Рішення № 72785602, 23.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року м. Київ №826/12177/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представник третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (02125, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквіда-цію Публічного акціонерного товариства "КЛАСИКБАНК" ОСОБА_5 (01601, АДРЕСА_3) (далі - Уповноважена особа), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) (далі - Фонд), про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи, в якому просить:

1) поновити строк на включення позивача до реєстру вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИК-БАНК";

2) зобов'язати Уповноважену особу акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача на суму 71568,80 грн.;

3) зобов'язати Уповноважену особу внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК" шляхом включення акцептованих вимог позивача на суму 71568,80 грн. як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК" на затвердження Фонду.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно не включено вимоги позивача на суму 71568,80 грн. до другої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК", які ґрунтуються на рішенні суду про стягнення з ПАТ "КЛАСИКБАНК" середнього заробітку за час затримки виплати належних позивачу сум, що набрало законної сили, чим, на думку позивача, порушено принцип обов'язковості судових рішень, визначений у ст.ст. 14, 129 Конституції України, ст. 223 ЦПК України, та п. 2 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідач подав заперечення, в яких просить відмовити у позові з тих підстав, що всі зобов'язання банку по виплаті заробітної плати були виконані у межах фінансових можли-востей банку; кредиторські вимоги позивача були заявлені після закінчення строку - 15.09.2016, тому згідно з п. 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вважаються погашеними; середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою, а вимоги позивача виникли після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії, тому не могли бути включені до другої черги реєстру кредиторів. Крім цього, відповідач зазначив про те, що ПАТ "КЛАСИКБАНК" знаходиться на завершальній стадії ліквідації, ліквідаційний баланс затверджений Фондом, а все майно, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" було передано акціонерам ПАТ "КЛАСИКБАНК".

Третя особа подала відзив на позов, в якому просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на завершення строку прийняття кредиторських вимог.

Під час розгляду справи позивач підтримав позов, просив його задовольнити з наведе-них у позовній заяв підстав. У додаткових письмових поясненнях, наданих позивачем на пропозицію суду, він зазначив про те, що, оскільки процедура ліквідації не є завершеною, то суд може захистити порушене відповідачем право позивача на отримання коштів у запропонований позивачем у позові спосіб.

Представник відповідача не визнала позов, просила відмовити в його задоволенні з наведених у запереченнях підстав. У додаткових письмових поясненнях, наданих відпові-дачем на пропозицію суду, він зазначив, що позбавлений можливості внесення змін до реєстру кредиторів, оскільки всі черги було задоволено, про що Фондом прийнято рішення 06.11.2017 та здійснено офіційне опублікування на веб-сайтах ПАТ "КЛАСИКБАНК" і Фонду.

Представник третьої особи заперечила проти позову з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача і третьої особи, дослідив-ши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

14 червня 2016р. згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду №1004 було запрова- джено тимчасову адміністрацію в ПАТ "КЛАСИКБАНК" по 14.07.2016, яку було продовже-но по 14.08.2016, а також призначено ОСОБА_5 Уповноваженою особою на тимчасову адміністрацію.

12 серпня 2016р. згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду №1493 розпочато лік-відацію ПАТ "КЛАСИКБАНК", а також призначено ОСОБА_5 Уповноваженою особою на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 цього Закону.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 у справі №755/3946/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "КЛАСИКБАНК" про стягнення серед-нього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, залишеним без змін ухвалою Апеля-ційного суду м. Києва від 26.07.2017, задоволено частково позов ОСОБА_1 та стягнуто з ПАТ "КЛАСИКБАНК" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розра-хунку при звільненні в сумі 71568,80 грн.

08 серпня 2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 у справі №755/3946/17.

04 вересня 2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій, зазначивши про неотримання відповіді на свою попередню заяву від 08.08.2017, просив відповідача акцепту- вати (визнати) кредиторські вимоги позивача до ПАТ "КЛАСИКБАНК" на суму 71568,80 грн.; внести відповідні зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИК- БАНК" шляхом включення акцептованих вимог позивача на суму 71568,80 грн. як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу, та подати зміни, внесені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК" на затвердження Фонду.

Листом від 02.10.2017 №Л-314 відповідач повідомив позивачу про те, що кредиторські вимоги приймалися до 15.09.2016 (включно) та, пославшись на положення ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", повідомив, що будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними.

Обставини опублікування відомостей про ліквідацію ПАТ "КЛАСИКБАНК" і строку для прийняття вимог кредиторів, а також завершення цього строку 15.09.2016 (включно) ніким не заперечується. Делегування відповідачу повноважень, передбачених ст.ст. 48, 49 Закону №4452 (складення реєстру акцептованих вимог кредиторів і внесення змін до нього, здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів та ін.) підтверджується п. 4 рішення виконавчої дирекції Фонду від 12.08.2016 №1493, копія якого наявна у справі, і ніким не заперечується.

На час розгляду і вирішення адміністративної справи завершено задоволення вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК" та передано залишкове майно (активи) акціонерам ПАТ "КЛАСИКБАНК", про що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 06.11.2017 №4947 і від 14.12.2017 №5373 та укладено нотаріально посвідчений договір між ПАТ "КЛАСИКБАНК" і акціонерами про передачу (розподіл) залишкового майна (активів) у спільну часткову власність акціонерів від 27.12.2017, зареєстрований в реєстрі №5782, копії яких містяться у справі, а також закрито в Національному банку України накопичувальний рахунок у національній валюті №32073119601026, що підтверджується наявною у справі копією довідки Національного банку України від 18.01.2018 №55-0008/3552.

Кошти у сумі 71568,80 грн., присуджені до стягнення з ПАТ "КЛАСИКБАНК" на користь позивача рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 у справі №755/3946/17, не виплачені.

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкла- дів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення кредиторських вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідовується.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452).

Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 45 цього Закону Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України"; відомості повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів; протягом 30 днів з дня опублікування відомостей кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону №4452 Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно з приписами ст. 49 Закону №4452 Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (ч. 1).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3).

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судово- му порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної про- цедури (ч. 4).

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в лікві- даційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними (ч. 8).

Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, позивачем заявлено кредиторські вимоги 04.09.2017, тобто після закінчення встановленого строку для прийняття вимог кредиторів (15.09.2016), як вірно зазначив відповідач і третя особа і проти чого не заперечував позивач.

Разом з тим, на переконання суду, дана обставина не може розглядатися як легітимна підстава не виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 №755/3946/17, яке набрало законної сили, та не виплати позивачу відповідної суми коштів, яка присуджена до стягнення з відповідача даним судовим рішенням, виходячи з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Статтею 223 ЦПК України (у редакції, чинній на виникнення спірних правовідносин) у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Як було встановлено судом, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.04.2017 у справі №755/3946/17 стягнуто з ПАТ "КЛАСИКБАНК" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 71568,80 грн. Зі змісту даного рішення, копія якого наявна у справі, вбачається, що судом встановлено порушення ПАТ "КЛАСИКБАНК" прав позивача на оплату праці внаслідок несвоєчасного проведення розрахунку у зв'язку із звільненням позивача згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (ліквідація) відповідно до наказу від 18.08.2016 №2-к.

Дане рішення відповідно до ст. 223 ЦПК України набрало законної сили 26.07.2017, та підлягало виконанню саме відповідачем. При цьому слід зауважити, що обставина прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КЛАСИКБАНК" унеможливлювала здійснення примусового виконання цього рішення суду державною виконавчою службою з огляду на положення п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", яким передбачено закін- чення виконавчого провадження у такому випадку та надіслання виконавчого документу до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, на момент набрання рішенням суду законної сили і звернення позивача, ліквідаційна процедура завершена не була, ПАТ "КЛАСИКБАНК" не припинено, продовжувалося задоволення вимог кредиторів.

Закон №4452 не виключає можливості внесення до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимог протягом процедури ліквідації, які подані з пропуском встановленого у оголошенні строку, у випадку поважності причин такого пропуску, та передбачає можли- вість внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

На переконання суду, розгляд справи і прийняття судом рішення про стягнення коштів після завершення строку для пред'явлення вимог кредиторів є поважною причиною пропуску цього строку, оскільки є об'єктивною перешкодою, що унеможливлювала своєчасне звер- нення позивача з відповідною заявою, враховуючи, що заявлені вимоги мають бути докумен- тально підтверджені і таким підтвердженням, у даному випадку, є судове рішення.

Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження вжиття ним заходів, спрямо- ваних на виконання рішення суду, що набрало законної сили, формально пославшись у відповіді на заяву позивача на закінчення строку для прийняття кредиторських вимог. При цьому, як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, на момент набрання рішенням суду законної сили і звернення позивача, ліквідаційна процедура завер- шена не була, ПАТ "КЛАСИКБАНК" не виключено з ЄДРПОУ, продовжувалося задово- лення вимог кредиторів.

За таких обставин, суд, погоджуючись з позивачем, дійшов висновку про те, що відпо- відач, грубо порушив норми ст. 129-1 Конституції України, ст. 223 ЦПК України, якими встановлено обов'язковість виконання судових рішень, що призвело до порушення майнових прав позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №4452 кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку. Дана позиція підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 03.10.2012 у справі №6-109цс12.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсацiї працiвникам частини заробiтної плати у зв'язку з порушенням строкiв її виплати, мають компенсаторний характер. Як складовi належної працiвниковi заробiтної плати цi кошти спрямованi на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рiвня громадян та купiвельної спроможностi заробiтної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цiн на товари та послуги.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013 у справі №1-13/2013 під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Зважаючи на висновки Верховного Суду України та Конституційного Суду України та враховуючи, що заявлені позивачем вимоги стосуються питання оплати праці, правовідно- сини з приводу чого з позивачем виникли до прийняття рішення про ліквідацію ПАТ "КЛАСИКБАНК", суд погоджуючись із позивачем вважає, що його вимоги підлягали задоволенню у 2 чергу.

Заперечення відповідача щодо неможливості включення вимог позивача до другої черги, а також посилання відповідача на визначену у Законі №4452 мету застосування черговості є формальними і відхиляються судом, оскільки, у контексті фактичних обставин даної справи, дані обставини не мають вирішального і принципового значення для вирішенні справи.

Так, судом було встановлено, що погашення кредиторської заборгованості заверши- лося у листопаді 2017р. й після задоволення вимог кредиторів залишилося майно (активи) ПАТ "КЛАСИКБАНК", у тому числі основні засоби і кошти на накопичувальному рахунку, що вбачається з п. 2 договору від 27.12.2017 про передачу (розподіл) залишкового майна (активів) у спільну часткову власність акціонерів.

Це вказує на те, що відповідач мав реальні можливість та джерела для виконання судового рішення про стягнення коштів, однак не вчинив таких дій. При цьому черговість не мала значення, оскільки вимоги всіх кредиторів були задоволені, тобто черга була відсутня, як така.

Заперечення відповідача про те, що ПАТ "КЛАСИКБАНК" перебуває на завершальній стадії ліквідації суд відхиляє, оскільки, на час розгляду і вирішення справи, процедура ліквідації відповідно до ст. 53 Закону №4452 не завершена, названий банк не ліквідований, з огляду на відсутність відповідного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці, а відтак визначені Законом №4452 повноваження ліквідатора зберігаються у відповідача та крім цього, договором передбачено можливість внесення змін до нього.

Заперечення відповідача з посиланням на положення ст.ст. 36, 50, 52 Закону №4452 про те, що всі розрахунки із звільненими працівниками здійснювалися ним в межах фінан- сових можливостей та за рахунок коштів, які надходили від реалізації майна, суд відхиляє, оскільки не мають правового значення для вирішення даної адміністративної справи. Такі заперечення відповідача повторюють заперечення по суті справи №755/3946/17, які були предметом розгляду Дніпровським районним судом міста Києва і відхилені ним.

Інших аргументованих доводів і доказів, які б дали підстави суду дійти інших виснов- ків, відповідач і третя особа не навели, доводів позивача - не спростували.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невиконання рішення суду про стягнення на користь позивача коштів, у зв'язку з чим адміністративний позов у частині зобов'язання відповідача включити вимоги позивача в сумі 71568,80 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК" як такі, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КЛАСИКБАНК", на затвердження до Фонду, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Суд вважає задоволення даної вимоги, з огляду на встановлені судом обставини цієї справи, достатнім і ефективним способом захисту порушеного права позивача, що не потре- бує додаткового поновлення судом строку на включення позивача до реєстру вимог креди- торів ПАТ "КЛАСИКБАНК" та зобов'язання відповідача акцептувати (визнати) кредиторські вимоги позивача на суму 71568,80 грн., тому в цій частині слід відмовити у позові.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 250, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 (02125, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).

2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КЛАСИКБАНК" ОСОБА_5 включити вимоги ОСОБА_1 в сумі 71568,80 грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публіч-ного акціонерного товариства "КЛАСИКБАНК" як такі, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "КЛАСИКБАНК", на затвердження до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко

Рішення у повному обсязі складено і підписано: ___ року.