Рішення № 72776051, 16.03.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/10221/17

Провадження №2/428/146/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про скасування заборони, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на відчуження квартири,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із позовною заявою до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про скасування заборони, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на відчуження квартири, мотивуючи вимоги тим, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира, що розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 55б/92, яку вона набула на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.1996р.. На даний час позивачу ОСОБА_2 стало відомо про наявність заборони відчуження на належне їй нерухоме майно, яка була накладена 08.12.2005р. Першою Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою на підставі договору довічного утримання ОСОБА_3 – колишнього власника вищезазначеної квартири. Однак, ОСОБА_3 померла 25.10.1995р., а отже не могла в якості набувача укласти договір довічного утримання. Позивач ОСОБА_2 вважає, що заборона відчуження належної їй квартири була накладена безпідставно і наразі порушує її право володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду і просить суд скасувати заборону, накладену на ім’я ОСОБА_3 за №20651423, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 08.12.2005р. Першою Сєвєродонецькою державної нотаріальною конторою на відчуження квартири, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 55б/92.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14.12.2017р. по справі було замінено неналежного відповідача - виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради Луганської області на належного – Сєвєродонецьку міську раду Луганської області.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради Луганської області ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив вирішити справу на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного територіального управління юстиції у Луганській області у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його за його відсутності.

У зв’язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії договору купівлі-продажу, посвідченого 12.06.1996р. державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, реєстр №3554, ОСОБА_2 купила квартиру, що розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 55б/92. Зазначене право власності зареєстровано у Сєвєродонецькому бюро технічної інвентаризації Луганської області за №407 від 14.06.1996р., що також підтверджено копією довідки Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» №151 від 02.06.2017р. та копією ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №95667669 від 29.08.2017р.. Відповідно до копії ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №88322072 від 29.05.2017р., сформованого Сєвєродонецькою міською радою Луганської області, на квартиру, що розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, 55б/92 зареєстровано 08.12.2005р. заборону на нерухоме майно на підставі договору довічного утримання б/н Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори, особа майно/права якої обтяжуються – ОСОБА_3. Відповідно до копії повідомлення Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області №2729/17.10-31 від 31.05.2017р., у Державному реєстрі актового стану громадян наявні відомості щодо актового запису про смерть ОСОБА_3, яка зареєстрована іншим відділом 25.10.1995р..

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 4 Наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2102/22414 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна" з 01.01.2013 року доступ державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек припинено і такі повноваження надано державним реєстраторам прав на нерухоме майно державної реєстраційної служби України.

З наведеного слідує, що на теперішній час чинним законодавством України не передбачено право державного нотаріуса вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 року за № 1141, якою затверджено «Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» зокрема пунктом 41 передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін’юст.

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 2.6. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від 12.12.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року №1429/20167 для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

З вищевикладеного вбачається, що у даному випадку, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зняття заборони на відчуження, передбачає судовий порядок скасування рішення нотаріуса (як державного реєстратора) про державну реєстрацію вказаного обтяження.

З 01.01.2013 року відповідно до ст. 6 ч.1, ст. 8, ст. 16 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор - нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.

За ч.9 ст.16 вказаного Закону державна реєстрація припинення обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Згідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона; при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

Статтею 74 Закону України «Про нотаріат» передбачено зняття заборони і у вказаній статті зазначено, що одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Отже, наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису від 08.12.2005 року про заборону відчуження майна, належного позивачу ОСОБА_2 при відсутності будь-яких документів про підстави накладення даної заборони, не відповідає вимогам вищевказаного чинного законодавства України. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_3 померла 25.10.1995р., яка обумовила накладення заборони відчуження на підставі договору довічного утримання від 08.12.2005р..

Згідно з п.п. 74,75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком. Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; інші акти відповідних органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

При цьому, згідно з п.78 Порядку державна реєстрація припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно у результаті зняття нотаріусом заборони проводиться нотаріусом, яким знято заборону.

Враховуючи те, що Перша Сєвєродонецька державна нотаріальна контора, як реєстратор, не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача ОСОБА_2 заборони на відчуження об'єкту нерухомого майна, позивач ОСОБА_2 позбавлена можливості з підстав, не передбачених законодавством, реалізувати свої майнові права, а тому суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а отже позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про скасування заборони, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на відчуження квартири, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд –

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про скасування заборони, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на відчуження квартири, задовольнити.

Припинити та скасувати обтяження майна ОСОБА_2 (12.06.1959р.н., і.н. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, паспорт серія ЕМ №219219, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області 09.06.1999р.), а саме - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 40кв.м., житловою площею 25,9кв.м., у вигляді заборони відчуження, накладеної Першою Сєвєродонецькою державною нотаріальною конторою Луганської області, підстава – договір довічного утримання б/н, особа майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_3, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 08.12.2005 року за реєстраційним номером обтяження 2676349 (додаткові відомості про обтяження: № реєстра: 17, внутр. № 4801063022Е055212С5А, та вилучити запис №20651423 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя