Ухвала суду № 72773820, 17.03.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2676/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2018 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., при секретарі судового засідання Гайданці Г.В., з участю прокурора Сегедій В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого військової прокуратури Ужгородського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3, погоджене прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні за № 42017070210000103, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий військової прокуратури Ужгородського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону капітаном юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017070210000103 від 30.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1, 03 липня 2017 року, о 14.52 год., перебуваючи на території відділу прикордонної служби «Вилок» Мукачівського прикордонного загону, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, смт. Вилок, вул. Купальна, 2, займаючи посаду молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії 3 групи молодших інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Вилок», у порушення вимог законодавства України, посадової інструкції молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії, достовірно знаючи про свої статутні права та обов’язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов’язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконно збагатитися, керуючись корисливим мотивом, діючи в інтересах ОСОБА_5, отримав від останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 15000 гривень, які ОСОБА_5 перерахував на банківську картку «Приватбанк» № 5168742704229024, що належить вітчиму ОСОБА_1 – ОСОБА_6, за невчинення ОСОБА_1, який виконував у період з 20.00 год. 01 липня 2017 року до 02.00 год. 02 липня 2017 року обов’язки по охороні державного кордону України в прикордонному наряді «Прикордонний патруль» в районі 106-109 прикордонних знаків, ділянки відповідальності ВПС «Вилок», дій, із використанням свого службового становища, направлених на затримання порушників, які приблизно о 22.00 год. 01 липня 2017 року переміщували через державний кордон України до Угорщини тютюнові вироби, в районі 106 прикордонного знаку ділянки відповідальності ВПС «Вилок» та яка (ділянка кордону) була ввірена під охорону ОСОБА_1, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди, за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням наданого їй службового становища.

30.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: показами свідка ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом огляду від 22.11.2017 року, протоколом огляду від 16.01.2018 року, протоколом огляду від 16.02.2018 року, протоколом впізнання з ОСОБА_5, вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

03.03.2018 року досудове розслідування кримінального провадження було зупинено, а підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

16.03.2018 року о 10.55 год. ОСОБА_1 було затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а досудове розслідування вказаного кримінального провадження відновлено.

Слідчий у клопотанні вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з відповіддю з Кременчуцького відділення поліції ГУНП в Полтавській області, інформацією, наявною у відділі управління інформаційного забезпечення ГУНП в Закарпатській області, по матеріалам кримінального провадження № 12015170090003346 від 19.09.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а в подальшому 27.04.2016 року оголошено в розшук. Станом на 16.03.2018 року ОСОБА_1 перебуває у розшуку. Вказана обставина підтверджує повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні іншого злочину.

Також слідчий зазначає, що після отримання повісток про виклик на 12, 26 та 28 лютого 2018 року для участі у проведенні слідчих діях в якості підозрюваного, ОСОБА_1 до органу досудового розслідування не з’явився, про поважні підстави неприбуття не повідомляв. Надалі, 16.03.2018 року останній був затриманий співробітниками ВБКОЗ УСБУ в Закарпатській області за місцем проживання.

Вказані дії ОСОБА_1, за твердженням слідчого, підтверджують, що він переховувався від органу досудового розслідування та застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, який вчинив, будучи працівником правоохоронних органів, тобто до його обов’язків входило саме запобігання, а не вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що за вказане кримінальне правопорушення передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, слідчий вказує, що є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1, усвідомлюючи невідворотність покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків кримінального провадження, схиливши їх до дачі неправдивих показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення з метою уникнення покарання.

Крім того, з огляду на те, що чинним Кримінальним кодексом України у корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом, на думку органу досудового розслідування існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання у виді реального позбавлення волі буде незаконно впливати на свідків кримінального провадження, схиливши їх до дачі неправдивих показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення з метою уникнення покарання.

Беручи до уваги те, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення покарання, орган досудового розслідування вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об’єктивно наявні, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

З посиланням на викладене слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 строком на шістдесят днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваному обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до злочину середньої тяжкості, а також, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, є ризики переховування підозрюваного ОСОБА_1, незаконного впливу на свідків, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Підозрюваний у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, визнав, розкаявся у вчиненому, повідомив, що не розумів наслідки неявки до органу досудового розслідування через юридичну необізнаність, а тому просив не застосовувати відносно нього запобіжний захід у виді триманні під вартою.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні зауважила, що у клопотанні слідчого не зазначено, що є підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тільки вказано формальні дані: тяжкість покарання, ухилення від слідства, однак не наведено виняткові обставини, які б виправдовували обмеження волі підозрюваного та застосування найсуворішого запобіжного заходу. Відтак, захисник просила обрати більш м‘який запобіжний захід.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017070210000103, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

У рамках даного кримінально провадження 30.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

26.02.2018 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено та підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді у справі №308/13152/17 від 27.02.2018 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою приводу та доставки в суд для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

16.03.2018 року, о 10.55 год., підозрюваного ОСОБА_1 затримано на підставі вищенаведеної ухвали слідчого судді, а досудове розслідування кримінального провадження відновлено постановою від 16.03.2018 року.

За ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років, – виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості та за який передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017070210000103 та долучених до клопотання.

Зокрема, за матеріалами кримінального провадження підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; протоколом огляду від 22.11.2017 року; протоколом огляду від 16.01.2018 року; протоколом огляду від 16.02.2018 року; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю ОСОБА_5; вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області, згідно з яким ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та іншими матеріалами кримінального провадження, долученими до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даній стадії досудового розслідування.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 386 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, який раніше не судимий, є молодим за віком, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, міцність його соціальних зв’язків, який постійного місця роботи не має.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 перебував у розшуку, 16.03.2018 року був затриманий у порядку, визначеному ст. ст. 208, 209 КПК України, на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а сам злочин, у вчиненні якого він підозрюється, відноситься до корупційних, за які законодавством виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м’якого покарання, ніж передбаченого законом.

З урахуванням вивчених матеріалів клопотання, обґрунтувань сторони кримінального провадження з боку обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, а також того, що підозрюваний у вчиненні злочину за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_1 у іншому кримінальному провадженні перебуває у розшуку.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення у межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017070210000103.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя виходить з вимог ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених цим Кодексом, становить п’ятнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, регламентованого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», відповідно складає 26430 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з 10 год. 55 хв. 16 березня 2018 року.

Строк дії ухвали закінчується 31 березня 2018 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов’язків, передбачених КПК України, 15 (п’ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 26430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень на рахунок: 37313002018501; отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області; банк: ГУ ДКС України в Закарпатській області; код банку отримувача (МФО): 820172; код платежу: 26213408.

Роз’яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов’язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов’язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов’язки скасовуються.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_10