єдиного податку на загальну суму 44778,90 грн. з одного бюджетного рахунку на інший суд в апеляційному порядку не оскаржувалась.

Доводи апелянта про те, що відповідносно позивача було прийнято рішення про анульовання реєстрації платника єдиного податку з підстав відсутності платежів, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки позивачем платежі проводились з помилковим зазначенням змінених реквізитів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/5042/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14 березня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

Г.М. Міронова