Постанова № 72780971, 15.03.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1162/17 Провадження №-2-а/613/14/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., при секретарі Макушинській О.В. розглянувши у письмовому провадженні справу №613/1162/17, провадження № 2-а/613/14/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, після уточнення якого просить: визнати дії відповідача відносно зупинення виплати її пенсійного забезпечення (пенсії) – протиправними; зобов’язати відповідача здійснити негайне нарахування та виплату належних їй пенсійних виплат (пенсії) за період з дати зупинення нарахування; зобов’язати відповідача утриматися від вчинення певних дій, а саме від дій, які не обумовлені діючим законодавством України, тобто з підстав, на які посилається відповідач при зупиненні виплат їй пенсійного забезпечення (пенсії).

Свої вимоги мотивує, тим, що з 2000 року їй призначено пенсію за віком. У зв'язку з подіями на сході України у 2014 році позивач була змушена залишити місце свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкати деякий час у с. Петропавлівці Богодухівського району Харківської області. Зазначила, що вона в установленому законом порядку отримала в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення довідку внутрішньо переміщеної особи, з якою потім звернулась до Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з метою отримання належних їй пенсійних виплат. До лютого 2016 року ОСОБА_1 отримувала пенсію однак, потім виплати припинились. На даний час вона проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 та не має можливості особисто звернутись до відповідача. Позивач в усній формі, з телефонної розмови з представником Богодухівського об’єднаного управління ПФУ дізналася, що їй необхідно особисто звернутися до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду та надати довідку внутрішньо переміщеної особи, потім звернутися до відділення «Ощадбанк», тобто підтвердити її місце проживання, після чого буде поновлено виплати. Позивач вважає, що припинення виплати їй раніше призначеної пенсії є протиправним та таким, що порушує її конституційні права і встановлені законодавством гарантії, у зв’язку з чим ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явилася, прохала справу розглядати за її відсутності.

Представник Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в судове засідання не з’явився, надав до суду письмові заперечення, прохав справу розглядати за його відсутності та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Зазначив, що ОСОБА_1 з 05 квітня 2000 року призначена пенсія за віком, при повному пільговому стажі за списком № 2, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа з 01 липня 2014 року. Призначення та подовження виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року. Відповідно до вищезазначеної постанови (в редакції чинній на березень 2016 року) з 01 березня 2016 року пенсія ОСОБА_1 була призупинена, оскільки довідка внутрішньо переміщеної особи позивача № НОМЕР_1 від 11 лютого 2015 року не відповідала вимогам чинного законодавства, а саме відсутня на зворотному боці відмітка територіального підрозділу Державної міграційної служби про реєстрацію місця проживання. Питання призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам врегульовано постановою КМУ № 365 від 08 червня 2016 року «Про деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Також, розпорядженням Богодухівської районної держаної адміністрації Харківської області від 24 червня 2016 року № 196 створено комісію з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яка у своїй діяльності керується Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам затвердженим постановою КМУ № 365 від 08 червня 2016 року. Протягом 15 робочих днів з дня отримання заяви внутрішньо переміщеної особи структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації, про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, за результатами якої складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, комісія приймає рішення, про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати, з моменту припинення її виплати. Представник відповідача, зазначив, що для поновлення призупиненої пенсії, позивачу необхідно особисто звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи – Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. На підставі викладеного, просив в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є переміщеною особою з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується копією довідки про взяття на облік № НОМЕР_1 від 11 лютого 2015 року, виданою ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, згідно якої ОСОБА_1 постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та перемістилася з тимчасово окупованої території в Харківську область, Богодухівський район, с. Петропавлівка, вул. Дачна, 12.

З 05 квітня 2000 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 167999 виданого Калінінським управлінням соцзабезу Донецької області від 12 травня 2000 року .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01 липня 2014 року перебуває на обліку в Богодухівському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області і до 01 березня 2016 року отримувала пенсію.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи було вилучено з переліку документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, визначених Законом України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Пунктом 4 частини 2 розділу І Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнена частина 1 статті 4 Закону України від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яка наголошує, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Цей перелік є вичерпним.

Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13 січня 2016 року, проставлення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.

Відновлення соціальних виплат (в тому числі пенсій) за довідками, які були чинними станом на 13.01.2016 року, але у яких була відсутня відмітка ДМС, здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 за рішенням Комісії з дня припинення виплати. До надходження у регіони доопрацьованого програмного забезпечення необхідні реквізити до форми довідки вносяться посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення в ручному режимі. При цьому, запис до довідки затверджується посадовою особою та скріплюється печаткою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Таким чином фактично наведений порядок призначення та виплати пенсії за даними обліку, як внутрішньо переміщеним особам, почав діяти з 08.06.2016 року з моменту прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України, і саме з цього часу довідка, яка була видана позивачу набула статусу безстрокової.

Крім того, наявні матеріали справи не містять жодних доказів щодо факту скасування довідки позивача про облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Умовами продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому весь час дії такої довідки.

Слід зазначити, що припинення виплати пенсії позивачу відбулося 1 березня 2016 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 08 червня 2016 року № 365 та з підстав, не передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади, та п. 3 ч. 1 ст. 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України, яка є єдиним органом законодавчої влади.

Вища юридична сила закону також полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

З огляду на принцип законності – пріоритет закону над підзаконними актами, посилання відповідача як на підставу відмови у виплаті пенсії на Порядок, встановлений КМУ від 01 жовтня 2014 року №509 через відсутність відмітки територіального підрозділу Державної міграційної служби на зворотному боці довідки про взяття на облік, є таким, що не відповідає діючому законодавству.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», № 637 від 05.11.2014, встановлено, що продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.

Таким чином, довідка внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1 від 11 лютого 2015 року, видана позивачу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області - є дійсною. Доказів про її скасування відповідачем не надано.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Горлівка Донецької області.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії з 01 березня 2016 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права позивача шляхом зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії за віком починаючи з 1 березня 2016 року.

Відповідачем не надано доказів прийняття ним рішення щодо припинення позивачеві пенсії. Оскільки позивач не отримувала будь-якого рішення відповідача про припинення виплати пенсії, отже немає підстав вважати, що позивач дізналася про порушення своїх прав за межами 6-місячного строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача..

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Богодухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в частині визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати їй пенсії та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії починаючи з 01 березня 2016 року підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача утриматися від подальшого призупинення виплати пенсії, фактично заявлено передчасно, у суду не має ніяких даних щодо порушення її прав в подальшому та невиплати пенсії в майбутньому, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 58, 64 Конституції України, ст. ст. 5, 6, 9, 19, 77, 139, 205, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо зупинення ОСОБА_1 пенсійних виплат з 01 березня 2016 року.

Зобов'язати Богодухівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити нарахування та здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової карки платника податків НОМЕР_2, починаючи з 01 березня 2016 року.

В задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача утриматися від подальшого призупинення виплати пенсії - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Богодухівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, на користь держави судовий збір (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну чистини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 березня 2018 року.

СУДДЯ