Постанова № 72780736, 14.03.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/2424/18

Провадження №3/592/544/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Литовченко Олександр Володимирович, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Суми Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, розлученого, українця, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 Б кв.29, зареєстрованого за адресою м. Суми прос. Курський, 141, працюючого консультантом у нотаріальній конторі,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

03.03.2018 року о 23-48 годині в м. Суми по вул. І. Виговського,10/2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння: різкий запах з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки а також у СОНД відмовився в присутності двох свідків, висновок СОНД №941 від 04.03.2018 року, чим порушив п.2.5 ПДР України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скористався своїм правом не давати покази на підставі ст. 63 Конституції України.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні звертала увагу на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором поліції були допущені грубі порушення вимог КУпАП та наказів МВС України щодо порядку проведення огляду на стан сп’яніння.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п. 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Глави 20 КУпАП огляд на стан алкогольного сп’яніння визначено як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок), та спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція).

А оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, проводиться у відповідності до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та вимог норм КУпАП.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом -Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції 2 передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Працівниками поліції вимоги КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» дотримано.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Проте, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 дотримано не було.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 096700 від 03.03.2018, в якому ОСОБА_1 (а.с.1)

Крім протоколу протоколу про адміністрпативне правопорушення факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єктивно підтверджується іншими доказами у справі, а саме:

- Актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складений працівником поліції ОСОБА_3 за участі свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 2);

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду (а.с. 4, 5, 6, 7);

- Висновком, щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння під перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, КЗ СОР СОНД від 04.03.2018 року, закріпленого печаткою СОНД, складеного згідно Додатку 4 до Інструкції, в якому зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, від медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння категорично відмовився.(а.с.3)

В матеріалах справи наявний відеозапис, на якому чітко видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Maple C52 SMA 7151 д.н. НОМЕР_2, відмовився від проходження медичного огляду на місці на стан алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатору, відмовився від медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в СОНД в присутності свідків.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї норми Закону обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 Правил дорожнього руху України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст.33, 40-1, ч.1 ст. 130, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, рахунок – 31215256700001, код платежу – 22030106.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 20400 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Литовченко