Рішення № 72773259, 06.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2311/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лайко О.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування постанови.

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області в особі начальника ОСОБА_4Л про скасування постанови від 07.12.2017 № 16-01-258/1007-467 "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується із висновками відповідача про встановлення факту перебування у трудових відносинах з ним двох, як на думку Управління Держпраці в Полтавській області, працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, без належного оформлення трудових відносин. Такі висновки базуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимими доказами й не відповідають фактично існуючим обставинам. Відтак, вважав оскаржувану постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу протиправною, ухваленою з порушенням вимог чинного законодавства та без з'ясування всіх необхідних обставин по справі, тому стверджував про необхідність її скасування.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначав про те, що перевірка позивача з питань додержання вимог законодавства про працю була проведена у відповідності з діючим Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295. Відповідачем було здійснено підготовку до проведення інспекційного відвідування, в ході якої 22.11.2017 було здійснено вихід інспекторів праці за фактичним місцем здійснення підприємницької діяльності позивача за адресами м. Полтава, бульвар Щепотьєва, 9 та м. Полтава, вул. Енгельса, 25. У результаті цього в приміщенні за адресою м. Полтава, бульвар Щепотьєва, 9 (кафетерій "ПивноЦех") було виявлено дві особи жіночої статі, одна з яких перебувала за прилавком барної стійки, а інша здійснювала прибирання приміщення. Державним інспектором були отримані письмові пояснення від 23.11.2017 від ОСОБА_5 (яка знаходилась за прилавком), в яких вона зазначила: "за адресою Щепотьєва, 9, кафе "ПивноЦех", що належить ОСОБА_1 тимчасово підміняю 3 рази за період з жовтня місяця по 1 годині … Протягом години прибирала кафе. Обслуговувала знайомого товариша". Інша особа, яка здійснювала прибирання, від представлення та надання пояснень відмовилась і відразу покинула приміщення. Відповідач зазначає, що пояснення гр. ОСОБА_5 дають підстави вважати, що вона перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 з жовтня 2017 року без належного оформлення.

Крім того, зазначені вище обставини підтверджуються актом "Про результати фактичної перевірки ФОП платника податків ОСОБА_1, (податковий номер НОМЕР_1), з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за адресою: м. Полтава бульвар Щепотьева, 9 кафетерій "ПивноЦех" Головного управління ДФС в Полтавській області від 27.11.2017 № 1565/16-31-13-12-14/НОМЕР_1. Цим актом, як відповідач зазначає, також підтверджено, що за результатами фактичної перевірки встановлено факт неоформлення трудового договору ФО-П ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_5В.".

Також відповідач повідомив у відзиві про те, що у приміщенні кафетерію "Справжнє пиво" у м. Полтава вул. Енгельса, 25, де здійснює свою діяльність позивач, 22.11.2017 під час виходу за фактичним місцезнаходження об’єкта нагляду – підготовки до інспекційного відвідування, було виявлено одну особу чоловічої статі, який знаходився за прилавком та здійснював продаж товарів.

В подальшому у своєму відзиві відповідач стверджував, що у акті "Про результати фактичної перевірки ФОП платника податків ОСОБА_1, (податковий номер НОМЕР_1), з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету за адресою: м. Полтава, вул. Енгельса, 25, кафетерій "Справжнє пиво"" Головного управління ДФС в Полтавській області від 01.12.2017 № 1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1, встановлено, що 30.11.2017 було здійснено вихід за адресою: м. Полтава, вул. Енгельса, 25, кафетерій "Справжнє пиво" та встановлено жінку років 40-42, яка здійснювала розрахункові операції по продажу пива 0,5 л. На прохання представиться жінка відмовилася, надати письмові пояснення також відмовилася. В усній формі жінка повідомила, що вона прийшла підмінити ОСОБА_1

Відповідач зазначав, що згідно наданого пояснення від 30.11.2017 ФОП ОСОБА_1, було встановлено особу жіночої статі, яка здійснила розрахункові операції за адресою: м. Полтава, вул. Енгельса, 25, кафетерій "Справжнє пиво", - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 В своєму поясненні ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_6 прийшла влаштовуватися до нього на роботу, та у зв’язку з тим, що йому на деякий час потрібно було відлучитися, попросив ОСОБА_6 підмінити його на декілька годин. В поясненні ОСОБА_1 також зазначив, що трудові відносини з ОСОБА_6 станом на 30.11.2017 не оформлені.

Як наголошував відповідач, вищевикладене свідчить, що гр. ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з 30.11.2017 з підприємцем без належного оформлення. Договір про надання послуг між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_6 від 30.11.2017 з’явився вже після зафіксованого факту неналежного оформлення трудових відносин.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити в його задоволенні.

На відзив позивач, ФОП ОСОБА_1, надав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні своїх вимог, наголошував на неприйнятності доказів відповідача з огляду на порушення процедури перевірки; стверджував про відсутність ознак трудових відносин між ним та ОСОБА_6, ОСОБА_5

15.02.2018 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, у яких він просив у задоволені позовних вимог відмовити посилаючись на обставини аналогічні наведеним у відзиві на позовну заяву.

Також у ході судового розгляду справи позивач подав клопотання про визнання недопустимим та недостовірним доказу відповідача – письмових пояснень гр. ОСОБА_5, на які відповідач посилався у акті перевірки від 24.11.2017, постанові від 07.12.2017 про накладення штрафу, листі-відповіді на заперечення на акт перевірки, що подавав позивач. Таке клопотання також обґрунтовано порушеннями процедури перевірки та ненаданням позивачу копії даного доказу.

Дане клопотання вирішується судом у нарадчій кімнаті при постановленні кінцевого рішення у справі відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також позивачем подавалося клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, у задоволенні якого судом ухвалою від 27.12.2017 відмовлено (а.с. 61).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

22.11.2017 заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в діяльності ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 інспекційне відвідування приписано провести з 23.11.2017 по 24.11.2017 (а.с. 16).

Посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області у період з 23.11.2017 по 24.11.2017 було проведено позапланову перевірку (інспекційне відвідування) на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності Позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 за адресами: м. Полтава, бульвар Щепотьєва, 9 та м. Полтава, вул. О.Гончара (Енгельса), 25, за результатами якої було складено акт перевірки від 24.11.2017 № 16-01-258/1007 (а.с.17-23).

Згідно даного акту встановлено порушення частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів України про працю: порушення встановлено 22.11.2017 під час підготовки до інспекційного відвідування. Зокрема, в приміщенні у м. Полтава вул. Енгельса, 25 знаходилася особа чоловічої статті, який здійснював продаж товарів за прилавком.

Крім того у приміщенні у м. Полтаві бульвар Щепотьєва, 9 було виявлено дві особи жіночої статі, одна з яких перебувала за прилавком, інша здійснювала прибирання приміщення. Громадянка, яка перебувала за прилавком (ОСОБА_5В.) надала пояснення, що вона тимчасово тричі підміняла ОСОБА_1, протягом години прибирала кафе та одного разу обслуговувала знайомого товариша. Також у акті відображено пояснення самого ФОП ОСОБА_1, який заперечував факти перебування з ним у трудових відносинах найманих працівників (а.с.22). Зроблено висновок про те, що ОСОБА_5 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 Даний акт підписаний ФОП ОСОБА_1 із відміткою про незгоду, викладені факти не відповідають дійсності – згідно запису, та до акту будуть подані заперечення.

На даний акт ФОП ОСОБА_1 подано заперечення, у яких останній про порушення процедури інспекційного відвідування працівниками відповідача та наголошував на відсутності у нього трудових відносин із найманими працівниками (а.с. 25-29).

На ці заперечення надано відповідь, згідно якої зауваження позивача не були прийняті до уваги (а.с.29-30).

У той же час посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області з 22.11.2017 по 27.11.2017 було проведено фактичну перевірку Позивача на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Полтава, бул. Щепотьєва, 9, за результатами якої було складено акт від 27.11.2017 №1565/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 (а.с.39-41). Згідно даного акту встановлено факт неоформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з гр. ОСОБА_5 Такий висновок, згідно акту, зроблено на підставі пояснення гр. ОСОБА_5, яка повідомила, що вона тимчасово з жовтня 2017 року тричі підміняла ОСОБА_1, обслуговувала відвідувачів. Договору про найму не укладала, заробітної плати не отримувала. (а.с.41)

У той же час посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області з 22.11.2017 по 01.12.2017 було проведено фактичну перевірку Позивача на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: м. Полтава, вул. О. Гончара (Енгельса), 25, за результатами якої було складено акт від 01.12.2017 №1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 (а.с.42-45). Згідно висновків даного акту, встановлено факт допущення до роботи без оформлення трудових відносин гр. ОСОБА_6 без оформлення трудового договору. Такий висновок обґрунтований тим, що 30.11.2017 під час виходу на проведення фактичної перевірки присутня на місці здійснення розрахунків жінка, яка відмовилася представитися і особу якої пізніше встановлено за допомогою працівників поліції, здійснила розрахункову операцію з продажу пива. Надати пояснення відмовилася. В усній розмові повідомила, що прийшла підмінити ОСОБА_1 на робочому місці (а.с.44).

Отже, перевірками встановлено та зафіксовано в актах перевірок використання ФОП ОСОБА_1 праці найманих працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням ст. 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу.

Ґрунтуючись на інформації, зафіксованій у вищезазначених актах перевірок, та на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, постановою Управління Держпраці у Полтавській області "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами" №16-01-258/1007-467 від 07.12.2017 на позивача було накладено штраф у розмірі 192000,00 грн. (а.с. 14-15).

Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьою статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура накладення даного виду адміністративно-господарських санкцій регламентована Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі по тексту Порядок 509).

Згідно пункту 2 Порядку 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади;

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Як вбачається зі встановлених фактичних обставин справи, оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту перевірки як вчиненої працівниками Управління Держпраці в Полтавській області (інспекційне відвідування), так і актів фактичних перевірок, проведених працівниками ГУ ДФС у Полтавській області.

Процедура проведення перевірочної роботи, за наслідками якої може відбуватися накладення даного виду адміністративно-господарських санкцій, регламентована Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі по тексту Порядок 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, з-поміж іншого, Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення заходів державного контролю передбачені пунктом 5 Порядку: Інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

З матеріалів справи встановлено, що наказ Управління Держпраці в Полтавській області № 44/09 від 22.11.2017, яким прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування, з-поміж іншого, ФОП ОСОБА_1, у відповідній частині не посилається на жодну з наведених підстав. Єдине посилання на підставу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 – у зв’язку з виконанням протоколу зустрічі представників Управління Держпраці у Полтавській області та ГУ ДФС у Полтавській області від 21.11.2017.

Суд зазначає, що така підстава для проведення інспекційних заходів Порядком 295 не передбачена. Протокол "устрічі представників Управління Держпраці у Полтавській області та ГУ ДФС у Полтавській області від 21.11.2017" неможливо розцінити як підпункт 2 пункту 6 Порядку 295: за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень. Адже висновки працівників ДФС про такі факти були отримані значно пізніше, вже після проведення відповідачем інспекційного відвідування - тільки у актах фактичних перевірок від 27.11.2017 та 01.12.2017, проведених ГУ ДФС в Полтавській області.

Крім того, Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 75.1.3. пункту 75.1. статі 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При цьому, п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 встановлено, що Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками можуть бути накладені штрафи на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що органами ДФС було проведено саме фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1, на підставі актів яких прийнята спірна постанова, в той час як застосування штрафів за порушення законодавства про працю передбачено виключно на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність нормативно передбачених підстав для проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_1 у даному разі.

Частиною другою статті 8 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закону України №877-V) визначено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані: - повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; - не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; - не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами; - дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Серед принципів здійснення державного нагляду (контролю) відповідно до ст.3 Закону визначені: - гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; - об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); - здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); - презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Вказані вимоги Закону відповідачем не дотримано.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, згідно якої недотримання умов та порядку прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки не може бути належною підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Наприклад, постанова від 23.01.2018 у справі К/9901/1709/17 813/1946/17; постанова від 16.01.2018 у справі 2а/1570/4582/11.

Крім того, суд знаходить недоведеним начебто встановлений Управлінням Держпраці в Полтавській області факт наявних трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_5, ОСОБА_6

Так, згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням даних норм, суд проаналізував начебто встановлені відповідачем докази наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та громадянками ОСОБА_7, ОСОБА_6 Такими доказами з точки зору відповідача є акти проведених перевірок: акт інспекційного відвідування Управління Держпраці в Полтавській області від 24.11.2017 № 16-01-258/1007; акти фактичних перевірок, складені працівниками ГУ ДФС в Полтавській області від 27.11.2017 № 1565/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 та акт від 01.12.2017 № 1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 та відібране у ході інспекційного відвідування 23.11.2017 пояснення гр. ОСОБА_7 (а.с. 87).

Однак дослідження цих документів призводить до висновку, що встановлено факт перебування у приміщеннях, які орендує ФОП ОСОБА_1 осіб, у тому числі ОСОБА_7, ОСОБА_6; виконання ними якоїсь одиничної дії, пов’язаної з перебуванням у приміщенні кафетерію. Навіть у ході перевірки, ані вказані особи, ані сам ОСОБА_1 не повідомили жодних даних щодо наявності постійних трудових відносин між ними.

У той же час ознаками трудових відносин, є наявність відповідної угоди в тій чи іншій формі, встановлення обов’язків працівників, систематичність виконання обов’язків, систематичний характер оплати встановленого угодою розміру, підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку. Так, згідно визначення ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Аналіз наведених норм чинного законодавства України вказує на те, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

З пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_8 судом встановлено, що 22.11.2017, приблизно о 12.30, в приміщення кафетерію "ПивноЦех" за адресою: м. Полтава, вул. Щепотьєва, 9 прийшли особи, які почали вимагати пояснення з приводу їх підстав знаходження за даною адресою.

ОСОБА_8 повідомила суду, що вона без надання жодних пояснень, одразу залишила приміщення, оскільки мала особисті справи. Свідок також пояснив, що у приміщенні кафе вона знаходилась на прохання свого племінника ОСОБА_1 з метою допомогти йому у прибиранні приміщення закладу після проведених ремонтних робіт. З приводу присутності ОСОБА_5 у приміщенні кафе вона пояснила, що особисто запросила останню для допомоги у прибиранні. Жодних дій, пов’язаних з продажем товарів або обслуговуванням відвідувачів, вони не здійснювали.

ОСОБА_5 надала пояснення суду, що вона дійсно декілька разів допомагала позивачу у прибиранні приміщення кафетерію. При цьому, така допомога надавалася на прохання не самого позивача, а його тітки ОСОБА_8, яка також за власною ініціативою допомагала Позивачу. Така допомога здійснювалася безкоштовно і виключно за власним рішенням та бажанням ОСОБА_5, що ґрунтується виключно на їх дружніх стосунках.

З її пояснень наданих під час судового засідання судом встановлено, що зазначена особа не виконувала роботу, визначену трудовим договором, внутрішньому трудовому розпорядку не підпорядковувалися, облік її робочого часу не вівся, заробітна плата їй не нараховувалась та не виплачувалась.

Щодо обслуговування свого знайомого, який також перебував у приміщенні кафетерію на момент проведення перевірки, ОСОБА_5 пояснила, що вона лише пригостила свого товариша пивом, який чекав поки вона завершить прибирання, а не здійснювала продаж напоїв, на чому наполягали перевіряючі. Даний факт було також підтверджено у суді поясненнями свідка ОСОБА_9.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні факт допущення позивачем до виконання ОСОБА_5 трудових обов'язків без оформлення трудових відносин, свого підтвердження не знайшов, постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467 в цій частині, є неправомірною та підлягає скасуванню.

Також підставою для винесення постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467 вказано перебування ОСОБА_6 у трудових відносинах з позивачем без належного оформлення.

Відповідач встановив даний факт, ґрунтуючись виключно на результатах фактичної перевірки, проведеної посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області з 22.11.2017 по 01.12.2017 на предмет додержання вимог законодавства з питань праці у діяльності ФОП ОСОБА_1, за адресою: м. Полтава, вул. О. Гончара (Енгельса), 25, за результатами якої було складено акт від 01.12.2017 №1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1.

Тобто, відповідач не встановлював порушення позивачем трудового законодавства безпосередньо, за результатами перевірки, а зафіксував порушення в оскаржуваній постанові про накладення штрафу виключно на підставі даних акту перевірки податкового органу від 01.12.2017 №1602/16-31-13-12-14/НОМЕР_1 та письмових пояснень позивача від 30.11.2017, наданих також органам Державної фіскальної служби. Інші документи, у т. ч. пояснення ОСОБА_6, щодо обставин працевлаштування якої відповідач дійшов висновку про допущення порушення позивачем трудового законодавства, Відповідач не отримував і не перевіряв.

Факт допуску ОСОБА_6 до роботи також спростовується її свідченнями, наданими нею в ході судового засідання під час допиту її у якості свідка.

Суд зазначає, що питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

З урахуванням наведеного, відповідачем під час перевірки не було всебічно та повно досліджено обставини працевлаштування ОСОБА_6 у ФОП ОСОБА_1

Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом 2 частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття оскаржуваної постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з необхідності ефективного захисту прав позивача та зважаючи на правові підстави скасування постанови відповідача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, ухваливши рішення про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.12.2017 №16-01-258/1007-467 "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами".

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1920 грн. про що свідчить квитанція №34285 від 14.12.2017.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.12.2017 № 16-01-258/1007-467.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1920,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 16 березня 2018 року.

Суддя С.С. Бойко