Вирок № 72782650, 14.03.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/563/18

Провадження № 1-кп/629/222/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

при секретарі Білик В.Ю.,

за участю прокурора Новікова Ю.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, кримінальне провадження №12018220380000038 від 05.01.2018 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, кв.5,6, не судимого,

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

встановив:

25.12.2017 року, близько 10-00 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна за попередньою змовою, знаходячись в приміщенні Лозівського навчально виховного комплексу №10 «Загальноосвітнього навчального закладу-дошкільного навчального закладу» за адресою: Харківська область, м.Лозова, вул.Свято-Миколаївська,15, переконавшись, що вони залишаються непоміченими, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу таємно викрали металевий гриф спортивного снаряду штанги, вартістю 26,50 гривень, металевий гриф спортивного снаряду штанги, вартістю 20,50 гривень, два металевих диски для спортивного снаряду штанги, вартістю 180 гривень, кожен. З місця скоєння злочину зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши ЛНВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ» майнову шкоду на загальну суму 407 гривень.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винними себе визнали повністю, пояснили, що дійсно вчинили інкримінований їм злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаялися.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що дійсно 25.12.2017 року він разом з ОСОБА_3 здійснювали ремонтні роботи в ЛНВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ», де в одному із кабінетів навчального закладу помітили два металевих грифи штанги та два металевих диски для штанги, які викрали та здали до пункту приймання металобрухту.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що дійсно 25.12.2017 року він разом з ОСОБА_2 проводили ремонтні роботи в ЛНВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ», де в одному із кабінетів навчального закладу, в який заходили на перекур, помітили два металевих грифи штанги та два металевих диски для штанги, які викрали та здали до пункту приймання металобрухту, за виручені гроші хотіли придбати цигарки.

Враховуючи зізнавальні показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених і дослідженням даних, які характеризують особу обвинувачених, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинувачених повністю доведена, їх дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчена за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідчать про спрямованість умислу на таємне викрадення чужого майна. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинувачених або їх виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, вони вчинили злочин, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст.89 КК України не судимий, не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, одружений, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується посередньо, невійськовозобов’язаний, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній (а.с.47-49,77,78,79,80,81,82).

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, не працює, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем постійного проживання характеризується посередньо, невійськовозобов’язаний, згідно висновку викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як середній (а.с.52-54,69,70,71,72,73).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом’якшує покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинувачених і їх відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства з застосуванням ст.75 КК України, з встановленням іспитового строку, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує в рівних частинах з обвинувачених на користь держави витрати на залучення експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №179 від 15.01.2018 року в сумі 286грн. (а.с.65).

Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – два металевих грифи та два металевих диски для штанги, які згідно розписки знаходиться на зберіганні у представника потерпілого – повернути ЛНВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ», ДВД-Р диск з відеозаписом зберігати в матеріалах справи (а.с.62,63).

Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2(два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_2 протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нових злочинів та виконає обов’язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання, якщо ОСОБА_3 протягом іспитового строку тривалістю 1(один) рік не вчинить нових злочинів та виконає обов’язки покладені на нього судом.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №179 від 15.01.2018 року в сумі 286 грн. в рівних частинах по 143 грн. з кожного, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код одержувача 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази – два металевих грифи та два металевих диски для штанги повернути ЛНВК №10 «ЗНЗ-ДНЗ», ДВД-Р диск з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко