Рішення № 72785766, 15.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 березня 2018 року № 826/5079/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Агрокомбінат "Калита"

до

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Центральний територіальний департамент

про

визнання протиправною та скасування постанови №189-ЦД-1-Е від 22.02.2017року,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Агрокомбінат "Калита" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Центральний територіальний департамент про визнання протиправною та скасування постанови №189-ЦД-1-Е від 22.02.2017року.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що посилання відповідача у оскаржуваній постанові на те, що позивачем на власній веб-сторінці в мережі Інтернет http://www.akkalita.com.ua не розміщено інформацію, яка передбачена вимогами пунктів 10, 13, 15, 16 частини першої статті 77, ч. 3 ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем не доведена.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, надавши письмові заперечення проти позову.

У зв'язку з наведеним, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері.

Відповідно до статті 5 Закону, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, комплексні заходи щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням, порушенням у цій сфері, а отже і органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій на ринку цінних паперів.

Стаття 5 Закону визначає, якими органами здійснюється державне регулювання ринку цінних паперів, одним з яких є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення в установленому порядку.

Одним із основних завдань Комісії, згідно статті 7 Закону, є здійснення державного регулювання та контролю за випуском та обігом цінних паперів, захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення рушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно чинного законодавства.

Питання притягнення до відповідальності за порушення законодавства на ринку цінних паперів регулюється Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (стаття 8).

Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів, в тому числі питання щодо прийняття постанов у справі про правопорушення на ринку цінних паперів відносно юридичних осіб регулюються Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затвердженими рішенням НКЦПФР від 16.10.2012 року №1470 (що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.11.2012 року за №1855/22167 (далі - Правила №1470).

Відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 1 розділу 2 Правил №1470 справи про правопорушення щодо юридичних осіб у межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами: Головою Комісії; членами Комісії; уповноваженими Комісією посадовими особами.

Справи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень розглядаються уповноваженими особами: Головою Комісії; членами Комісії; уповноваженими Комісією посадовими особами.

Необхідно зазначити, що відповідно до підпунктів 1, 2 розділу XIV Правил №1470 - розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто.

Судом встановлено, що у відношенні позивача було складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №118-ЦД-1-Е від 07.02.2017 року у зв'язку з виявленням порушення вимог пункту 10 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: невиконання розпорядження №1931-ЦД-1-Е від 30.11.2016 року про усунення порушень законодавства про цінні папери (термін виконання до 16.01.2017 року).

Зазначене розпорядження виносилось у зв'язку з порушенням позивачем вимог: частини третьої статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» - на наявній веб-сторінці позивача (http:// www.akkalita.com.ua) не розміщена інформація визначена пунктами 10, 13, 15, 16 частини першої статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства», та інформація, визначена частиною третьою статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства».

Позивачу встановлено строку строк до 16.01.2017 року про усунення зазначеного порушення та у строк до 16.01.2017 року письмового повідомлення уповноваженої особи Комісії про виконання цього розпорядження з наданням підтверджуючих документів.

Розпорядження №1931-ЦД-1-Е від 30.11.2016 року направлено позивачу рекомендованим листом №0315054904410. Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту Українського підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» http://services.ukrposhta.ua, відправлення за номером 0315054904410 вручене за довіреністю 14.12.2016 року об'єктом поштового зв'язку.

У встановлений строк позивач зазначене розпорядження не виконав, письмового повідомлення уповноваженій особі відповідача не надіслав.

Крім того, судом встановлено, що позивач зазначене розпорядження не оскаржував, що не заперечувалось представником в судовому засіданні.

Так, порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначено Законом України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Закон України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство зобов'язане зберігати:

1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір;

2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;

4) документи, що підтверджують права товариства на майно;

5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;

6) протоколи загальних зборів;

7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;

9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;

10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора товариства;

11) річну фінансову звітність;

12) документи бухгалтерського обліку;

13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

14) проспект емісії, свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;

15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;

16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства;

17) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.

Відповідно до частини третьої статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» публічне акціонерне товариство зобов'язане мати власний веб-сайт, на якому в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, визначена пунктами 1 - 3, 5, 6, 10, 11, 13 (крім документів, що містять конфіденційну інформацію), 14-16 частини першої статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства», та інформація, визначена частиною третьою статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства».

Строки (терміни) та перелік оприлюднення публічними акціонерними товариствами інформації, що підлягає оприлюдненню відповідно до вимог законодавства, на власному веб-сайті (веб-сторінці) визначено «Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів», затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 року № 2826 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2013 р. за № 2180/24712 (далі - Положення №2826).

Відповідно до пункту 7 розділу IX Положення №2826 у разі відсутності у публічного акціонерного товариства будь-якого з документів, розміщення інформації про які передбачено на власному веб-сайті, товариство зобов'язане розмістити на власному веб-сайті інформацію щодо відсутності таких документів із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 8 статті 11 Закону №448/96-ВР за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів передбачена відповідальність юридичних осіб у вигляді штрафів у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржуваною постановою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі визначеному пунктом 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством у відповідності до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій.

З огляду на те, що позивачем допущено порушення вимог частини третьої статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» та розділу IX Положення №2826, оскільки не опубліковано на власному веб-сайті законодавчо визначену інформацію в разі її наявності, або інформацію про відсутність вказаних документів, постанова №189-ЦД-1-Е від 22.02.2017 року про накладення санкцій за порушення на ринку цінних паперів є правомірною.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази та пояснення, суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На думку суду, позивачем не доведено протиправності оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5– 11, 19, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України

Суддя І.В. Смолій