Рішення № 72769198, 12.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 березня 2018 року 11 год 45 хв.Справа № 808/264/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадженя за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Кірова, 39) до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Каштанова, 11) про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати неправомірною відмову відповідача від 05.01.2018; зобов’язати відповідача внести зміни до актового запису про шлюб № 03 від 19.01.1979, складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: виправлення національності нареченої з “українка” на “німка”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не правомірно складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану в частині зміни національності позивача з «українка» на «німка». Позивач зазначила, що її матір була за національністю німкою, окрім того дід та баба позивачки за національністю були німцями, що підтверджується наданими документами. З огляду на таке, просить суд задовольнити позов та зобов’язати відповідача внести зміни до актового запису про шлюб № 03 від 19.01.1979, складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: виправлення національності нареченої з “українка” на “німка”.

Ухвалою суду від 26.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання відмови протиправною та зобов’язати вчинити певні дії залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 13.02.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №808/264/18. Призначено підготовче судове засідання на 12 березня 2018 року.

У судове засідання 12.03.2018 представник позивача не прибув, клопотанням від 06.03.2018 просив суд розглядати справу у порядку письмового провадження. Позовні вимоги просить суд задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 26.02.2018. Зокрема, вказав, що за результатами розгляду заяви відповідачем складено висновок про відмову в задоволенні прохання заявниці стосовно внесення зміни до актового запису про шлюб № 03 від 19.01.1979, складений виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: виправити національність нареченої «українка» на «німка», через відсутність законних підстав для внесення змін до актового запису, так як національність нареченої «українка» не є помилкою, а її свідомим вибором при отриманні паспорта. Вказує, що відмова відповідача ґрунтується на принципах додержання законності, так як відновлення національності не відноситься до компетенції відповідача. Тому, просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 03 від 19.01.1979, складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а саме: виправлення національності з «українка» на «німка».

05 січня 2018 року Розівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб №03 від 19.01.1979, складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області щодо виправлення національності нареченої з “українка” на “німка” за відсутністю підстав.

Позивач, не погодившись з висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, звернулась з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що у висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 28.07.2016 відповідачем встановлено наступні обставини, які підтверджуються матеріалами справи та не спростовувались позивачем, а саме: в актовому записі про шлюб № 03 від 19.01.1979, складеному виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено: національність нареченої «українка». Аналіз документів, представлених заявником свідчить, що в актовому записі про шлюб заявниці її національність була вказана відповідно до паспорту, який вона отримала при досягненні повноліття. На підставі паспорта позивача були складені актові записи про шлюб позивача № 17 від 10.07.1975 складеного виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та № 03 від 19.01.1979 виконавчим комітетом Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 де національність нареченої вказана відповідно паспорта – «українка».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану, які підлягають державній реєстрації, є народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Частиною 4 цієї статті встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону.

Таким законом є Закон України від 02.07.2010 № 2398-VI “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” (далі – Закон №2398), який визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Зокрема, стаття 22 Закону №2398 регулює підстави та порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Більш детально ці питання регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі – Правила).

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №2398 та пункту 2.5 Правил внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, крім іншого, за заявою особи, щодо якої складено запис.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону №2398 органами державної реєстрації актів цивільного стану, уповноваженими розглядати заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану та приймати відповідні рішення, є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі – відділи державної реєстрації актів цивільного стану).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону №2398 внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів та оцінки достатності наявних підстав орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому (абзац 2 частини 1 статті 22 Закону №2398). У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість його оскарження в судовому порядку (пункт 2.12 Правил).

Абзацом 3 частини 1 статті 22 Закону №2398 та пунктом 1.15 Правил визначено право заявника оскаржити відмову органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану у судовому порядку.

Отже, об’єктом спору у таких справах є відповідний актовий запис цивільного стану, а безпосереднім предметом розгляду судами адміністративної юрисдикції – рішення відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у формі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Відповідно до пункту 2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Пунктом 2.7 Правил передбачено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, для встановлення правомірності/протиправності прийняття рішення чи вчинення дій органом державної реєстрації актів цивільного стану щодо відмови внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи адміністративний суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення та/або вчинення відповідних дій, передбачених частиною 1 статті 22 Закону №2398, а подані заявником документи, що були предметом розгляду органом державної реєстрації актів цивільного стану, досліджуються судом як докази у справі, а не як предмет спору.

Водночас суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти, що засвідчують зміну актів цивільного стану особи, оскільки такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

З наданого до матеріалів справи висновку до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 05.01.2018, судом встановлено, що відповідач за результатами перевірки документів, дійшов висновку про неможливість внесення змін до актового запису про шлюб заявниці №03, складеного 19.01.1979, у зв’язку з відсутністю підстав для зміни національності нареченої з “українка” на “німка”.

Суд зазначає, що обов’язковою передумовою для внесення зміни до актового запису цивільного стану є документальне підтвердження про наявність у такому документі помилки, яку заявник бажає виправити.

В даному випадку, ані під час звернення до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, а ні під час звернення з позовом до суду, позивачем не надано доказів, які б свідчили, що позивач є за національністю німкою, а українкою, як зазначено у вищевказаних актах цивільного стану.

Достовірність обставин та достатність для цього доказів, на які позивач посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог, не можуть бути встановлені адміністративним судом під час розгляду справи, предметом якої є рішення органу державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки це знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.

За таких обставин, враховуючи відсутність документального підтвердження тієї обставини, що в актах цивільного стану допущено помилку щодо національності позивача, суд дійшов висновку, що позивачу було правомірно відмовлено у внесені змін до актового запису про шлюб заявниці №03, складеного 19.01.1979.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Кірова, 39) до Розівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Каштанова, 11) про визнання відмови протиправною та зобов’язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.03.2018.

Суддя М.С. Лазаренко