Ухвала суду № 72782007, 16.03.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4119/18

н/п 1-кс/640/2263/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Недосєкіної В.О.,

прокурора - Пруднікова В.Г.,

слідчого - Гребенюка К.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220000000022 від 06.01.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має повну загально-середню освітою, не працює, одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що в січні 2018 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_2 діючи умисно, з метою конспірації своїх незаконних дій через невстановлену особу запропонував ОСОБА_5, який є жителем ІНФОРМАЦІЯ_4, та розуміє порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, а також порядок та термін їх перебування на території України, у порушення законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», вступити з ним у злочинну змову, з метою організації незаконного перетину особами державного кордону України, на що останній погодився. ОСОБА_5 згідно злочинного наміру ОСОБА_2 безпосередньо повинен незаконно переміщувати осіб через державний кордон України та допомагати досягненню мети ОСОБА_2, а саме організація незаконного перетину особами державного кордону України. ОСОБА_2 залучив ОСОБА_5, через невстановлену особу, до виконання вказаної функції у зв’язку з тим, що останній досконально знав особливості місцевості, де повинно відбуватися незаконне переправлення осіб через державний кордон України та орієнтувався у розміщенні місцевих пунктів пропуску через державний кордон України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 06.03.2018 ОСОБА_2, перебуваючи у м. Харкові, діючи умисно, домовився з ОСОБА_6, який дав добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, про організацію незаконного переправлення через державний кордон України до Російської Федерації громадян України ОСОБА_7 Рахман огли ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8 Муса огли ІНФОРМАЦІЯ_6, які також надали добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, за грошову винагороду в розмірі 1500 доларів США.

В подальшому ОСОБА_2 реалізуючи спільний злочинний намір направлений на організацію незаконного перетину державного кордону України, діючи з корисливих мотивів, з метою конспірації, 14.03.2018 приблизно о 20 годині, перебуваючи біля ТЦ Україна розташованому по пр. Тракторобудівників 59/56, зустрівся з ОСОБА_9, ОСОБА_7Р та ОСОБА_8 Надалі, ОСОБА_2 з метою виконання наміченого плану, посадив ОСОБА_7Р та ОСОБА_8 до автомобілю таксі ВАЗ-2112, який повинен був їх доправити до м. Вовчанськ, Харківської області, при цьому сам ОСОБА_2 залишився з ОСОБА_9 на вищезазначеному місці.

Після доставлення ОСОБА_7Р та ОСОБА_8 до м. Вовчанськ Харківської області невстановлена особа передала їх ОСОБА_5 Надалі, ОСОБА_5, діючи умисно, згідно відведеної йому функції, спрямованої на досягнення кінцевої мети наміченого плану - незаконного переправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України, знаючи особливості місцевості, орієнтуючись у розміщенні місцевих пунктів пропуску та розкладі чергувань змінних нарядів ДПСУ у зазначеному районі, направився разом з вказаними особами до лінії розмежування державного кордону України та Російської Федерації. Проте, свій та інших співвиконавців вказаного злочину злочинний намір до кінця не довів у зв’язку з тим, що 15.03.2018 о 02:30 год. на лінії Державного кордону України, в районі інформаційного показника № 836 в 800 метрах від лінії державного кордону України на напрямку н.п. Гатище (Україна) – н.п. ОСОБА_10 (Російська Федерація), він був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Обґрунтованість повідомленої 15.03.2018 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, є неможливим, оскільки жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків, та необґрунтованість повідомленої підозри, також заперечував кваліфікацію дій його підзахисного, просив обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, або в разі задоволення клопотання визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, не визнав повідомлену підозру, підтримав думку захисника.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні та під час затримання та перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220000000022 від 06.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 15.03.2018, 15.03.2018 о 01:15 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

15.03.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчинений щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 15.01.2018; показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, які містяться в протоколах їх допитів відповідно.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має повну загально-середню освіту, одружений, має на утриманні двох малолітніх синів – Ярослава, ІНФОРМАЦІЯ_7, Захара, ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає в цьому ж селі, АДРЕСА_2, де, згідно характеристики сільського голови, характеризується позитивно.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи викладене, існування доведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м’яких запобіжних заходів, є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.05.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52 860 гр. (1762 гр. х 30 = 52 860 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

При цьому, при визначенні розміру застави, майже в мінімальному розмірі, слідчий суддя враховує зазначені вище позитивні дані про особу підозрюваного та наявність в нього міцних соціальних зв’язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 13 травня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 52 860 гр. (п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/4119/18-к, н/п 1-кс/640/2263/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2, обов’язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту - Харківська область, Великобурлуцький район, с. Вільхуватка, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

5) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 16 березня 2018 року до 13 травня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2