Ухвала суду № 72785186, 14.03.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

УХВАЛА

Номер провадження 1-кс/711/662/18

Справа № 711/532/18

14 березня 2018 року

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Дунаєв С.О., за участю:

Секретар - Нарадько Л.О., прокурори – Греков А.І., Дидич В.В., представники ДУ «ОСОБА_1 слідчий ізолятор» - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 про вжиття заходів реагування для усунення порушень прав ОСОБА_5,

ВСТАНОВИВ:

22.01.2018р. до слідчого судді надійшло клопотання захисника ОСОБА_4, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5, в якій той просить вжити заходів для усунення порушень прав ОСОБА_5 та з метою запобігання катуванню, нелюдському та такому, що принижує честь і гідність, поводженню з ним зобов'язати начальника ДУ «ОСОБА_1 слідчий ізолятор» забезпечити надання необхідної діагностики та лікування, які зазначені в консультативних висновках лікаря ОСОБА_6 від 11.01.2018р. та 17.01.2018р., зокрема, госпіталізацію в багатопрофільний стаціонар з метою надання необхідної медичної допомоги для уточнення діагнозу, підбору ефективної базової терапії та стаціонарного лікування в неврологічному відділенні, надання ліків і проведення відповідних досліджень та медичного огляду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 утримується в ОСОБА_1 Під час останнього судового засідання 18.01.2018р. в черговий раз скаржився на погане самопочуття, у зв’язку з чим був госпіталізований бригадою швидкої допомоги із зали суду. З метою забезпечення надання належної медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору захисник звернувся до слідчого судді з даним клопотанням, обґрунтовуючи його посиланням на положення ч.1 ст.206 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 24.01.2018р. клопотання захисника було повернуто з роз’ясненням, що заявлені захисником вимоги мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом Черкаської області, що прямо передбачено п.13-1 ч.1, ч.2 ст.537, п.1 ч.2, ч.9 ст.539 КПК України, або в порядку кримінального судочинства судом, який здійснює розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5, а відтак уповноважений на здійснення судового контролю за умовами застосування попереднього ув’язнення до обвинуваченого.

Натомість 02.03.2018р. Апеляційний суд Черкаської області скасував ухвалу слідчого судді і направив клопотання захисника до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В судове засідання захисник не з'явився, проте надав клопотання, в якому просив провести судове засідання без його участі.

В судовому засіданні представник ДУ «Черкаський СІ» - ОСОБА_2 – пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває в слідчому ізоляторі і утримується під вартою на підставі судового рішення про застосування попереднього ув’язнення. Відомостей про наявність будь-яких скарг з боку обвинуваченого на умови тримання під вартою та надання медичної допомоги на теперішній час немає.

Лікар медичної частини ДУ «Черкаський СІ» - ОСОБА_3 – в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_5 наприкінці січня 2018р. повідомив про бажання пройти медичне обстеження в медичній установі із стаціонарним режимом лікування, оскільки має погіршення стану здоров'я. Після надходження від нього відповідного повідомлення адміністрацією слідчого ізолятору було забезпечено надання медичного лікування, внаслідок чого ОСОБА_5 в період часу з 01 по 09 лютого 2018р. знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР, де проходив медичне обстеження і був виписаний у зв’язку з покращенням стану здоров'я. На теперішній час стан здоров'я ОСОБА_5 покращився і він отримує рекомендоване лікування, яке полягає у прийомі таблеток. Тож фактично на теперішній час всі вимоги захисника виконані в повному обсязі.

Прокурор заперечив проти задоволення вимог захисника та зауважив, що така скарга (клопотання) не підлягає розгляду слідчим суддею і не може бути задоволена. Пояснив, що підстав для задоволення скарги немає, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 судом неодноразово розглядались заяви обвинуваченого про необхідність забезпечення його медичним лікуванням. За наслідками вчинених прокурором заходів встановлено, що адміністрацією ДВ «Черкаський СІ» належним чином виконуються вимоги діючих нормативно-правових актів, які регулюють порядок забезпечення осіб, які утримуються під вартою, медичним лікуванням. Медична допомога надається обвинуваченому у належному обсязі, а доводи захисника про порушення прав та законних інтересів ОСОБА_5 з боку адміністрації ДУ «Черкаський СІ» є необґрунтованими. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши пояснення представника установи попереднього ув’язнення, лікаря медичної частини цієї установи, прокурорів, дослідивши матеріали клопотання та медичну документацію щодо ОСОБА_5, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Беручи до уваги висновки Апеляційного суду Черкаської області, викладені в ухвалі від 02.03.2018р., яке набрало законної сили, варто звернути увагу, що в контексті положень ст.ст.21, 206 КПК України законом передбачено право слідчого судді покласти на будь-який орган державної влади чи службову особу обов’язок забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою. Отже заявлене клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, а відтак доводи прокурора щодо неповно важності слідчого судді здійснювати такий розгляд є необґрунтованими.

На виконання загальних обов’язків судді щодо захисту прав людини слідчим суддею призначене судове засідання з розгляду зазначеної заяви (скарги).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 тримається під вартою на підставі відповідного судового рішення про продовження строку тримання його під вартою в якості запобіжного заходу на час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5.

Під час попереднього ув’язнення стан здоров'я ОСОБА_5 погіршився, внаслідок чого 11.01.2018р. він був оглянутий лікарем ОСОБА_6, яка здійснює медичну практику як фізична особа-підприємець і є лікарем-кардіологом та терапевтом. За наслідками огляду даний лікар склала консультативний висновок, яким рекомендовано лікування ОСОБА_5 в умовах багатопрофільного стаціонару з метою надання необхідної медичної допомоги, уточнення діагнозу та підбору ефективної базової терапії. 17.01.2018р. даним лікарем складений уточнений консультативний висновок, враховуючи додаткові дані лабораторних досліджень аналізів крові та сечі, яким підтверджено рекомендації, викладені у висновку від 11.01.2018р..

Зазначені висновки були направлені на адресу адміністрації СІЗО.

Адміністрацією СІЗО організовано надання ОСОБА_5 медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування в кардіологічному відділенні КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР в період часу з 01 по 09 лютого 2018р., під час якого було здійснено обстеження стану здоров'я ОСОБА_5 та проведено лікування, а 09.02.2018р. обвинувачений виписаний у зв’язку з покращенням. Під час перебування на лікуванні ОСОБА_5 проведено обстеження кардіологічного та урологічного напрямку.

Надаючи оцінку доводам захисника слідчий суддя виходить з того, що підставою звернення захисника до слідчого судді є необхідність зобов’язання адміністрації ОСОБА_1 забезпечити надання належної медичної допомоги ОСОБА_5. В той же час, враховуючи повноваження та компетенцію слідчого судді в кримінальному провадженні, з огляду на зміст положень ст.206 КПК України потреба у вжитті слідчим суддею заходів реагування обумовлюється наявністю факту порушення прав особи, яка тримається під варто, на охорону здоров'я з боку працівників установи попереднього ув’язнення.

З огляду на положення ч.1 ст.8 КВК України, ст.11 Закону України «Про попереднє ув’язнення», а також зміст Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 №460/5, будь-яких порушень права ОСОБА_5 на забезпечення медичного обслуговування та надання медичної допомоги, як складові елементи права на охорону здоров'я, слідчим суддею не встановлено, оскільки не встановлено фактів відмови у наданні ОСОБА_5 медичної допомоги чи медичного лікування. Натомість, факт надання ОСОБА_5 медичної допомоги в обсязі, наявному у розпорядженні медичної частини СІЗО, не заперечується самим захисником, оскільки ОСОБА_5 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «Черкаський СІ», про що зазнаечно у самому клопотанні захисника. До того ж ОСОБА_5 забезпечено право на допуск до його обстеження стороннього лікаря-фахівця, а на момент розгляду скарги обвинуваченому забезпечено медичне лікування в умовах багатопрофільного медичного закладу КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР.

Щодо доводів захисника про невиконання адміністрацією СІЗО рекомендацій лікаря ОСОБА_6, то реалізація таких заходів відноситься до дискреційних повноважень адміністрації установи попереднього ув’язнення і здійснюється в порядку, передбаченому законом, зокрема і відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012р. №239/5/104. Реалізація таких повноважень залежить від багатьох факторів і, зокрема, від стану бюджетного фінансування видатків СІЗО на забезпечення осіб, які тримаються під вартою, конкретними лікарськими засобами та заходами медичного обстеження. Надання оцінки відповідності вимогам правомірності способу реалізації адміністрацією установи попереднього ув’язнення своїх дискреційних повноважень щодо порядку (способу) забезпечення права ОСОБА_5 на медичну допомогу в даному випадку перебуває поза межами компетенції слідчого судді.

В той же час питання належності здійснення адміністрацією СІЗО своїх дискреційних повноважень може бути предметом судового розгляду задля реалізації права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, що передбачено ст.55 Конституції України, і такий судовий розгляд має відбуватись в порядку адміністративного судочинства місцевим судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа попереднього ув’язнення (п.13-1 ч.1, ч.2 ст.537, п.1 ч.2, ч.9 ст.539 КПК України), тобто Окружним адміністративним судом Черкаської області (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117).

Отже вимоги захисника про необхідність вжиття слідчим суддею відповідних заходів реагування є необґрунтованими, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.206 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про вжиття заходів реагування для усунення порушень прав ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_7