Ухвала суду № 72788768, 06.03.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3417/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Ярмак І.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Мовчанюка О.С., захисників Скоробогач В.М., Статнікова Д.Д., підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Ліберди М.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рамках кримінального правопорушення внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2017 за № 12017100040016896 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 1865, ч. 1 ст. 397, ч. 2 ст. 398 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві Ліберда М.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Мовчанюком О.С. звернулися до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Саме клопотання умотивоване тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040016896 від 21.12.2017, за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, кожного окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 397, ч. 2 ст. 398 КК України, так як 21.12.2017 до УП надійшла заява від ОСОБА_9 щодо відкритого викрадення особистого майна, а саме мобільного телефону марки «Айфон 7+», червоного кольору, вартістю 24380 грн.

Відомості за вказаною заявою внесено до ЄРДР за № 12017100040016896 від 21.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та розпочато досудове розслідування.

Крім того, на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від відомості внесено до ЄРДР за №42018101040000003 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України та за №42018101040000004 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України.

В подальшому на підставі постанови прокурора кримінальні провадження №4201810140000003 та №42018101040000004 об'єднані з кримінальним провадженням № 12017100040016896

В ході досудового розслідування, на цей час, слідством, як указує заявник, встановлено, що 21.12.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебували за адресою: АДРЕСА_1 де побачили ОСОБА_9, який прибув за даною адресою на засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері реєстрації Міністерства юстиції України, яке було призначено на 14 годину 00 хвилин (скарга ОСОБА_10 від 12.12.2017, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 37570-0-33-17 (щодо приватного сільськогосподарського підприємства «Троянівське»).

В подальшому приблизно, о 13:54 год. 21.12.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 за попередньою змовою, групою осіб, застосовуючи насилля, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволоділи майном, а саме: телефоном марки «Айфон 7+», червоного кольору, вартістю 24380 гривень 00 копійок, що належить потерпілому ОСОБА_9

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 21.12.2017 о приблизно о 13 годині 54 хвилини ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8, перебували за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 прибули в якості зацікавленої сторони для участі у засіданні комісії Мінюсту щодо розгляду скарга ОСОБА_10 від 12.12.2017, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 37570-0-33-17 (щодо приватного сільськогосподарського підприємства «Троянівське»).

Приблизно в той самий час, а саме 21.12.2017 о приблизно о 13 годині 54 хвилини за вищевказаною адресою, адвокат ОСОБА_9 з метою представництва інтересів ОСОБА_10 та участі у засіданні комісії Мінюсту відносно розгляду скарги від 12.12.2017, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 37570-0-33-17 (щодо приватного сільськогосподарського підприємства «Троянівське»).

Разом з тим, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 будучи достеменно обізнаними з тим, що потерпілий ОСОБА_9 являється адвокатом та представляє інтереси ОСОБА_10, прибув для участі у розгляді скарги № 37570-0-33-17 (щодо приватного сільськогосподарського підприємства «Троянівське»), спільно, умисно здійснювали активні дії з метою перешкоджанню законній діяльності представника особи - адвоката ОСОБА_9

Безпосередні активні, незаконні дії ОСОБА_8 та ОСОБА_4 відносно потерпілого ОСОБА_9, виражалися у спричиненні ударів у різні частини тіла та обличчя (голови) потерпілого, спробі заволодіти кейсом в якому перебували документи, що становлять адвокатську таємницю, а також діях спрямованих на умисне утримання та недопущення представника особи - адвоката ОСОБА_9 до участі в засіданні комісії Мінюсту.

Також, у зазначений час у зазначеному місці, а саме 21.12.2017 о 13:54 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8, достеменно знаючи, про те що потерпілий ОСОБА_9 являється представником особи ОСОБА_10, та виконує професійні обов'язки, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме здійснює представництво інтересів фізичної, спільно почали наносити цілеспрямовані удари кулаками рук в область тіла та голови потерпілого ОСОБА_9 чим заподіяли останньому тілесні ушкодження, а саме синець - на повіках лівого ока з переходом на підочну ділянку; садна - в правій вицелицевій, підочній та щічній ділянках, які згідно Висновку експерта № 3319 від 26.12.2017 спричинені тупим предметом (предметами), могли утворитись 21.12.2017 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

За цими фактами, 20.02.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 397, ч. 2 ст. 398 КК України.

Обґрунтованість підозри, на думку заявника, випливає з наявних доказів здобутих в ході досудового розслідування, а саме даних відображених у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9; протоколах допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; протоколі пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9; протоколі пред'явлення особи ОСОБА_13 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9; протоколах перегляду відеозапису від 09.01.2018 та від 10.01.2018, та іншими матеріалами матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Зважаючи на те що, орган досудового розслідування та сторона публічного обвинувачення вважає що наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 маючи досить суттєві фінансові ресурси та будучи обізнаним з санкцією статей, що йому інкримінується,може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відтак, не буде належним чином виконувати покладені на них обов'язки передбачені п. 1, 2, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України; п. 3 ст. 177 КПК України - а саме відсутність прямої заборони суду підозрюваний ОСОБА_4 спілкуватися з потерпілим ОСОБА_9 призведе до незаконного впливу на потерпілого з боку підозрюваного, шляхом словесних погроз, а також повторного застосування насилля до потерпілого особисто або через третіх осіб; п. 3 ст. 177 КПК України - а саме підозрюваний ОСОБА_4 будучи ознайомленим з матеріалами кримінального провадження, буде володіти інформацією щодо персональних даних, в тому числі місця проживання свідка ОСОБА_10, свідка ОСОБА_11, свідка ОСОБА_12, у зв'язку із чим може відбуватися вплив шляхом погроз або шляхом підкупу свідків з метою їх подальшої неявки в судові засідання, або безпосередньої зміни показів під час судового розгляду; п. 4. ст. 177 КПК України - крім того, відсутність імперативного обов'язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 рішенням суду з'являтися до слідчого або прокурора за першою вимогою, призведе до можливості підозрюваним ОСОБА_4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме здійснювати діяння (дію або бездіяльність) спрямовані на порушення вимог ст.ст. 28, 290 КПК України, тобто діяння, що призведуть до затягування розумних строків досудового розслідування та безпідставної неявки до слідчого на стадії закінчення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження (ознайомлення) стороні захисту.

А тому, на думку автора звернення, виникають підстави для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого або прокурора за першою вимогою, висловлену шляхом надіслання смс повідомлення, або шляхом телефонного дзвінка; утриматись від спілкування із свідками по вказаному кримінальному провадженню, а саме свідком ОСОБА_10, свідком ОСОБА_11, свідком ОСОБА_12, потерпілим ОСОБА_9 (окрім як під час проведення слідчих та процесуальних дій); не виїздити за територію міста Києва без дозволу слідчого або прокурора; здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2; здати на зберігання слідчому паспорт для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

Також заявник просить урахувати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень серед яких злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, відноситься до тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі від 4 до 6 років позбавлення волі, а відсутність запобіжного заходу призведе до наявності вищевикладених ризиків.

Цей запобіжний захід є найменш суворий серед існуючих запобіжних заходів, крім того вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає йому виконувати обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, крім того під час винесення рішення щодо обрання запобіжного заходу необхідно врахувати суму цивільного позову - 225 071 гривня 70 копійок, що заявлено потерпілим.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус.

Сторона захисту просила відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, обставини регламентовані п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Разом з тим зазначивши, що ОСОБА_4 працює на посаді директора ПСП "Троянівське", де характеризується з позитивної сторони.

Це підприємство здійснює свою діяльність у сфері посіву, обробки, збору зернових, бобових культур і насіння олійних культур у різних областях України, а саме: Київській, Житомирській, Рівненській та м. Києві.

Має вищу освіту.

Являється ФОП.

Має стабільний дохід.

Є жителем ІНФОРМАЦІЯ_4.

На його утриманні перебувають батьки пенсіонери ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, донька ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є студенткою інституту журналістики Приватного ВНЗ «Київський міжнародний університет».

Має подяки він ЗОШ Житомирської області за активну участь в освітньому процесі, фінансову допомогу навчальному закладу.

Щодо обставин підозри, то захист зауважує, що вона не є обґрунтованою так, як вбачається з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються не є злочином.

У цій справі, на їх переконання, відсутні обов'язкові елементи складу злочинів за якими підозрюваному повідомлено власне про підозру у їх вчиненні.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження,дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України,заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є:… 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумови, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв'язкуз чим наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 397, ч. 2 ст. 398 КК України за обставин викладених вище.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 26.02.2018 повідомлено про підозру у вчинені цих злочинів та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено, такі відомості:ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Фастів Київської області, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, директор ПСП «Троянівське», є ФОП, на утриманні перебувають батьки пенсіонери ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, донька ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка є студенткою інституту журналістики Приватного ВНЗ «Київський міжнародний університет», має подяки він ЗОШ Житомирської області за активну участь в освітньому процесі, фінансову допомогу навчальному закладу позитвні характеристики, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий, повідомлень про підозру у рамках інших кримінальних проваджень не має.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров'я не має специфічних особливостей стану здоров»я, має типові соціальні зв'язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію, стабільний дохід.

А тому, слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясовуючи питання доведеності, наданими сторонами кримінального провадження доказами, обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення вважає за необхідне зазначити про таке.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), як-то відомості відображені у протоколі допиту потерпілого ОСОБА_9; протоколах допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; протоколі пред'явлення особи ОСОБА_4 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9; протоколі пред'явлення особи ОСОБА_13 для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_9; протоколах перегляду відеозапису від 09.01.2018 та від 10.01.2018, свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

При цьому, слідчий суддя, акцентує увагу сторін, що, на цьому етапі, провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадженню.

Такі обставини, у цьому провадженні, з огляду на відомості наведені у вище вказаних процесуальних джерелах доказів в своїй сукупності вказують, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною, адже останні підтверджують собою дані відображені у підозрі, обґрунтованість, якої власне і з'ясовує слідчий суддя, на цій стадії.

Дані указані захистом щодо питання не обґрунтованості підозри, за своєю суттю підлягають дослідженню та перевірці судом при розгляді справи по суті, у силу специфіки кримінального провадження.

Аналізуючи питання наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує заявник у клопотанніслідчий суддя виходить з наступного.

Дане кримінальне провадження є об'єднаним з трьох, а саме:

? за № 12017100040016896 від 21.12.2017 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, щодо відкритого викрадення чужого майна (грабежу) у відношенні ОСОБА_9;

? за № 42018101040000003 від 10.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 397 КК України, щодо учинення у будь-якій форм перешкоди до здійснення правомірної діяльності представника особи по надання правової допомоги, а саме адвокату ОСОБА_9;

? за № 42018101040000004 від 10.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 398 КК України, щодо умисного заподіяння представнику особи легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги, а саме адвокату ОСОБА_9

Згідно ж висновку експерта № 3319 від 26.12.2017 ушкодження спричинені ОСОБА_17 у ході грабежу тупим предметом (предметами), могли утворитись 21.12.2017 та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Тобто усі 3 зведені епізоди кримінальних проваджень за якими підозрювані підозрюється, буди здійснені у відношенні однієї ж і тієї особи - потерпілого ОСОБА_17, за попередньою змовою групою осіб, та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я, однак призвело до розладу здоров'я, яке за критерієм тривалості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

А тому, слідчий суддя враховує, що про можливість впливу на потерпілого може свідчити здійснення особою погрози, підкуп, умовляння, схилення їх до дачі неправдивих показань, спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів тощо, та проаналізувавши обставини цієї справи, з іншими доказами у їх сукупності, вважає даний ризик, на цей час, доведеним стороною обвинувачення та наявним в реальності на час вирішення питання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Наявність цього ризику слідчим суддею оцінено у світлі факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваного, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Щодо решти ризиків указаних у клопотанні, то слідчий суддя сприймає доводи якими вони обґрунтовується, як сумнівні, а наявність сумнівів не узгоджується з вищезазначеним стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).

На їх дійсну наявність, на думку слідчого судді, дані та відомості, які відомі об'єктивному спостерігачу не указують.

Такого висновку слідчий суддя надходить у світлі даних та матеріалів долучених до клопотання

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризику передбаченого п.2 ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії))вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У той час, як доводи сторони захисту з цього питання є такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п.1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, уважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; вік та стан здоров'я;міцність соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців;репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При тому, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом (ч. 3 ст. 176 КПК України), то ж говорити про можливість застосування іншого ще більш м'якого заходу, апріорі, не приходиться у світлі наявності у справі обставин визначених п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Як наслідок, дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними, так як було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу, а тому слідчий суддя не сприймає, як об'єктивні доводи сторони захисту про відсутність правових підстав для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням того, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ст. 179 КПК України).

А тому, аналізуючи питання доцільності покладення обов'язків з числа передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, враховує таке.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

Тобто, перелік обов'язків імперативно визначений даною статтею Кодексу та розширеному тлумаченню не підлягає.

А тому, слідчий суддя не сприймає, як дійсні обв'язки указані заявником у клопотанні, які до вказаного переліку не віднесені.

Також, зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов'язання прибувати за кожною вимогою уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, та зберігається за підозрюваним весь час протягом дії запобіжного заходу, у зв'язку з чим не потребує продовження, однак законодавством не передбачено обов'язку прибувати за першою вимогою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає покладення на підозрюваного обов'язків регламентованих п.п. 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України є за своєю суттю пропорційними, помірними, та такими, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, у зв'язку з чим не суперечить п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правоввій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Решта, як ст. 194 КПК України, так і є надмірною у світлі факторів, пов'язаних з характером особи підозрюваного, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню в частині застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання , як обґрунтоване з покладенням обов'язків з числа передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які на думку слідчого судді, які будуть помірними для особи, не становитимуть надмірний та особистий тягар, дадуть змогу уникнути встановленим ризикам, у межах строку досудового розслідування даного провадження.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із зобов'язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладенням строком до 24.04.2018 наступних обов'язків:

? утримуватися від спілкування з ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_11, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_13(окрім, як під час проведення слідчих та процесуальних дій);

? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В іншій частині у задоволені клопотання - відмовити.

Роз'яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національно поліції у м. Києві Ліберду М.В.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 14:45 год. 12.03.2018.

Слідчий суддя О.В. Бірса