Рішення № 72769488, 12.03.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2018 року № 810/3870/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Пласт" з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу № 479 від 30.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач є власником Спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Вакулівського родовища, яке знаходиться у Шишацькому та Миргородському районах Полтавської області. 30.10.2017 спірним наказом № 479 відповідачем було зупинено дію спеціального дозволу на 30 календарних днів для усунення порушень, у зв’язку з порушенням абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про нафту і газ». Позивач вважає що даний наказ є протиправним, оскільки відповідачем в 2017 році не здійснювалися планові чи позапланові перевірки, які б зафіксували порушення, не давалися обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони. Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.26 Закону України «Про нафту і газ» у нього відсутні порушення, а у відповідача відсутні правові підстави для зупинення спеціального дозволу №5698.

За клопотанням позивача 16.11.2017 ухвалою Київського окружного адміністративного суду дію наказу Державної служби геології та надр України №479 від 30.10.2017 "Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5698», власником яких є Приватне акціонерне товариство "Пласт" було зупинено до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 30.11.2017.

30.11.2017 за клопотанням представника відповідача у попередньому судовому засідання ухвалою суду провадження у справі було зупинено за обґрунтованим клопотанням сторони до 04.12.2017.

04.12.2017 за клопотанням представника відповідача було відкладено питання про поновлення провадження у справі до 07.12.2017.

07.12.2017 сторонами подано до суду клопотання про відкладення питання про поновлення провадження у справі у зв’язку з підготовкою додаткових документів та протокольною ухвалю відкладено розгляд питання про поновлення провадження у справі на 21.12.2017.

21.12.2017 учасники справи до суду не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомленні належним чином, однак від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про поновлення провадження у справі, у зв’язку з чим питання про поновлення провадження у справі призначено на 31.01.2018.

31 січня 2018 року представник позивача подав до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи без його участі. Представник відповідача клопотанням від 31.01.2018 питання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження залишив на розсуд суду.

31 січня 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі та подальший розгляд справи було розпочато за новими процесуальними правилами.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях зазначив, що позивачем не здійснювались заходи щодо використання надр Вакулівського родовища та виконання програми робіт з видобування корисних копалин на Вакулівському родовищі, що є додатком до угоди про умови користування надрами №5698 від 04.09.2014.

Частиною 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце даного засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням того, що позивач про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та враховуючи заяви від 20.12.2017, 31.01.2018 про розгляд справи у відсутності позивача, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Пласт" зареєстроване юридичною особою 08.04.1998 та основним видом діяльності є добування природного газу (06.20).

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Пласт" є власником Спеціального дозволу на користування надрами № 5698 від 09.01.2013 з метою видобування вуглеводнів Вакулівського родовища, яке знаходиться у Шишацькому та Миргородському районах Полтавської області.

На виконання Спеціального дозволу № 5698 між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 5698 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин в Шишацькому та Миргородському районі Полтавської області від 04.09.2014.

Додатком № 2 до даної угоди було затверджено програму з метою видобування корисних копалин Вакулівського родовища.

Відповідно до п. 1.1. Угоди №5698 від 04.09.2014, Держгеонадра надає надрокористувачу право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства.

Згідно з п. 5.3. Угоди при виконанні робіт відповідно до цієї Угоди надрокористувач зобов’язаний: проводити та фінансувати роботи у терміни та в межах, зазначених у Програмі робіт; використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано.

Пунктом 6.4. Угоди передбачено, що Держгеонадра безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного та екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі порушення Надрокористувачем умов користування надрами має право: зупинити дію Дозволу у випадках, передбачених пунктом 22 Порядку; припинити право користування надрами шляхом прийняття Наказу про анулювання дозволу у випадках, передбачених пунктом 23 Порядку; зупинити та припинити дію Дозволу в інших випадках, передбачених законодавством.

Листом від 18.01.2017 за № 11 ПрАТ “Пласт” скеровано на адресу Держгеонадр звіти про виконання в 2016 році програм робіт по ділянкам надр, які надані підприємству в користування, зокрема, звіт за 2016 рік про виконання програми робіт на Вакулівському родовищу.

Так, відповідно до вказаного звіту: - відведення земельної ділянки під розміщення бурової установки, терміном виконання 1-4 квартал 2015 року, не виконано, оскільки земельна ділянка під існуючу свердловину №1 відведена; - розробка проектно-кошторисної документації на будівництво свердловини, терміном виконання 1-4 квартал 2015 року, не виконано: замість буріння свердловини розроблено проектну документацію на буріння бокового стовбуру в існуючій свердловині №1; - буріння та випробування свердловини, терміном виконання І квартал 2016 року -4 квартал 2018 року, не розпочато.

23.05.2016 на адресу Держгеонадр надійшла заява ПрАТ «Пласт» №276 від 20.05.2016 на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №5698 від 09.01.2013 шляхом коригування програми робіт з видобування вуглеводнів в межах Вакулівського родовища. Зокрема, надрокористувач запропонував відтермінування усіх заходів щодо використання родовища на 1-5 роки.

Відповідно до п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, абз.2 ч.1 ст.26 Закону України «Про нафту і газ» та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 19.10.2017 №13/2017), наказом відповідача від 30.10.2017 №479 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5698 від 09.11.2013, наданого ПрАТ «Пласт» у зв’язку з порушенням абз.2 ч.1 ст.20 Закону України «Про нафту і газ» та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Позивач не погоджується з наказом щодо зупинення дії Спеціального дозволу № 5698, що належить йому, у зв’язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини щодо забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян, регулюються Кодексом України про надра.

Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно ст.4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через ОСОБА_1 України, ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Аналогічне положення щодо виключного права власності Українського народу на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, викладене в ст. 10 Закону України “Про нафту і газ”.

В силу вимог Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 (надалі - Положення № 1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України (п.1), який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7).

Пунктом 4 Положення № 1174 встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).

Статтею 16 Кодексу України про надра визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - Порядок № 615), яким врегульовано питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Пунктом 10 Порядку, встановлено, що невід’ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов’язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до ст. 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення і прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку затвердженого кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Частиною 2 ст. 20 Закону України “Про нафту та газ” визначено, що власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами зобов'язаний: забезпечити повноту і геологічного вивчення, раціональне комплексне використання і охорону нафтогазоносних надр згідно з угодою про умови користування нафтогазоносними надрами та програмою робіт; додержуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм і виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами; створити безпечні для працівників і населення умови проведення робіт, пов'язаних з користуванням і нафтогазоносними надрами; відшкодовувати збитки, заподіяні підприємствам, установам, організаціям, громадянам га довкіллю; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу і (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про нафту та газ України”, угода про умови користування нафтогазоносними надрами є невід'ємним додатком до спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, який регулює і конкретизує передбачені законодавством України та спеціальним дозволом технічні, технологічні, організаційні, фінансові, економічні, соціальні, екологічні аспекти користування нафтогазоносними надрами на відповідній ділянці нафтогазоносних надр.

Приватному акціонерному товариству “Пласт” на підставі наказу Держгеонадр № 556 від 16.11.2012 видано спеціальний дозвіл № 5698 від 09.01.2013 на користування надрами Вакулівського родовища, що розташоване в Шишацькому та Миргородському районі Полтавської області.

Судом встановлено, що на виконання даного дозволу сторонами укладено угоду про умови користування надрами №5698 від 04.09.2014. Крім того, додатком №2 до вищезазначеної угоди затверджено програму робіт з видобування корисних копалин на Вакулівському родовищі.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України “Про нафту і газ” дія спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути тимчасово зупинена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, безпосередньо або за поданням органів державного гірничо-технічного, екологічного і санітарного контролю та органів місцевого самоврядування у разі:

порушення користувачем нафтогазоносними надрами або уповноваженим ним виконавцем робіт умов спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або угоди про умови користування нафтогазоносними надрами;

виникнення внаслідок виконання робіт, пов'язаних з користуванням нафтогазоносними надрами на ділянці, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників користувача нафтогазоносними надрами або населення;

неодноразового порушення вимог законодавства щодо охорони довкілля і раціонального використання нафтогазоносних надр;

виконання на наданій ділянці робіт, не обумовлених спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, крім пошуків і розвідки нових покладів нафти і газу в межах ділянки.

Судом встановлено що позивачем направлено на адресу Держгеонадр звіти про виконання в 2016 році програм робіт по ділянкам надр, які надані підприємству в користування.

Як вбачається з даного звіту, позивачем не виконано відведення земельної ділянки під розміщення бурової установки, терміном виконання 1-4 квартал 2015 року, розробку проектно-кошторисної документації на будівництво свердловини, терміном виконання 1-4 квартал 2015 року. Буріння та випробування свердловини, терміном виконання І квартал 2016 - 4 квартал 2018 року не розпочато.

Таким чином ПрАТ «Пласт» не здійснювало заходи щодо використання надр Вакулівського родовища та виконання Програми робіт з видобування корисних копалин на Вакулівському родовищі, що передбачено додатком до Угоди про користування надрами №5698 від 04.09.2014.

Відповідно до п. 22 Порядку надання № 615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників або населення; наявності заборгованості із сплати загальнодержавних податків та зборів; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки надрокористувач підпадає під п.п.1 п.22 даного Порядку №615, 30.10.2017 Держгеонадрами винесено наказ №379 яким зупинено дію спеціального дозволу № 5698 від 09.01.2013 та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень.

Про факт зупинення спеціального дозволу та підстави його зупинення ПрАТ “Пласт” повідомлено листом Держгеонадр № 28326/03/14-17 від 10.11.2017, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивачем не надано до відповідача документів на підтвердження усунення порушень у визначений термін.

На думку суду, ПрАТ “Пласт” було визнано наявність порушення вимог п. 25 Положення № 865 від 22.12.1994, що підтверджується вищенаведеними листами позивача, які направлялись до Держгеонадр про надання додаткового часу на усунення порушення.

Щодо посилань позивач про засування Держгеонадр п. 25 Положення 865 у недіючій редакції, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, затверджено порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. До зазначеної постанови протягом усього терміну її дії було внесено цілу низку змін.

Зокрема, п. 25 Положення № 865, згідно змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 (надалі - Постанова № 264), викладено у новій редакції. Головною метою прийняття Постанови № 264 було затвердження порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин. Проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є взаємопов'язаними між собою процесами, що мають бути відрегульовані відповідно до вимог Податкового кодексу, на реалізацію положень якого було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1236 “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України”.

Підпунктами 1 та 2 п. 3 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, визначено, що основними завданнями ДФС є реалізація державної податкової політики та подання відповідних пропозицій Міністру фінансів.

Позиція Державної фіскальної служби України зазначена в листі від 03.06.2016 № 9651/5/99-99-12-02-03-16, полягає в наступному.

Надра, як частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (ст.1 Кодексу України про надра); є об’єктами права власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (ст.13 Конституції України).

Природні ресурси, зокрема, ресурси надр - економічний актив, що класифікується як нефінансовий невироблений актив (п. 7.21 Керівництва із статистик державних фінансів. Міжнародний валютний фонд, 2001), відображення вартості якого, як основного засобу виробництва передбачено п. 10.173 Системи національних рахунків, схваленої Організацією об’єднаних націй у 2008 році.

Облік ресурсів надр, що можуть бути використаними або використовуються для генерування доходів як користувача у якості основного засобу гірничого підприємства, так і власника здійснюється не тільки в матеріальній, але й грошовій формах.

Зокрема, ст. 5 Кодексу України про надра визначено, що ділянки надр в межах території України та її континентального шельфу із запасами корисних копалин, оціненими як промислові формують Державний фонд родовищ корисних копалин. При цьому ст. 45 Кодексу України про надра визначено, що для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Вказані кондиції, включають не тільки оцінку кількісних факторів запасів корисних копалин, але й модифікуючі фактори інших умов розробки родовища, зокрема, технічних рішень в переробних технологіях, екологічних, економічних та маркетингових умов провадження господарської діяльності користувачів надр в межах конкретної ділянки надр, включаючи державне регулювання правовими та соціальними стандартами.

Зокрема, 05.05.1997 Кабінет Міністрів України, затвердив Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої геолого-економічною оцінкою ділянки чадр вважається періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення ресурсів корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах такої ділянки (п. 2 класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду).

Права та обов’язки користувача надр передбачають здійснення та забезпечення повноти логічного вивчення наданих у користування ділянок надр, що ст. 24 Кодексу України про надра.

Згідно ст. 37 Кодексу України про надра повноваження із організації та координації геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі й частині модифікуючи факторів кондицій мінеральної сировини, а також із затвердження порядку розробки кондицій на мінеральну сировину (ст. 45 Кодексу), делеговано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення раціонального використання надр.

Положення виконання державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, включаючи оцінку запасів корисних копалин геологічне вивчення яких виконано в період провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин на ділянці надр, який спрямований на забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

У цьому положенні, з огляду на мінливість модифікуючих факторів, та з метою оцінки встановлення та/або зміни промислового значення запасів ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин в межах ділянки надр, зокрема, передбачено виконання регулярної державної експертизи та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

З огляду на викладене, припис п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин через кожні 5 років є обов’язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей.

Крім того, ДФС у своєму листі повідомила, що відсутня потреба у внесенні змін до Положення, при цьому зауважуючи, що вимога зазначеного пункту Положення не створює фінансове обтяження господарської діяльності користувачів ділянок надр, оскільки фінансовий ресурс на виконання робіт з геологічного вивчення створюється за рахунок використання коригуючого коефіцієнта, який у розмірі 70 % (п.п.252.22 ст.252 Податкового кодексу України) застосовується до податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для ділянок надр, на яких своєчасно виконана регулярна геолого-економічна оцінка запасів.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з абзацом 1 п. 25 Положення № 865 повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 №10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 “Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 п. 25 Положення викладено в новій редакції.

Однак, ч. 3 ст. 45 Кодексу України про надра передбачив, що запаси корисних копалин підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, зареєстрованою в Мін'юсті України затверджено Класифікацію запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

Ця Класифікація адаптована до Міжнародної Рамкової Класифікації Організації Об'єднаних Націй викопних енергетичних та мінеральних запасів і ресурсів корисних копалин 2009 р.

Відповідно до п. 2 Класифікації геолого-економічна оцінка ділянки надр -це періодичний аналіз результатів кожної стадії геологічного та техніко-економічного вивчення корисних копалин ділянки надр з метою встановлення та/або зміни промислового значення їх запасів.

Геолого-економічна оцінка ділянки надр є складовою державної експертизи корисних копалин.

Тобто, періодичний аналіз це аналіз, що проводиться систематично через певний інтервал часу. Залежно від інтервалу часу проведення аналізу виділяють: щоденний, тижневий, декадний, місячний, квартальний, річний.

Таким чином, позивач, як суб'єкт користування надрами, повинен періодично проводити геолого-економічну оцінку ділянки надр, яка є невід'ємною частиною державної експертизи природних копалин, і цей обов'язок визначений державою в особі її уповноважених органів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на момент винесення спірного наказу № 479 від 30.10.2017, у відповідача були наявні усі законні підстави щодо зупинення Спеціального дозволу на користування надрами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2017 було вжито заходи щодо забезпечення позову та зупинено дію наказу № 479 від 30.10.2017 “Про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5698” до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Частиною 6 ст. 157 КАС України визначено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

З урахуванням даної норми суд вважає, що після набрання даним рішенням законної сили, заходи забезпечення позову вжитті судом мають бути скасовані.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 157, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Після набрання даним рішенням законної сили, заходи забезпечення позову вжитті судом ухвалою від 16 листопада 2017 року - скасувати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.