Рішення № 72769354, 12.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2018 року 11 год 14 хв.Справа № 808/3576/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач), Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилася у неприйнятті рішення за поданим клопотанням ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га для відведення фермерського господарства на території Воздвиженської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області;

зобов’язати відповідача розглянути поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га для введення фермерського господарства на території Воздвиженської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та прийняти обґрунтоване рішення в межах та спосіб встановлений Законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звертався кілька разів до відповідача із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га. Листами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області позивачу фактично відмовлено у задоволенні його заяв про затвердження проекту землеустрою. Вважає, що листи Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області не можна розцінювати як рішення про погодження або відмову у затвердженні проекту землеустрою, оскільки даними листами відповідач повернув на доопрацювання проект землеустрою. Таким чином, бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області яка виразилася у неприйнятті рішення за поданим ОСОБА_3 проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га для ведення фермерського господарства на території Воздвиженської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області протиправною. З урахуванням викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених вище.

У судове засідання прибула представник відповідача ОСОБА_2, проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні. У письмовому відзиві на позовну заяву вказала, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було надано відповідь на всі заяви громадянина ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га для ведення фермерського господарства на території Воздвиженської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області. Відмови ґрунтувалися на недоліках проекту землеустрою. Також зазначає, що зобов’язання відповідача розглянути поданий проект землеустрою, оскільки позивач у позові не навів жодних спростувань зауважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, висловлених у листах-відповідях на клопотання ОСОБА_3

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства, у судовому засіданні 12.03.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

13.08.2015 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 69,5304 га для ведення фермерського господарства на території Воздвиженскої сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листом від 24.09.2015 № 0-8-0.3-3602/25-15 відповідач відмовив у задоволенні клопотання, посилаючись на те що, позивачу необхідно уточнити інформацію щодо виду цільового призначення земель, за рахунок яких планується відведення земельної ділянки (п. 6 довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем); до проекту не були долучені документи, які підтверджують досвід роботи в сільському господарстві або наявність освіти здобутої в аграрному навчальному закладі.

03.11.2015 ОСОБА_3 знову подав відповідачу на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 69,5304 га для ведення селянського господарства на території Воздвиженскої сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листом від 23.11.2015 № 31-8-0.3-6453/25-15 Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області повідомило, що не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки кадастровий план земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам додатку 11 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ 1051 від 17.10.2012; наявні не завірені належним чином копії в проекті землеустрою та відсутні документи, які підтверджують відношення земельної ділянки до певної агровиробничої групи ґрунтів, також інформація про відношення земельної ділянки відсутня; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, який зареєстрований в Мін’юсті від 16.06.2010 № 391/17686; не долучений витяг відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр».

Заявою від 04.12.2015 ОСОБА_3 подав до відповідача на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 69,5304 га для ведення селянського господарства на території Воздвиженскої сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листом від 18.12.2015 відповідач надав відповідь про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки: кадастровий план земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам додатку 11 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ 1051 від 17.10.2012; наявні не завірені належним чином копії в проекті землеустрою, інформація про відношення земельної ділянки до розташованих ЛЕП відсутня; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, який зареєстрований в Мін’юсті від 16.06.2010 № 391/17686; відсутні документи, які підтверджують відношення земельної ділянки до певної агровиробничої групи ґрунтів; інформація у витягу з ДЗК не відповідає наданому на розгляд проекту землеустрою.

12.09.2016 ОСОБА_3 знову звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 69,5304 га для ведення селянського господарства на території Воздвиженскої сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листом від 03.10.2016 № Р-7110-4491/616 Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області відмовило у задоволенні заяви з посиланням на те, що кадастровий план земельної ділянки не в повній мірі відповідає вимогам додатку 11 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ 1051 від 17.10.2012, наявні не завірені належним чином копії в проекті землеустрою, інформація про відношення земельної ділянки до розташованих ЛЕП відсутня (перелік обмежень має відповідати вимогам додатку 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ 1051 від 17.10.2012); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, який зареєстрований в Мін’юсті від 16.06.2010 № 391/17686; інформація у витягу з ДЗК не відповідає наданому на розгляд проекту землеустрою.

Заявою від 18.10.2017 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 69,5304 га для ведення селянського господарства на території Воздвиженскої сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листом від 08.11.2017 № Р-96-41-7216-7216/6-17 Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області відмовило позивачу у задоволенні заяви, з посиланням на наступне: в проекті землеустрою та у Витязі з ДЗК про земельну ділянку зазначено суперечливу інформацію щодо суміжних землевласників/землекористувачів; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 № 376, який зареєстрований в Мін’юсті від 16.06.2010 № 391/17686.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо неприйняття рішення у відповідь на клопотання позивача, ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Правове регулювання земельних відносин регулюється Конституцією України, нормами Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом України, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (стаття 3 Земельного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 181 Земельного кодексу України передбачено, що землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Відповідно до ч.1 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною четвертою статті 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із заявами від 13.08.2015, від 03.11.2015, 04.12.2015, 21.06.2016, 18.10.2016 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 69,5304 га для ведення фермерського господарства на території Воздвиженської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області.

Листами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № Р-9641-7216/6-17 від 08.11.2017, № 31-8-0.3-6453/25-15 від 23.11.2015, № Р-638-365/36-15 від 18.12.2015, № 32-8-0.32-5712/2-16 від 26.07.2016 відмовлено позивачу у задоволенні заяв та повернено документи на доопрацювання із вказівкою на певні недоліки у документації із землеустрою, поданій ОСОБА_3 для затвердження.

Згідно з частиною п’ятою статті 186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Із аналізу вищезазначених положень слідує, що законодавцем передбачено, що територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин після отримання на затвердження проекту землеустрою може або затвердити проект, надавши свій висновок про погодження, або про відмову у такому погодженні. При цьому, вищевказаними нормами не встановлено певних критеріїв та вимог до форми, у якій може бути викладене рішення уповноваженого органу про відмову у погодженні проекту землеустрою.

В той же час, суд зауважує, що надання відповідачем відмови у задоволенні клопотання про затвердження документації із землеустрою у формі листа ніяким чином не порушує права ОСОБА_3, так як листи відповідача, на які посилається позивач і є рішеннями за результатами розгляду клопотань та містять всю необхідну інформацію про підстави їх прийняття з посиланням на нормативно-правові акти.

Сам же зміст зауважень, які стали підставою для відмови ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачем не оскаржується, будь-яких доказів на їх спростування до позовної заяви не надано.

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області у встановленому законом порядку розглянуто клопотання ОСОБА_3, про які йдеться у позовній заяві. Тож, підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача розглянути поданий позивачем проект землеустрою та прийняти обґрунтоване рішення наразі відсутні, оскільки такі рішення по суті заяв позивача відповідачем вже прийняті.

Суд зауважує, що для захисту своїх прав, якщо вони порушені, позивач має право оскаржити до суду рішення ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про відмову у затвердженні проекту землеустрою по суті викладених у них доводів.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (70202, Запорізька область, м.Гуляйполе, вул. Набережна, 105) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 15.03.2018.

Суддя М.С. Лазаренко