Рішення № 72773407, 05.03.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2018 р. Справа № 818/1958/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника 3-ї особи Сумської міської ради - ОСОБА_3,

3-ї особи - ОСОБА_4, ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумського району ГУ Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, третя особа на стороні позивача -Сумська міська рада, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 позивач звернувся до суду з позовом, який він та його представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Сумської міської ради від 27.04.2016 позивачу , як учаснику АТО, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,09га, яка розташована в м. Суми біля вул. Над’ярної (вул. Берегова), у зв»язку з чим він замовив розробку проекту землеустрою, який було погоджено. 07.11.2017 проект землеустрою подано до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумського району ГУ Держгеокадастру у Сумській області з метою здійснення реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, як комунальної власності, та присвоєння їй кадастрового номеру для подальшої передачі її у власність позивачу. Рішенням від 15.11.2017 відповідач відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для відмови зазначено невідповідність поданих документів вимогам Закону України «Про державний земельний кадастр» і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: на кадастровому плані проекту землеустрою в описі меж від В до Г вказано землі Сумської міської ради, однак повідомлено, що даний проект землеустрою розроблено на частину належного громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_4 домоволодіння, погоджувати межу вони відмовляються, також вказано, що кадастровий план не відповідає ст. 34 ЗУ «Про державний земельний кадастр».

Зазначене рішення позивач вважає необґрунтованим, стверджуючи, що документи відповідають вимогам закону, при цьому відповідачем наданий висновок про погодження проекту землеустрою. Листи гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_4 не можуть бути підставою для відмови в реєстрації земельної ділянки, оскільки факт знаходження в межах земельної ділянки іншої ділянки або її частини має бути підтверджений відповідними правовстановлюючими документами. Земельна ділянка, яку відповідач відмовляється зареєструвати, віднесена до земель територіальної громади м. Суми. Просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за №РВ-5900383982017 від 15.11.2017, зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 07.11.2017 (реєстраційний №ЗВ-5097176962017).

Відповідач в судове засідання не з»явився, подав відзив, в якому проти позову заперечив, пояснивши, що в задоволенні заяви позивача було відмовлено з причин відсутності підписів суміжних землевласників (землекористувачів) – ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що є обов’язковим відповідно до Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.20010 «Про затвердження інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянко в натурі(на місцевості) та закріплення межовими знаками». Належна ОСОБА_6 та ОСОБА_4 земельна ділянка не приватизована та не має кадастрового номеру, але перебуває у користуванні зазначених осіб. За наслідками розгляду планово-графічних матеріалів, ситуаційних планів розташування земельних ділянок за адресами м. Суми, вул.Берегова, 12 та м. Суми, біля вул. Над’ярної (вул. Берегова) кадастровим реєстратором встановлено, що ці ділянки знаходяться в одному місці, а саме: ділянка біля вул. Над’ярної (вул. Берегова) є частиною земельної ділянки по вул. Берегова в м. Сумах. Також було відмовлено з причин невідповідності кадастрового плану вимогам ст. 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до якого на кадастровому плані відображаються кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності). Кадастровий номер суміжної земельної ділянки - №13 не було вказано в описі меж. Підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні, у зв’язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що факт наявності права на земельну ділянку може підтверджуватись відповідно до статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» лише витягом з Державного земельного кадастру та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таких відомостей не надано. Положення статті 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» застосовуються до кадастрового плану земельної ділянки, як відомостей про земельну ділянку з поземельної книги та не відноситься до кадастрового плану земельної ділянки, який входить до складу проекту землеустрою.

Відповідачем не було досліджено, що ОСОБА_6 набув право власності на частину житлового будинку у 2007 році, на час набуття права власності не було передбачено автоматичного переходу права користування земельною ділянкою рівною площею, яка була у користуванні попереднього власника. Положення нормативно-правових актів, зокрема, ст. 12 ЗК України спростовують висновок відповідача проте, що до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 автоматично перейшло право користування земельною ділянкою площею 1821 кв.м. та вони мають пріоритетне право на приватизацію земельної ділянки.

ОСОБА_6 оскаржував рішення Сумської міської ради в частині надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою Ухвалою від 31.10.2017 у справі №591/1507/17 позов було залишено без розгляду.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з»явився, подав пояснення на позов, в якому вказує, що земельна ділянка, кадастровий номер якій просив присвоїти позивач, є частиною належного йому та ОСОБА_4 домоволодіння за адресою м. Суми, вул. Берегова, 12 та є не приватизованою. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі №591492616-ц визначено порядок користування земельною ділянкою між ним та ОСОБА_4 Рішення про вилучення цієї земельної ділянки не приймалося. Документи, подані ОСОБА_1 не відповідають вимогам Закону України «Про державний земельний кадастр». Документація з землеустрою виготовлена з порушенням зазначеного закону та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, оскільки в акті прийомки-передачі межових знаків не вказано його, як суміжного землекористувача. В акті прийомки-передачі межових знаків вказано, що межі земельної ділянки збігаються зі штучними лінійними спорудами, в зв»язку з чим межі не закріплювались. Зазначає, що ці відомості є недостовірними. В межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, наявна інша ділянка, користувачем якої є третя особа. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи Сумської міської ради пояснив, що земельна ділянка під домоволодінням по вул. Береговій,12 в м. Сумах не формувалась, тому відсутні підстави стверджувати про наявність прав у ОСОБА_6 на користування нею. Існування земельного спору не є підставою стверджувати про невідповідність документів вимогам законодавства та не може бути підставою для відмови в державній реєстрації земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Сумською міською радою не затверджувався, тому вимоги кадастрового реєстратора щодо необхідності підпису ОСОБА_6 на акті прийомки-передачі земельної межових знаків є незаконними.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначила, що у вирішенні питання про правомірність оскаржуваного рішення покладається на розсуд суду.

Під час розгляду справи судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, за ініціативою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 27.04.2017 №647-МР надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,09га біля вул. Над’ярної (вул. Берегова) в м. Сумах (а.с. 11). ТОВ «Опус Ресурс» було розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 даної земельної ділянки (а.с. 78-93). Цей проект землеустрою був переданий відповідачу для здійснення реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера для подальшої передачі її у власність позивачу.

Рішенням №РВ-5900383982017 від 15.11.2017 Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумського району ГУ Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5, відмовила у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру (а.с. 7). Підставою відмови вказано невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» і Порядком ведення Державного земельного кадастру. Зазначено, що складовою частиною проекту землеустрою є акт приймання-передачі межових знаків. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки здійснюється, в присутності власників (користувачів) земельних ділянок. На кадастровому плані проекту землеустрою в описі меж від В до Г зазначено землі Сумської міської ради, але листами від 23.05.2016 та від 06.09.2016 від громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повідомлено що даний проект землеустрою розроблено на частину належної їм частини домоволодіння, погоджувати межу вони відмовляються. Зазначено також, що кадастровий план не відповідає ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Суд погоджується з рішенням відповідача з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подається, зокрема, оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки.

Відповідно до абз. 13 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки).

Відповідно до п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №37 від 18.05.2010 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення

вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі

межових знаків на зберігання.

Судом встановлено, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача стала відсутність у акті прийомки-передачі межових знаків підпису суміжних землевласників. Як вбачається з копії схеми генерального плану, наявної в інвентаризаційній справі на житловий будинок по вул. Берегова, 12 в м. Сумах (а.с. 51) та ситуаційного плану земельної ділянки в м. Суми біля вул. Над’ярної (вул. Берегова) (а.с.87) дані земельні ділянки розташовані в одному місці. В абрисі земельної ділянки землевласника в описі меж зазначено, що від В до Г земельна ділянка межує з землями Сумської міської ради. В акті прийомки-передачі межових знаків вказано лише суміжного землевласника (землекористувача) земельної ділянки №13 по вул. Берегова - ОСОБА_8, суміжні землевласники (землекористувачі) земельної ділянки по вул. Берегова, 12 - ОСОБА_6 а ОСОБА_4 а акті не вказані. Всупереч вимог п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі було здійснене за відсутності усіх суміжних землевласників (землекористувачів).

Доводи позивача та Сумської міської ради про відсутність права третіх осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на користування земельною ділянкою площею 1821 кв.м. у складі домоволодіння по вул. Береговій, 12 в м. Сумах суд не приймає до уваги. Вказані доводи свідчать про наявність спору про право користування земельною ділянкою, який не є предметом розгляду у даній справі та повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо правомірності прийнятого кадастровим реєстратором рішення про відмову в реєстрації земельної ділянки. Доводи відносно відсутності прав у суміжних землекористувачів на користування земельною ділянкою не підлягають доказуванню у даній адміністративній справі.

Заперечуючи наявність підстав для користування ОСОБА_6 та ОСОБА_4 земельною ділянкою, реєстрацію у Державному земельному кадастрі якої позивач просив здійснити, ОСОБА_1 не заперечує що дві земельні ділянки - по вул. Береговій, 12 і ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої надано позивачу, розташовані в одному місці та межують.

Крім того, відповідно до ч. 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Наданими копіями інвентаризаційної справи на домоволодіння №12 по вул. Берегова та рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.04.2017 у справі №591/4926/16-ц підтверджується, що право власності на вказане домоволодіння виникло в період до 2004 року (а.с. 49,50, 55-58). Докази вилучення даної земельної ділянки в порядку, встановленому Земельним кодексом, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до абз. 17 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: кадастровий план земельної ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про державний земельний кадастр» на кадастровому плані земельної ділянки відображаються: кадастрові номери суміжних земельних ділянок (за наявності).

За твердженням відповідача земельна ділянка по вул. Берегова,13 сформована та їй присвоєні кадастрові номери 5910136300:01:015:0025 та 5910136300:04:015:0026. Вказана обставина підтверджується інформацією з публічної кадастрової карти України, яка міститься на офіційному веб-сайті Держгеокадастру. Всупереч вимог зазначеної вище норми на кадастровому плані, який є невід’ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, інформації про кадастровий номер суміжної земельної ділянки по вул. Берегова, 13 м. Суми не зазначено (а.с. 88). Доводи позивача про те, що такі відомості не повинні зазначатись в кадастровому плані не відповідають наведеним вище нормам закону.

Відповідно до ч. 6 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надані позивачем документи, що містяться в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Суми біля вул. Над’ярної (вул. Берегова) (акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання та кадастровий план земельної ділянки) виготовлені з порушенням вимог законодавства. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, діяв у відповідності до вимог ч. 6 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та за наявності законодавчо визначених підстав для цього. За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м.Сумах та Сумського району ГУ Держгеокадастру у Сумській області ОСОБА_5 третя особа на стороні позивача - Сумська міська рада, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії – відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 15 березня 2018 року.