Рішення № 72789428, 16.01.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/69744/17-ц

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 січня 2018 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Кирилюк І.В.,

при секретарі: Петровій Ю.О.,

за участю:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3) в якому просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй власністю шляхом виселення ОСОБА_2 та зняття з реєстрації місця проживання, а саме, з квартири АДРЕСА_1; понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 640,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.04.2012 року вона, будучи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 Під час укладення договору продавцем ОСОБА_4 було проінформовано покупця про те, що у квартирі значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_2, проте, у ній він не проживав та не проживає.

Крім того, 06.04.2012 року між позивачем та ОСОБА_4 підписано договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов'язувалася до 28.04.2012 року вирішити питання щодо зняття з реєстрації відповідача. Разом з тим, продавець свої зобов'язання за договором не виконала щодо зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2

За таких обставин, позивач обмежена у здійсненні свого права власності на квартиру, сплачуючи комунальні платежі з урахуванням проживання відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації та справу призначено до судового розгляду на 28.12.2017 року.

28.12.2017 року учасники удового процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 130, 131 ЦПК України, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 16.01.2018 року.

В судове засідання 16.01.2018 року учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 130, 131 ЦПК України, повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі. У позовній заяві позивач просив розглядати справу за його відсутності в порядку заочного провадження.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 06.04.2012 року ОСОБА_1, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_4 (а.с. 4-9, 12).

Крім того, 06.04.2012 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_4 договір, згідно умов якого остання зобов'язалась до 28.04.2012 року виписатись (знятись з реєстрації) з набутої позивачем квартири АДРЕСА_1 та виписати (зняти з реєстрації) всіх інших осіб, прописаних (зареєстрованих) у вказаній квартирі, зокрема, ОСОБА_2

Як визначено у ст. 150 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР), громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно ст. 156 ЖК Української РСР, члени сім'ї власника квартири, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не є членом сім'ї позивача.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Як визначено у ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, суд зазначає, що усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.

У статті 396 ЦК України визначено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Так, письмова згода дійсного власника квартири АДРЕСА_1 на реєстрацію місця проживання відповідача у квартирі, або договір, що передбачає право користування відповідачем вказаною квартирою, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття особи з реєстрації місця проживання здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією від 24.11.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст.. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 640,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст..ст. 150, 156 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 317, 383, 391, 396 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81,141-142, 200, 263-265, 267, 273, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (39600, АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 (39600, АДРЕСА_3,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй власністю шляхом виселення та зняття ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання, а саме, з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 26.01.2018 року.

Суддя І.В. Кирилюк