Ухвала суду № 72787691, 15.03.2018, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2966/14

Провадження № 6/740/12/18

УХВАЛА

15 березня 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Шадури І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого документу,

встановив:

В заяві від 24 листопада 2017 року, яка отримана судом 12 грудня 2017 року, ставиться питання про видачу дублікату виконавчого листа № 740/2966/14 за заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 вересня 2014 року за позовом ПАТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з посиланням на втрату виконавчого документа при поштовому відправленні.

Сторони в судове засідання не з"явились без повідомлення причин, клопотання про відкладення судового розгляду відсутні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючих висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред"явлення виконавчого документа до виконання.

Статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття; стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 вересня 2014 року, яке набрало законної сили, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 16104 грн. 13 коп заборгованості за кредитним договором та 243 грн. 60 коп судового збору, виконавчий лист виданий 17 грудня 2014 року.

Згідно копії повідомлення Ніжинського МРВ ДВС від 02 жовтня 2017 року вищезазначений виконавчий лист перебував на примусовому виконанні даного відділу з 10 червня 2016 року по 30 листопада 2016 року, 30 листопада 2016 року-повернутий стягувачу на підставі п.5 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" і повторно до примусового виконання не пред"являвся.

Виконання судового рішення є обов»язком відповідача ОСОБА_2 з часу набрання рішення законної сили.

Відповідно до ст.ст.55, 124 Конституції України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правосуддя здійснюється не лише в результаті розгляду і вирішення цивільної справи, а за умов реального захисту прав, свобод та інтересів учасників цивільного судочинства, що можливо при реалізації судових рішень і перш за все в порядку їх примусового виконання у процедурах виконавчого провадження, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”. Згідно ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст.6 даної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить ст.6 даної Конвенції і є порушенням права на суд.

Із врахуванням викладеного в судовому засіданні встановлені підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст.247, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» дублікат виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (справа 740/2966/14, провадження №2/740/971/14).

Копії ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.Олійник.