Ухвала суду № 72787696, 28.02.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/681/18

Провадження № 4-с/727/18/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого - судді: - ОСОБА_1

при секретарі - Вакарюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулось до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2 Посилається на те, що 26.06.2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий документ по справі № 2-н-572/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості в сумі 3616 грн. 54 коп., судового збору в сумі 107 грн. 30 коп., який пред’являвся до державної виконавчої служби. Постанова про відкриття виконавчого провадження та інші документи, направлені на стягнення боргу з боржника, на адресу ДК «Газ України» не надходили. У зв’язку із невиконанням рішення суду, ДК «Газ України» звернулось до виконавчої служби із заявами від 30 червня 2016 року, 26 травня 2017 року, 19 грудня 2017 року щодо надання інформації про хід виконавчого провадження. 09 січня 2018 року на адресу ДК «Газ України» надійшла відповідь з виконавчої служби, в якій зазначено, що 20 жовтня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв’язку із повним фактичним виконанням рішення суду та до листа додана довідка з АСВП. Вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 20 жовтня 2014 року винесена з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець неповністю дослідив підстави для закінчення виконавчого провадження та не пересвідчився у стягувача щодо суми сплаченої заборгованості за судовим наказом. Згідно довідки з АСВП заборгованість боржником погашено згідно із заявою ПАТ «Чернівцігаз» від 15 вересня 2014 року № 05/672, але ПАТ «Чернівцігаз» не є стягувачем за даним виконавчим документом. Згідно даних бухгалтерського обліку ДК «Газ України», станом на теперішній час за боржником рахується дебіторська заборгованість за даним виконавчим документом на загальну суму 3723 грн. 64 коп. Також, постанова про закінчення виконавчого провадження від 20.10.2014 року на адресу стягувача не надходила, про прийняття постанови ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» стало відомо лише 09.01.2018 року. Просить визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 20.10.2014 року № 35612151 з примусового виконання судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м.Чернівці 26.06.2012 року у справі № 2-н-572/12, зобов’язати державного виконавця Шевченківського відділу ДВС Чернівецького МУЮ ОСОБА_2 поновити виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового наказу.

Представник заявника в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Державний виконавець в судове засідання не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового розгляду скарги, про причини неявки суд не повідомила.

Боржник в судове засідання не з’явилася.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 26.06.2012 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий документ по справі № 2-н-572/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості в сумі 3616 грн. 54 коп., судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. Вказаний судовий наказ стягувачем було пред’явлено до виконання.

У зв'язку з невиконанням рішення заявник звертався до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявами від 30 червня 2016 року, 26 травня 2017 року та 19 грудня 2017 року про надання інформації щодо виконання рішення.

Із повідомлення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 29 грудня 2017 року та витягу АСВП ВП-спецрозділ встановлено, що виконавче провадження №35612151 було завершено у зв’язку із стягненням боргу в сумі 3723 грн. 84 коп., погашено згідно заяви ПАТ «Чернівцігаз» від 15 вересня 2014 року № 05/672, хоча стягувач – ДК «Газ України» (а.с.10-12).

Разом з тим, як зазначає заявник, згідно з даними бухгалтерського обліку ДК «Газ України» станом на теперішній час за боржником рахується дебіторська заборгованість за виконавчим документом на загальну суму 3723 грн. 64 коп.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на Державну виконавчу службу.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вжити передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов’язаний виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Разом з тим, суд вважає, що державний виконавець, виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не в повній мірі дослідив підстави для закінчення виконавчого провадження та не пересвідчився у стягувача щодо суми сплаченої заборгованості за виконавчим документом, зазначив, що погашено заборгованість згідно заяви ПАТ «Чернівцігаз» від 15 вересня 2014 року № 05/672, хоча стягувачем є ДК «Газ України», а тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 20.10.2014 року №35612151 з примусового виконання судового наказу № 2-н-572/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» заборгованості в сумі 3616 грн. 54 коп., судового збору в сумі 107 грн. 30 коп. винесена безпідставно.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобовязані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред»явити його до виконання.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до переконливого висновку, що державний виконавець під час здійснення примусового виконання судового рішення не здійснив всіх необхідних та наданих йому Законом заходів та помилково прийшов до передчасного висновку про закінчення виконавчого провадження, а тому постанову про закінчення виконавчого провадження слід скасувати.

На підставі викладеного ст.ст.1, 3 18, 37, 48, 53 Закону України "Про виконавче провадження", та керуючись ст.ст. 449-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 20.10.2014 року №35612151.

Зобов’язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_2 поновити виконавче провадження №35612151.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ярема Л.В.